Важкий і непередбачуваний 2022-й показав українську незламність і позначився низкою звершень у різних галузях
Україна гідно прожила 2022-й рік. Фото: https://cbaglobal.com.ar/
Повномасштабна війна, що охопила майже весь 2022 рік, принесла Україні повномасштабну кризу, яку ми долаємо з дня у день. Безпрецедентні виклики для суспільства, уряду та країни в цілому породили нові способи вирішення, здавалося б, найважчих питань. Бізнес, уряд, Нацбанк, Мінцифри, фаундери українських стартапів, банки своїми успіхами на фінансовій та цифровій ниві роблять перемогу ближчою, а наслідки війни – менш відчутними для економіки.
Крім того, ми, пересічні українці продемонструвати непересічну фінансову консолідованість: спільними зусиллями купували дрони за лічені дні, збирали колосальні суми на ударні безпілотними Bayraktar і навіть на супутник!
Наприкінці року ми вирішили розповісти про найважливіші перемоги 2022-го, котрі мали місце у цифровому, фінансовому та суспільному житті нашої незламної країни.
Збереження стабільності банківської системи
В умовах повномасштабної війни українська банківська система не просто вистояла, а й показала неабиякі результати стійкості. Усі заходи у сфері валютного регулювання: фіксація обмінного курсу, застосування валютних обмежень на виведення та рух капіталу – були впроваджені Нацбанком вчасно, тому зберегли стабільність на валютному ринку. Регулятор зазначає, що банківська система працює безперервно, забезпечує платежі і розрахунки, надає фінансові послуги бізнесу й громадянам.
Разом з тим золотовалютні резерви НБУ перевищили довоєнний рівень. Приміром, 24 лютого вони становили $27,4 млрд, а 1 грудня – $28 млрд. Це стало можливим завдяки величезним обсягом безперервної міжнародної фінансової допомоги.
Весняні кредитні канікули від банків і поновлення кредитування
24 лютого президент впровадив в Україні військовий стан, і через кілька днів усі без винятку вітчизняні банки оголосили кредитні канікули для фізичних осіб за всіма кредитними картками. Канікули фактично стали пільговими умовами угод, коли клієнт має право не вносити обов’язковий мінімальний платіж, а фінустанова не штрафує його за це. До речі, деякі банки впровадили такі умови і для мікро-, малого та середнього бізнесу України. Кредитні канікули діяли з 1 березня до 1 липня.
У березні парламент ухвалив закон, який врегулював «кредитну» роботу банків і небанківських установ – під час дії військового стану і протягом 30 днів після його скасування клієнт не несе відповідальності перед кредитором через прострочку виконання зобов’язань за споживчим кредитом і звільняється від сплати штрафу/пені за це.
Українці цьогоріч могли не хвилюватися за прострочку кредитів. Фото: https://kifstradecapital.com/
У Нацбанку повідомили, що частка непрацюючих кредитів збільшилася до 36% порівняно з 30% станом на початок 2022 року. Також регулятор зазначив, що кредитні збитки залишаються найбільшим ризиком для фінансового сектору України. Майже 20% кредитного портфеля визнано непрацюючим або ж таким, що перебуває у зоні ризику. Регулятор також зазначає, що проблеми з електропостачанням погіршуватимуть показники діяльності підприємств, які обслуговують кредити. Тому, ймовірно, що за умови тривалих енергетичних проблем частка втрат кредитного портфеля може сягнути 30%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Критерії вибору платіжного партнера для українського онлайн-бізнесу у 2023 році
Популярність валютних депозитів в Україні
21 липня Нацбанк послабив валютні обмеження та дозволив громадянам купувати безготівкову іноземну валюту за офіційним курсом НБУ (36,56 грн/$) для її розміщення на терміновому депозиті на строк від 3-х місяців з обов’язковим зворотним її продажем після закінчення строку депозиту. Це був перспективний інструмент не лише для захисту гривневих заощаджень українців від коливань курсу долара і євро, а і для збереження міжнародних резервів. Влітку обсяги депозитів у доларах та євро зросли вперше з 2020 року, коли почалася коронавірусна криза.
Українці сподівалися на дешеві долари. Фото: https://mfo-rating.com.ua/
Спершу Нацбанк дозволяв купувати валюту в еквіваленті 50 тисяч гривень, а у вересні ліміт зріс до 100 тисяч гривень. За перші 2 місяці такого дозволу українці купили у банків $300 млн та розмістили ці кошти на депозитах. НБУ повідомляв, що кожного дня українці купували по $6−10 млн безготівкових доларів та євро.
Депозитні ставки становили 0,01-2,5% річних – об’єктивно небагато. Проте сенс таких операцій полягав в іншому – українці могли купити валюту на 3-4 гривні дешевше, ніж пропонують на чорному ринку. У свою чергу банки обіцяли, що зобов’язання перед клієнтами будуть виконані, і проблем зі зняттям доларів та євро з валютних депозитів не буде. Проте зараз стало відомо, що для зняття валюти з депозитних рахунків потрібно сплачувати комісію, або ж зі зняттям готівки виникають різні проблеми. Так, багато клієнтів різних фінустанов розповідають, що банки затягують видачу депозитів після закінчення їх строку та часто по кілька разів переносять узгоджену попередньо дату.
Стримування інфляції в Україні
Нацбанк повідомив, що зростання споживчих цін в Україні восени пришвидшилося до 26,6% у річному вимірі. Очевидно, що ключові причини такої статистики – це війна та окупація низки регіонів України, що тягне за собою виробничі витрати бізнесу, дефіцит певної продукції, скорочення виробництва і пропозиції товарів. Це спричиняє подорожчання багатьох товарів і послуг.
Інфляція не стала катастрофічною. Фото: https://gmk.center/
Наприкінці грудня в НБУ зазначили, що інфляція в Україні становить 30% за підсумками року і є меншою, ніж у Молдові (зростання цін за рік перевищить 34%») і Туреччині. Для країни, що перебуває у стані війни, це помірний показник.
Завдяки регулюванню валютного ринку спред між готівковим та офіційним курсом гривні зменшився, завдяки міжнародній фінансовій допомозі збільшилися міжнародні резерви, а завдяки незмінним тарифам на житлово-комунальні послуги інфляція дещо стримується.
Щоправда, через високі інфляційні очікування на початку грудня Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 25% річних, а також вирішив підвищити вимоги до обов’язкових резервів банків. Це має сприяти посиленню монетарної трансмісії, підтриманню курсової стабільності і поступовому зниженню інфляції у 2023 році.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТОП-6 найгучніших провалів 2022 року у сфері бізнесу та технологій — підсумки
Рекордні обсяги фінансової допомоги від країн-партнерів
Стабільність економіки стала можливою здебільшого завдяки безперевному та щедрому міжнародному фінансуванню від МВФ, США, Євросоюзу та окремих країн світу (гранти, кредити, безкоштовна допомога). За даними Нацбанку, у листопаді на валютные счета українського уряду надійшло $4 млрд від Євросоюзу та США. Всього з початку війни наша країна отримала $26 млрд від міжнародних партнерів. Ймовірно, за підсумками року обсяги фінансування перевищать $31 млрд.
Міжнародна фінансова допомога, необхідна для фінансування дефіциту бюджету та відновлення економіки, надходитиме і наступного року. Уже є попередні домовленості щодо надання 18 млрд євро Євросоюзом та $10 млрд Сполученими Штатами Америки. Крім того, 22 грудня Міністерство фінансів України опублікувало текст Меморандуму України з Міжнародним валютним фондом, що визначає кроки уряду на шляху до отримання кредиту у розмірі $20 млрд. Також є прогрес у переговорах з МВФ щодо нової Моніторингової програми із залученням Ради Фонду. В разі успішності 4-місячної моніторингової місії у березні 2023 року Україна зможе отримати доступ до розширеної програми МВФ з кредитної підтримки EFF.
Starlink в Україні
27 лютого американський мільярдер, винахідник та засновник компанії SpaceX Ілон Маск повідомив, що термінали супутникового інтернету Starlink їдуть в Україну.
Starlink – це супутникова система компанії SpaceX, яка забезпечує бездротове інтернет-покриття навіть у місцях, де зв’язок недоступний. Швидкість з’єднання сягатиме 1 Гбіт/с. Система складається з трьох компонентів: супутників на низьких орбітах, наземних станцій, користувацьких терміналів (схожі на домашні супутникові тарілки). Супутник передає радіосигнал від наземної станції до користувача з терміналом навіть якщо відстань між наземною станцією і користувачем становитиме тисячу кілометрів. З початку повномасштабного вторгнення рф Маск надіслав в Україну понад 10 000 терміналів Starlink. Понад 3000 з них компанія SpaceX віддала безкоштовно.
Starlink. Фото: https://www.kyivpost.com/
У квітні Держспецзв’язку та Мінцифри дозволили на період воєнного стану використовувати термінали Starlink усім охочим в Україні – нормативні обмеження були скасовані.
Мінцифри та Держспецзв’язку передали Starlink перш за все військовим, лікарням, банкам, підприємствам критичної інфраструктури, школам, пожежним, держустановам, ІТ-компаніям та волонтерам. Крім того, багато Starlinkів поїхали до міст і сіл, де рашисти зруйнували інфраструктуру. Термінали працюють і як масова точка доступу до інтернету, і як налагоджувач зв’язку мобільних операторів. Так, «Київстар» завдяки Starlink відновив зв’язок у Бородянці, Vodafone – в Ірпені, а Lifecell – у Бучі.
Усі термінали були надані як гуманітарна допомога, тому працюють безкоштовно, а питання про оплату вирішуватиметься після перемоги.
Суспільно важливі проєкти від Мінцифри
Чат-бот «єВорог»
У березні Мінцифри запустило у Telegram чат-бот під назвою «єВорог», за допомогою якого кожен користувач месенджера може миттєво передати точну геолокацію розташування рашистів, їхньої техніки і розповісти про пересування ворога. Дані будуть перевірені і передані Збройним силам України. Крім того, можна повідомляти у ДСНС про вибухонебезпечні предмети, а також дані щодо військових злочинів та колаборантів, котрі залишили свій слід у тимчасово окупованих українських містах та селах.
Додаток «єППО»
У жовтні одеські розробники створили застосунок «єППО», який дозволяє цивільним українцям допомагати силам протиповітряної оборони збивати російські крилаті ракети та безпілотники. Особа, котра побачила ракету або дрон-камікадзе, має зайти у «єППО» та вказати, яку саме ціль бачить, а далі – направити смартфон у напрямку руху об’єкта та натиснути велику червону кнопку. Авторизуватися у додатку можна через платформу Дія. Лише за перші дві доби функціонування додатку ним скористалися 57 тисяч людей (!).
Ресурс для пошуку зниклих дітей
Національна поліція України спільно з компанією Glovo запустила систему сповіщення для пошуку зниклих дітей. Інформація про розшук поширюється серед клієнтів кур’єрської служби Glovo через мобільний застосунок на території з визначеною геолокацією, де востаннє бачили дитину.
Чат-бот «Дитина не сама»
У березні запрацював чат-бот для допомоги дітям під час війни. «Дитина не сама» шукає родини для тимчасового прихистку дітей, які цього потребують. Потенційним піклувальникам потрібно подати заявку та пройти спеціальне навчання. Відомо, що через чат-бот надійшло уже понад 30 тисяч заявок від українців на тимчасове влаштування у себе дітей, що залишилися без батьківського піклування. Більше 2000 заявників пройшли навчання і мають право тимчасово прихистити у своїх родинах таких дітей. Станом на осінь 16 дітей були влаштовані у такі сім’ї.
Державна іпотечна програма «єОселя»
1 жовтня Міністерство цифрової трансформації запустило на порталі Дія послугу доступного кредитування «єОселя», яка дозволяє українцям оформити іпотеку на житло.
До кінця 2022 року у програмі можуть взяти участь військові-контрактники, медики, вчителі та науковці, які працюють у державному та комунальному секторах. Для них діятиме пільгова ставка – 3% річних. Термін кредитування становитиме до 20 років, а максимальна сума кредиту – до 6 млн грн. За умовами програми, можна оформити іпотеку на квартиру площею 52,5 кв. м на одну людину + 21 кв. м на кожного члена сім’ї. Програма поширюється лише на квартири у багатоквартирних будинках в Україні. З 1 січня 2023 року планується впровадження програми і для інших категорій населення за ставкою 7% річних.
Станом на 21 грудня за державною програмою іпотечного кредитування «єОселя» було видано 277 пільгових кредитів на загальну суму 358,8 млн грн. Близько 85% з них оформили військові та силовики.
Ініціатива «єРезидентство»
6 жовтня парламент схвалив закон про е-резидентство, завдяки якому найближчим часом іноземці зможуть отримати статус е-резидента і у режимі онлайн відкрити бізнес в Україні. Для цього потрібно буде виконати такі кроки: а) подати заявку онлайн на отримання статусу е-резидентства; б) пройти перевірку згідно з чинним законодавством; в) пройти ідентифікацію в консульській установі, отримати РНОКПП та електронний підпис; г) відкрити банківський рахунок та зареєструвати себе як ФОП.
Проєкт «IT-Generation»
Мінцифри, блокчейн-екосистема Binance та Львівський ІТ кластер за підтримки Програми USAID «Конкурентоздатна економіка України» і проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» організували освітній проєкт IT Generation. Завдяки йому українці можуть безкоштовно отримати ІТ-професію та попрацювати на благо української економіки. Серед вимог до конкурсантів: громадянство України, вік від 21 до 60 років, знання англійськох мови на рівні В1 і вище, відсутність формальної освіти та кваліфікації і досвіду роботи в ІТ.
Відбір тривав у липні та серпні – 22 ІТ-школи обирали собі 1000 учнів. Конкурс був колосальний – надійшло 211 312 заявок від 47 996 охочих. Зрештою конкурс завершився, і з вересня переможці відбору почали навчання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відбувається в українському IT під час війни: нові вакансії, замовлення та ризики відкритих кордонів
Випуск криптокартки Weld Money
У вересні цього року світ почачила Weld Money – перша українська картка для розрахунку криптовалютами. Вона дозволяє здійснювати покупки в інтернеті або через POS-терминали у будь-яких магазинах світу, де це можливо. Детально про процес розробки і впровадження першої української криптокартки читайте у великому інтерв’ю з кофаундером Weld Money Олексієм Бобком.
Нові продукти і пропозиції від цифрових банків країни
Українські цифрові банки протягом всього року працювали у реаліях обстрілів, блекатуів та економічної невизначеності, але мужньо тримали планку якісного сервісу та спромоглися впровадити зручні та сучасні технології для клієнтів. Приміром, команда izibank з початку війни сфокусувалася на депозитах. Влітку банк один з перших повернув кредитування нових клієнтів. Зараз izibank працює над сервісом з купівлі військових облігацій через застосунок з можливістю доступу клієнтів безпосередньо до біржі.
Ощадбанк щомісяця оновлював мобільний додаток, додаючи новий функціонал. Приміром, у жовтні у додатку з’явилася можливість отримувати миттєві перекази від систем міжнародних швидких переказів, а також чат зі співробітником Ощадбанку (у розділі «Ще» потрібно обрати один з месенджерів – Telegram або Viber). Крім того, Ощад протягом року додавав нові сервіси на підтримку ЗСУ та благодійних організацій.
А-Банк змістив основні пріоритети на розробку сервісів під потреби клієнтів у воєнний час: кросбордер, валютообмін на вклад, донати, платіжні операції за кордоном.
Sportbank протягом року скорегував продуктовий roadmap: прибрав проєкти, пов’язані з програмою лояльності, призупинив розробку нових кредитних продуктів. Натомість у пріоритетах були благодійність, можливість задонатити на потреби ЗСУ та доставка пластикових карток українцям, котрі перебувають за кордоном. Протягом війни банк запустив: а) кілька нових карток — єПідтримка, дебетова картка sport біла, валютні картки у євро та доларах; б) гривневий депозит «Boooster»; в) нові кредитні продукти — «Оплата частинами» на будь-який товар у магазинах партнерів та «Проста розстрочка» для переведення у кредит будь-якої витрати на покупки в онлайн та офлайн магазинах.
NEOBANK ще навесні додав можливість донатити на спецрахунок НБУ для ЗСУ, на рахунки Біржі Благодійності «ДоброДій» та благодійного фонду «Повернись живим». За останні півроку було реалізовано нові функції в додатку: а) реструктуризація кредиту; б) платежі SWIFT у межах наданих НБУ можливостей – клієнти отримали можливість відправляти свої складні реквізити в один клік у будь-який зручний месенджер; в) купівля валюти під депозит у додатку; г) можливість переказу коштів за номером телефону, який можна обрати прямо з абонентської книжки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент підписав закон, спрямований на розвиток цифрових технологій в Україні — деталі
Ймовірна націоналізація Альфа-Банку
26 жовтня президент України підписав закон про виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану. Згідно з нормами документу, держава може вивести з ринку будь-яку з таких фінустанов без докапіталізації. Після цього у медіа та фінансових колах заговорили про те, що першим банком, який буде націоналізовано за новим сценарієм, стане українська Альфа. І заступниця голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Роксолана Підласа підтвердила це, заявивши, що Альфа-Банк дійсно буде націоналізовано, і саме для цього парламентарі ухвалили вказаний закон. За її словами, Нацбанк формально визнає Альфу неплатоспроможною, докапіталізує її та націоналізує, але не виведе з ринку — так само сталося з Приватбанком у 2016 році.
Альфа-Банк, ймовірно, належатиме державі. Фото: https://news.finance.ua/
Власниками банку є російські олігархи Михайло Фрідман, Андрій Косогов та Петро Авен. З одного боку Україна не може дозволити Альфі працювати з такими власниками. Але у 2019 році Альфа-Банк Україна став системно важливим банком, і ліквідація установи спричинить лише стрес для банківської системи країни. Тому націоналізація є єдиним логічним варіантом.
Тож банк можуть визнати неплатоспроможним через існуючі або вигадані проблеми з ліквідністю, введуть тимчасову адміністрацію від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а потім акції банку перейдуть у власність уряду в особі Мінфіну за символічну одну гривню. За правилами НБУ, якщо банк визнають неплатоспроможним, члени його правління втрачають бездоганну ділову репутацію і не можуть залишатися на своїх посадах – відтак, банк отримає новий топ-менеджмент. Детальніше про ймовірну націоналізацію Альфа-Банку Україна читайте у нашому великому матеріалі за цим посиланням.
Старт проєкту з впровадження е-гривні
29 листопада Нацбанк представив банкам і небанківським фінустановам для обговорення проєкт концепції е-гривні. Це електронна форма грошової одиниці України, цифрові гроші, котрі будуть прямим зобов’язанням центрального банку. Е-гривня має ефективно виконувати всі функції класичних грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні.
Наразі НБУ думає над такими варіантами використання е-гривні: а) для цільових соціальних виплат; б) для використання у галузі віртуальних активів; 3) для забезпечення можливості здійснення транскордонних платежів.
Спільна банківська мережа для роботи у блекаут
Національний банк разом з системно важливими банками впроваджують план заходів для безперервної роботи банківської системи у випадку блекауту. Відділення мережі під назвою POWER BANKING надаватимуть клієнтам банківські послуги навіть у критичній енергетичній ситуації. У цих відділеннях під час блекауту можна буде отримати готівку в банкоматах або у касі, провести платежі чи переказати кошти та обміняти валюту.
До переліку увійшли 760 відділень, що розташовані у Києві та ще 275-ти населених пунктах. Ці відділення мають альтернативні джерела енергії та резервні канали зв’язку, посилену інкасацію готівки і додатковий персонал.
Програма релокації бізнесу
З середини березня цього року уряд реалізовує Програму релокації підприємств. Переміщення підприємств з територій, наближених до фронту, до безпечніших регіонів Заходу України потрібне для збереження стійкості економіки.
В рамках програми можна отримати державну допомогу у підборі площ для розміщення виробництва; перевезенні й розселенні персоналу; доборі працівників на новому місці. Найбільше підприємств переїхало до Львівської (30%), Закарпатської (17%), Чернівецької (11%), Івано-Франківської (8%), Хмельницької (7%) та Тернопільської (7%) областей.
Підприємства можуть переїхати до однієї з шістнадцяти областей: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська, Рівненська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Дніпропетровська, Житомирська, Одеська та Київська (за виключенням м. Києва). Щоб взяти участь в програмі, підприємство має зареєструватися на платформі цифрової взаємодії за цим посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Підвищення мінімалки посилить девальвацію гривні – міністр Марченко
Як змінився зовнішній борг України — у Мінфіні поділились деталями
