close-btn
Ми в соцмережах:

Що відбувається в українському IT під час війни: нові вакансії, замовлення та ризики відкритих кордонів

Незважаючи на війну, кризу, часткове зниження зарплат та авральну реорганізацію процесів, українська айті-галузь трохи підросла, у свою чергу через те, що ІТ-експорт підставив українській економіці своє плече у вигляді податків

IT-галузь України

IT-галузь України сильна і потужна Фото: https://start-up.ro/

Українська IT-галузь за роки iснування змогла завоювати увагу і зацікавленість з боку роботодавців далеко за межами України. Формула успіху тут доволі проста – гарна підготовка спеціалістів, їхня сумлінність і працьовитість та незавищені зарплатні очікування порівняно з програмістами зі США, Великої Британії, та Західної Європи.

Україна, без сумніву, надзвичайно успішна у швидкому, якісному і результативному розвитку IT-галузі. Вітчизняні програмісти не просто заполонили собою світовий ринок, а стали бажаними кандидатами на співбесідах у багатьох компаніях – від стартапів до мастодонтів розробки.

Однак війна внесла корективи у красиву картинку. Скрутні часи наздогнали і IT-галузь, яка традиційно вважається чи не найбільш високооплачуваною, профітною та перспективною. До того ж у спільноті топ-менеджменту IT-компаній все частіше говорять про необхідність дозволити програмістам виїжджати за кордон і одночасно застерігають – це загрожує економіці і може стати необоротним потоком IT-еміграції.

Аби глибше зрозуміти, що, як і чому впливає на формування нових тенденцій в українській айті-галузі, ми розпитали про це низку IT-експертів, котрі мають безпосереднє відношення до айті-спільноти. Це представники IT-шкіл DAN.IT Education, Logos IT Academy, IT-компаній DataArt, Avenga та Intellias, а також Олександр Соловей – співзасновник сервісу Finmap, інструменту обліку грошей для сучасного бізнесу.

Далі поговоримо про реалії української айтішної галузі під час війни і можливу IT-еміграцію за умови відкриття кордонів України. А також розповімо про те, чому насправді українських айтішників завжди особливо цінували роботодавці з усього світу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Плюси та мінуси BNPL: як регулятори намагаються взяти під контроль галузь

Становище української IT-галузі під час війни

Зараз Україна входить у топ-30 країн з найкращими айтішниками світу, тож наші розробники неабияк звикли до уваги рекрутерів. Проте з приходом в Україну війни ситуація на ринку і в IT-спільноті змінилася. Українські компанії терміново перелаштували процеси, перенесли або тимчасово зачинили офіси, перейшовши на віддалену роботу. Разом з тим у березні кількість вакансій різко впала і почала зростати лише з червня.

У перший місяць весни на популярному сервісі ІТ-вакансій Djinni розміщувалися лише 10 тисяч вакансій – у 2,5 рази менше за мідл-показник грудня 2021 року.

Тоді ж десятки світових компаній, як-от: Modular Automation та WarDucks (Ірландія), Sportradar (Швейцарія) та Drive System Design (Велика Британія), розмістили вакансії на технічні посади на веб-сайті Remote Ukraine – ресурсі для найму світовими компаніями саме українців. Проте це не надто допомогло, і ринок почав приходити до тями на початку червня. Галузь пристосувалася до нових реалій. Щоб не втратити іноземних клієнтів, українські компанії активно працювали за кордоном, відкриваючи офіси у Східній Європі та Латинській Америці.

Однак, за даними Djinni, навіть на початку літа кількість охочих влаштуватися на роботу (34 тисяч) все одно перевищувала кількість вакансій (15 тисяч). 

Тетяна Паляничка з Avenga зазначає, що найважчим на початку війни було справитися з шоком, страхом і відчуттям невизначеності.

«Я безмежно вдячна більшості наших замовників, які незважаючи на ризики, не скоротили українські команди, а продовжили наймати українців, висловлюючи цим підтримку нашій країні. Це дало свої результати. Як бачимо за даними Опендатабот, ІТ-послуги стали єдиною галуззю експорту, що зросла на 27% у цьому році, порівняно з аналогічним періодом минулого року», – каже Тетяна.

Дмитро Абрамов з DataArt розповідає, що у їхній компанії завжди можна було працювати віддалено, а пандемія коронавірусу повністю врегулювала ці процеси: команди — розподілені, робота — онлайн. Тому у цьому аспекті роботи з початком війни суттєвих змін не відбулося. Загалом спеціалісти компанії, за словами Дмитра, є неймовірно сильними, адже на початку березня доступність команди у проєктах становила уже 75%. При цьому DataArt не проводив жодних скорочень спеціалістів з початку повномасштабної війни, а робочі місця та повні виплати усім, хто служить в ЗСУ та ТрО, залишилися збереженими. 

«З початку повномасштабного вторгнення в кожному офісі DataArt почали діяти команди реагування на надзвичайні ситуації — Emergency Response Team. Члени цих команд 24/7 допомагали колегам з будь-яких питань. Глобальна корпоративна ERT підтримувала колег на всіх рівнях, надавала фінансову допомогу, допомагала інформаційно. Частина офісів переформатувалася у прихистки, найбільшим з яких став львівський центр розробки DataArt. У прихистках DataArt могли залишатися колеги, їхні близькі, домашні улюбленці. В офісах є всі необхідні речі: їжа, вода, генератори, спальні мішки, також закупили одяг, ліки, корм для тварин. Зазвичай працівники зупинялися в офісах-прихистках на день-два, поки ERT шукала варіанти для їхнього розміщення на тривалий час», – зазначає Дмитро. 

У DataArt також розповідають , що наразі робочі процеси є стабільнішими та спокійнішими, ніж навесні. Частина спеціалістів релокувалася у межах України, хтось виїхав за кордон, а деякі уже повернулися додому. Клієнтів ж стали більш врівноваженими, бо побачили, як компанія та її спеціалісти працюють в екстрених умовах. До того ж, з’явилося більше замовників, нехай не надто масштабних, але таких, які хочуть працювати з українцями та підтримувати Україну. 

IT-галузь України

Навіть під час війни айтівці працюють надзвичайно продуктивно Фото: https://kapital.kz/

В IT-компанії Intellias зазначають, що після початку війни IT-сектор показав високий рівень життєздатності: 85% компаній повністю або майже повністю відновили бізнес-активність (дослідженням IT Research  Resilience). Найбільше ж постраждали компанії, які працювали виключно з українським ринком. Великим викликом для всіх стала евакуація кількох десятків тисяч спеціалістів з небезпечних регіонів країни. І ті, хто готувалися до цього заздалегідь та мав Emergency Response Team з чітким Business continuity plan, змогли легше пережити найскладніші часи кінця лютого і перших місяців весни. 

В Intellias кажуть, що швидко адаптувалися до умов воєнного часу, маючи чіткі та інструкції для спеціалістів. У цьому допоміг і досвід роботи під час пандемії коронавірусу, і детальний Business Continuity Plan.

«Всього за 4 дні Intellias евакуювала більшу частину команди у безпечні західні регіони або за кордон, а у перші тижні війни відновили операційний рівень делівері процесів майже на 100%. При цьому Intellias не скорочували спеціалістів з початком війни, а радше навпаки. Зараз в Україні відкрито понад 140 вакансій для українських розробників і розробниць. За результатами року компанія планує найняти близько 700 спеціалістів за кордоном та щонайменше 300 в Україні», – поділилися в Intellias. 

Зараз компанія, незважаючи на війну, продовжує розвиток в Україні і за кордоном. Приміром, навесні було відкрито новий офіс в Ужгороді. А на додачу до працюючого з 2019 року офісу у Кракові, Intellias з’явилися ще три нових польських офіси – у Варшаві, Вроцлаві та Гданську. Також компанія почала працювати у Болгарії і Хорватії – у містах Софія та Загреб відкрилися розробницькі центри. А нещодавно було анонсовано про відкриття офісів в Іспанії та Португалії.

Про зміни з початку війни говорить і засновник Finmap Олександр Соловей. Він зазначає, що перші місяці війни українські IT-компанії намагалися якомога швидше переформатувати роботу та облаштувати нові робочі місця. 

«Компанії Finmap знадобилося до трьох місяців, щоб, так би мовити, прийти до тями і повернутися до нормальних показників роботи. Разом з тим дуже добре, що в Україні є галузь, яка продовжує розвиватися, незважаючи на шалені труднощі, залишаючись чи не найбільш стабільною у контексті отримання валютної виручки. IT-аутсорс продовжує активно працювати, отримувати світові зарплати і витрачати ці кошти, тут, вдома. А це величезна підтримка економіки України», – каже Олександр.

Крім того, співзасновник Finmap каже, що іноземні замовники зараз доволі прискіпливо ставляться до труднощів, спричинених війною в Україні. Вони розуміють, що є ризики, але, незважаючи на це, тренд підтримки України і українського у всьому світі сильний, як ніколи. Тож підтримка з боку світових клієнтів і бажання замовляти продукцію саме в українських айтівців є.  

Тетяна Паляничка каже, що найважчим на початку війни було справитися з шоком, страхом і відчуттям невизначеності.

«Я безмежно вдячна більшості наших замовників, які незважаючи на ризики, не скоротили українські команди, а продовжили наймати українців, висловлюючи цим підтримку нашій країні. Це дало свої результати. Як бачимо за даними Опендатабот, ІТ-послуги стали єдиною галуззю експорту, що зросла на 27% у цьому році, порівняно з аналогічним періодом минулого року», – підкреслює Тетяна.

Щойно почалася війна, Avenga створила цілодобовий штаб з координації роботи і допомоги спеціалістам. Навесні компанія релокувала людей у західні регіони та за кордон, частково переобладнала офіси під прихистки для співробітників, а працівники адміндепартаментів взяли на себе додаткові обов’язки, щоб забезпечити безперебійну роботу проектів. Компанія не звільнили жодну людину через війну, не скасувала вихід нових співробітників і продовжила співпрацю з усіма мобілізованими спеціалістами, зберігши їхню компенсацію у розмірі 50%.

«Навесні ми зрозуміли, що сильніші, ніж думали, що можемо працювати в будь яких умовах: зі сховищ, з поганим інтернетом, у стресі, без сну через постійні сигнали тривоги. Ми відкрили багато талантів, про які раніше не знали: наші колеги проводили тренінги з першої медичної допомоги, користування зброєю, психологічної підтримки. Деякі замовники спершу сумнівалися у можливості подальшої співпраці і просили backup команди з Європи. Ми адаптувалися і до цього. У деяких розробницьких командах повністю перейшли на англійську у щоденному спілкуванні, через мікс команд, тож українські спеціалісти отримали нових колег-іноземців», – зазначають у Avenga.

У DAN.IT Education кажуть, що на початку війни таки відчувалося суттєве скорочення нових замовлень, оскільки іноземні компанії вважали надвисокими ризики залучення підрядників з країни, де триває повномасштабна війна. Починаючи з лютого, найбільше постраждали стартапи: частина з них припинила своє існування. У той же час великі та середні компанії проявили нечувану стійкість, часто обходилися без скорочень, лише «заморозивши» на час найм нових спеціалістів

Ксенія Столбова розповідає, що попри воєнні дії і усі негаразди, що їх супроводжували, українська IT-галузь продовжила свою роботу, вітчизняні ІТ-компанії продовжують виконувати свої обов‘язки щодо укладених контрактів і залучають нові проєкти. Наше ІТ-ком’юніті, зокрема, Асоціація ІТ Україна, активно працює з західними партнерами для того, щоб збільшити кількість замовлень для українських ІТ компаній. 

«Протягом травня-серпня ми спостерігаємо поступове відновлення ринку, про що свідчить і зростання кількості вакансій, адже компанії відновили найм персоналу, і створення нових підрозділів у компаніях», – підкреслює СЕО DAN.IT Education.  

Руслан Шляпаков з Logos.Academy також підтверджує, що в ІТ в Україні все стабільно добре, і це єдина галузь, яка під час війни продовжує розвиватися вгору. Він певен, що хоч зараз спостерігаємо і не такі швидкі темпи, як до війни, але це тимчасове явище.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні запустили маркетплейс Made with bravery, щоб допомогти бізнесу з експортом товарів

Дмитро Абрамов з DataArt каже, що втрата найбільших осередків айтівців на сході та півдні України суттєво вплинула на IT-галузь. DataArt закрив офіс у Херсоні, а офіси в Харкові, Одесі та Дніпрі залишаються тимчасово закритими або працюють в обмеженому режимі. Незважаючи на те, що спеціалісти евакуювалися разом з родинами, процеси внутрішньої та зовнішньої релокації все ж впливають на стабільність галузі. 

З першого дня військового вторгнення багато партнерів DataArt підтримали колег з України. Менше 10% клієнтів запровадили якісь обмеження або призупинили роботу, а тих, що взагалі відмовилися від співпраці, — одиниці. Справа у тому, що є дуже зарегульовані компанії, які для роботи з країною чи навіть містом мають отримувати схвалення локації. Тому через війну в Україні вони переглянули ризики – з цим і були пов’язані тимчасові від’єднання та затримки. До того ж з початку війни більшість страхових компаній скоротили покриття в Україні, що також вплинуло на можливість іноземних замовників працювати з українськими компаніями. 

Дмитро підкреслює, що клієнтів турбують аспекти, пов’язані з кібербезпекою, ризиками втрати ключових людей (мобілізація і військові дії) та інфраструктурні ризики. І хоча це не нові аспекти, але ризики, пов’язані з ними, значно зросли. Деякі клієнти просять запровадити нові технічні заходи, наприклад, додаткові перевірки особистості, щоб впевнитись, що комп’ютером користується саме цей спеціаліст, VPN тощо.

Гостре питання щодо необхідності виїзду айтівців за кордон

В Україні 75% ІТ-спеціалістів – це чоловіки, чий середній вік 30-35 років, тобто їм заборонено виїжджати за кордон протягом воєнного стану. У травні урядовці дещо послабили заборону, дозволивши перетинати кордон військозобов’язаним спортсменам, залізничникам і водіям. Але не айтівцям. Однак іноді фізична присутність програмістів необхідна за кордоном – приміром, під час розробки антивірусних програм або якщо потрібно мати фізичний доступ до пристроїв.

IT-галузь України

Українські айтівці забезпечують надходження у бюджет Фото: https://inbusiness.kz/

А тим часом український ІТ-бізнес за шість місяців війни зберіг 95% обсягів контрактів, а 77% компаній навіть отримали нових клієнтів. Ця діяльність приносить в український бюджет 222 млн грн щомісяця. За І квартал поточного року IТ-індустрія України забезпечила $2 млрд експортних надходжень. Водночас обсяг ІТ-експорту збільшився на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року, сягнувши  $3,74 млрд. Взагалі експорт ІТ-послуг за кордон за умов вільного виїзду фахівців за кордон може принести Україні до $7 млрд надходжень, і це відчутна сума. Тому дозвіл виїзду ІТ-фахівців за кордон критично важливий для підтримки української економіки, а відтак і для наближення перемоги. 

Схожої думки дотримується і Олександр Соловей. Він припускає, що державі варто було б не забороняти спеціалістам виїжджати (таким чином перешкоджаючи вивозу коштів за кордон та мінімізації витрат поза Україною), а зробити так, щоб айтівці отримували гроші на офіційні українські рахунки та витрачали їх також тут, в Україні.  

«Розробникам потрібно виїжджати перш за все тому, що процес розробки є складною задачею, суть якої – творчість, яка вимагає правильного стану свідомості. А перебуваючи цілодобово під сиренами, у бомбосховищах, не маючи часу на сон та відпочинок, живучи у перманентному стресі, не можна зробити ідеально якісний продукт. Потрясіння і стреси війни впливають на якість продукту і на майбутній попит з боку замовника. Тож перша причина, що пояснює прагнення українських розробників мати можливість виїзду, – це потреба у більш ефективній роботі», – підкреслює Олександр Соловей. 

Зазначимо, що з 1 вересня уряд обіцяв запустити експериментальний проєкт з виїзду українських підприємців за кордон у тижневі відрядження. Проте і там є нюанси – ніхто не гарантує, що айтівці підпадатимуть під категорію «підприємців, яким дозволено виїзд» і вноситимуть по 200 тис грн як страхову суму за таку «мандрівку».

Керівник Logos IT Academy Руслан Шляпаков впевнений, що ІТ-компанії України будуть розвивати економіку нашої держави, де б не знаходились їхні офіси чи працівники: «Я думаю, що ті, хто хотів виїхати, вже давно зробили це. До того ж серед айтівців дуже багато патріотів, і це круто! Впевнений, все буде Україна, і ІТ-галузь стане ключовим показником потужної незалежної держави, як безпосередньо в Україні, так і у всьому світі!».  

Дмитро Абрамов з DataArt вважає, що айтівці, і не лише вони, виїдуть з України тільки за умови безпосередньої загрози життю та здоров’ю: «Не думаю, що велика частина IT-спільноти буде виїжджати з України за теперішніх обставин. Фахівці були і досі залишаються в країні з різних причин. Тим паче, що за економічними показниками та у співвідношенні рівня компенсації та цін на товари і послуги, українські айтівці мають набагато вищий рівень життя саме в Україні, ніж в інших країнах».  

Тим часом у компанії Intellias підкреслюють, що важливим фактором, який впливає на рішення про виїзд чи повернення, є безпековий фактор. Люди виїжджають з України, бо переймаються своєю безпекою та безпекою родин. Зараз люди самі оцінюють ризики ракетних ударів і вирішують, чи можуть з цим миритися або хочуть залишатися у безпеці за кордоном. 

«Також варто враховувати податковий фактор. Якщо спеціаліст переїжджає до іншої країни, він стає її податковим резидентом і, відповідно, платить місцеві податки. В Україні, завдяки системі ФОПів та платформі Дія City, податки для IT-спеціалістів суттєво нижчі, ніж у країнах Центральної, Східної чи Західної Європи або США. Саме податковий фактор може позитивно вплинути на рішення людей повернутися до України і залишатися тут. Разом з тим серед IT-фахівців багато патріотів, для яких Україна є батьківщиною, тому принципово залишаються тут, аби підтримувати країну та наближати перемогу», – кажуть в IT-компанії Intellias. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Частка жінок в українському IT досягла 24% – дослідження

Що означатиме для України IT-еміграція

Всього в Україні зараз живе і працює більше 230 тисяч айті-спеціалістів. Понад половина з них (118 тисяч) може виїхати з країни щойно відкриють кордони. Це тривожна перспектива, адже така IT-еміграція може спричинити проблеми, на вирішення яких підуть роки.

Враховуючи минулорічні тенденції, IT-експорт в Україні за підсумками 2022 року мав би вирости до $8,5 млрд порівняно з минулорічним показником у $6,9 млрд і зростати далі. Але це можливо лише, якщо відтоку фахівців не буде цьогоріч і у найближчі роки. Такий сценарій можливий, якщо Європа підтримуватиме економічне зростання України, інвестуватиме в IT-галузь або ж якщо айтівців продовжать не випускати за кордон.

Якщо ж гіпотетично 50-80 тисяч айтішників виїдуть будь-куди за межі України: Румунії, Польщі, Великої Британії, США, Чехії, Іспанії і платитимуть податки там, то експортна виручка впаде до рекордно низьких показників ($7,2–7,5 млрд на рік) і нівелює результати останніх років еволюції галузі. У такому випадку потенційні втрати будуть не лише фінансовими. Еміграція не грошей, а інтелекту відкотить українську IT-галузь на роки. До того ж у руках програмістів – майбутнє відновлення України, створення IT-продуктів, які удосконалять та реновують багато процесів. Якщо розробників не вистачатиме, процес відновлення затягнеться.

Ксенія Столбова каже, що еміграція половини айтівців – це перебільшення.

«На мій погляд, щодо половини – це перебільшення. Зараз велика частина ІТ-комьюніті свідомо і тривалий час допомагає Збройним силам України, а частина айті-фахівців проходить службу у лавах ЗСУ. А щодо питання виїзду за кордон, то воно має багато факторів, у тому числі умови праці, які можуть бути запропоновані тут в Україні. Відтак, збільшення кількості вітчизняних проєктів та залучення реальних відчутних інвестицій в український ІТ-сектор може запобігти суттєвому відтоку фахівців», – підкреслює Ксенія.  

IT-галузь України

Експерти галузі не певні щодо IT-еміграції Фото: https://edu-cisco.org/

Дмитро Абрамов також не схильний думати, що в Україні станеться IT-еміграція за теперішніх обставин, хоча і може припустити таку ймовірність. У такому випадку в першу чергу будуть емігрувати фахівці Senior-рівня з більш високими доходами. Втрата висококваліфікованих спеціалістів з великим досвідом і багажем знань дуже болюче впливає на галузь. 

Дмитро певен – команди будуються навколо спеціалістів вищих грейдів, там, де сфокусовані менеджери, архітектори та інші Senior-фахівці. Наразі в Україні є багато айтівців саме такої кваліфікації, і якщо країна втратить їх, буде набагато складніше збирати якісну та продуктивну команду для надання послуг клієнтам. Такий процес може вплинути на ріст IT-галузі в України і уповільнить її зростання на 2-3 роки. 

У компанії Intellias кажуть, що IT-індустрія щороку приносить 8 мільярдів доларів доходу в державний бюджет України. Навіть зараз, у надскладні часи, ІТ-галузь забезпечує стабільні валютні надходження до держбюджету, тому державі треба робити все від неї залежне для забезпечення безперебійної роботи українських IT-компаній. 

«Йдеться передусім про можливість бронювати спеціалістів під час мобілізації, а також про можливість короткострокових виїздів за кордон до клієнтів. Нам потрібно менше регулювання, стабільні умови для праці та можливості відвідувати клієнтів у різних країнах. Зрозуміло, що для повноцінного відновлення індустрії ми маємо виграти війну. Тому зараз усі зусилля, в тому числі від Intellias, направлені на підтримку ЗСУ та наближення перемоги», – резюмували у Intellias. 

У компанії Avenga певні, що багато хто не хоче переїжджати через любов до країни і гордість за те, що можна бути причетним до її розвитку – це зміцніло за час війни. Але дехто справді виїде, не виключено, що частина з часом повернеться.

«Життя за кордоном має свої плюси, але і свої мінуси, і розумієш їх тільки, коли спробуєш. Працювати в ІТ-галузі в Україні фінансово значно вигідніше ніж у цій же галузі, скажімо, у Європі. Це пов’язано з невисокими податками у нашій країні. У Європі зарплата гросом (до сплати податків) буде не значно вищою ніж в Україні, але нетом (після сплати) – суттєво нижчою. Крім того життя за кордоном несе значно вищі витрати на житло, комунальні послуги, медицину, розваги. Багато економічно розвинених країн у контексті діджиталізації суспільства та ІТ-інновацій, (до яких ми вже звикли в Україні) пасуть задніх. Ми маємо багато стереотипів щодо інших країн, але це лише маркетинг, а не реальність. Буде дуже добре, якщо ми візьмемо найкращий досвід та практики з-за кордону і привнесемо їх додому – до України. З боку держави варто звернути увагу на дотримання обіцянок, ефективне використання державних фінансів та покращення рівня життя людей. Після впровадження цього менше людей захоче виїжджати», – розповідає Тетяна Паляничка.

Зазначимо, що протягом останніх місяців IT-спільнота намагається лобіювати рішення щодо дозволу на виїзд за кордон. Але поки у цьому процесі немає зрушень. 

IT-галузь України

Українських айтівців не пускають за кордон на загальних підставах Фото: https://itc.ua/

Як Мінцифри планує стримувати потік айтішників за кордон

Нещодавно у Міністерстві цифрової трансформації заявили, що хочуть дати українському IT-ринку мільярди, щоб Україна перестала бути «аутсорс-країною». Це певним чином пов’язане і з профілактикою еміграційних настроїв серед айтівців. Почнемо здалека.

До 2025 року у Мінцифри хочуть втілити проєкт під назвою «Діджиталізація», який вирішено було поділити на три етапи: задачі воєнного часу у 2022 році; відновлення у 2023–2025 роках; модернізація у 2026–2032 роках. Для цієї мети відомство орієнтовно витратить 69 млрд грн. Більше половини цих грошей, за планами Мінцифри, піде на підтримку вітчизняних стартапів.

Це потрібно для того, щоб українські програмісти працювали на український ринок і українські IT-продукти, а не на іноземні. Справа ось у чому. Вітчизняні IT зростали і укріпилися на аутсорсі. Практично половина українських айті-хабів розробляє продукти для неукраїнських замовників. У Мінцифри звісно знають про це і націлені на амбітні плани – на капіталізацію України шляхом розвитку українських стартапів, де українці виконуватимуть завдання для українських замовників.

У Мінцифри кажуть, що хотіли б, аби до 2032 року в Україні було 6000 стартапів. Це не надто багато, але і цей показник, безумовно, суттєвий. До речі, зараз їх трохи більше ніж півтори тисячі. Аби досягнути цілей, озвучених цифровим відомством, потрібно зробити перш за все просту річ – виділити дотації технологічним компаніях для їхніх розробок ще з ранніх етапів.  

У компанії Avenga кажуть, що бути «аутсорс-країною» не є чимось поганим, але випускати власні продукти – це нова сходинка розвитку.

«Ми і зараз маємо кілька відомих на весь світ продуктів, але, можливо, не достатньо акцентуємо на тому, що вони українські. Найважливіше, щоб дотації пішли у правильне русло, а не призвели до створення одноденних стартапів, які просто використовуватимуть державні кошти і чиї продукти не будуть ані якісними, ані корисними. Айтівці прагматичні та раціональні, вони погано сприймають політичні «ігри», але добре відреагують на можливість реалізувати свій технічний потенціал», – зазначає Тетяна Паляничка.

IT-галузь України

Україна має величезні перспективи розвитку Фото: https://blogdevindel.wordpress.com/

Ксенія Столбова з DAN.IT Education зазначає, що у України є величезний потенціал для того, аби стати нацією стартапів і запропонувати по-справжньому особливий і креативний продукт.

«Звичайно, інвестиції у розвиток ІТ-продукту, започаткування культури стартапів, яка практично відсутня в Україні порівняно, наприклад, з Ізраїлем, можуть суттєво вплинути на розвиток українських ІТ-компаній, збільшити вагу індустрії і в Україні, і у світі. Тому ініціатива Мінцифри безперечно цікава і корисна. Щодо термінів та способу її реалізації, то тут поки не достатньо інформації, щоб робити прогнози. Відтак поки чекаємо подальших кроків від цифрового відомства», – каже Ксенія

У свою чергу Олександр Соловей зазначає, що з огляду на те, як ефективно Мінцифри працює у контексті діджиталізації країни, впроваджуючи круті результативні підходи, довіра до відомства є максимальною. Насправді самого Олександра можна назвати амбасадором діджиталізації, адже разом з командою Finmap він багато робить для того, щоб український бізнес був зрозумілим, прозорим та керованим завдяки цифрам, а не інтуїції. 

«Щодо вартості і періоду впровадження, то, звісно, будь-які інфраструктурні проєкти вимагають макроекономічних сум для інвестицій і таких самих величезних відрізків часу. Десять років на діджиталізацію країни – це водночас немало і небагато. Хай там як, але у будь-якому випадку діджиталізація неминуча, і це позитивна перспектива, адже вона принесе країні прозорість та як результат – більшу інвестиційну привабливість», – стверджує засновник Finmap.

«Насправді одна з причин не надто швидкого прагнення світових інвесторів вкладатися в Україну у тому, що наша країна, як black box для них, бо ніхто точно не знає, що і як тут влаштоване, – каже Олександр Соловей. – А якщо всі процеси побудовані на технологіях, зокрема, наприклад, блокчейн, і є максимально прозорими, а дати хабар в принципі неможливо, і для інвесторів це зрозуміло, то інвестиції гарантовано будуть».  

У компанії Avenga кажуть – якщо IT-еміграція станеться, то призведе до часткового витоку інтелектуальної еліти та молодих людей, що притягне зниження рівня економіки, освіти та старішання населення загалом, зменшить прагнення до інновацій.

«Але ІТ-галузь України розвивається ще з 90-х років, тож ми маємо досвід, знаємо підходи і практики до побудови команд, галузь перенесла випробування ковідом, а тепер і війною. Наші люди надзвичайно креативні та працелюбні. Тож навіть якщо ІТ-еміграція відбудеться у великих масштабах, в Україні все ж залишаться досвідчені спеціалісти, які зможуть перебудувати роботу ІТ-сектору і адаптуватися до нових умов», – певні фахівці Avenga.

При цьому Дмитро Абрамов з компанії DataArt зазначає, що зростання IT-індустрії в Україні буде набагато швидшим та ефективнішим, якщо їй будуть надавати більше свободи. На його думку, в Україні є галузі, які потребують державних дотацій набагато більше за IT-спільноту. 

Чому українських айтішників дуже люблять роботодавці

Розробники-українці працюють у Google, Facebook, IBM, DELL, HP, SAP, Oracle, Amazon, українські стартапи виграють міжнародні гранти, їх недешево купують закордонні корпорації, українські компанії на аутсорсі розробляють продукти для споживачів у Європі та Штатах.

Ще рік тому кількість вакансій в українській IT-індустрії значно перевищувала пропозицію фахівців. За даними асоціації «IT Ukraine», щороку українські освітні заклади випускають до 20 тисяч технічних спеціалістів, проте ринкові потрібні щонайменше 55 тисяч.

У 2013 році українська IT-галузь посідала четверте місце у світі після США, Росії та Індії за кількістю сертифікованих програмістів. У 2016 році Україна мала 11-ий рядок у топ-50 країн з кращими програмістами (рейтинг ресурсу HackerRank). Тоді ж, за даними порталу DOU, в Україні налічувалося 90 000 IT-фахівців. Щорічно їх кількість збільшувалася приблизно на 20%.  

Кожного року попит на IT-фахівців в Україні зростає на 30% перш за все через колосальний ріст запитів на ІТ-послуги. Щоправда, українські програмісти не завжди прагнуть працювати саме в українських компаніях, а хочуть будувати кар’єру у хабах по всьому світу. 

IT-галузь України

IT-спільнота України згуртована та професійна Фото: https://medium.com/

В IT-компанії Intellias зазначають, що українські розробники дуже добре себе зарекомендували на світових ринках, як висококваліфіковані спеціалісти, а українські сервісні компанії – як надійні партнери. До того ж в Україні досить багато спеціалістів та спеціалісток Middle та Senior-рівня, а вартість замовлення послуг розробки в Україні дещо нижча, ніж в інших країнах Європи. 

Такої ж думки дотримується і Дмитро Абрамов, VP of Delivery, Finance Practice компанії DataArt. Він підкреслює, що українці є неймовірно працьовитою нацією, тому вітчизняних айтівців роботодавці знають як таких, котрі можуть працювати в будь-яких умовах. До того ж в Україні можна здобути високий рівень освіти з технічних спеціальностей. Це дає компаніям можливість наймати висококваліфікованих фахівців і відповідно надавати надзвичайно якісні послуги та продукти клієнтам. 

Дмитро каже, що культурні особливості українців більше схожі на менталітет жителів західних країн, ніж, на характер, скажімо, IT-спеціалістів з Індії чи країн Латинської Америки. В Україні велика кількість айтівців різних кваліфікацій та грейдів, що дає можливість сформувати команду будь-якого розміру та напряму. А відсутність культурних та логістичних перепон розвиває довгострокові відносини із західними клієнтами. 

«Від початку повномасштабної війни в Україні, клієнти DataArt були глибоко вражені роботою фахівців: під обстрілами, у прихистках, під час евакуації та переїздів, вони буквально на ходу продовжували роботу над проєктами та запускали релізи. Спеціалісти з харківського та херсонського офісів працювали там до останнього», – розповідає Дмитро Абрамов. 

Тетяна Паляничка, Head of Recruitment, у компанії Avenga зазначає, що Україна займає достойне місце на світовому ІТ ринку, бо має хорошу технічну освіту, велику кількість підготовчих IT-курсів та працьовитих і технічно підкованих спеціалістів. Величезним плюсом є і те, що, працюючи на різних замовників, українські програмісти вчаться розбиратися у їхньому бізнесі, говорити з ними однією мовою, а не лише покривати технічну сторону.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні запустили маркетплейс Made with bravery, щоб допомогти бізнесу з експортом товарів

CEO DAN.IT Education (український освітній IT-центр, що працює уже понад 6 років і щороку випускає понад тисячу фахівців) Ксенія Столбова певна, що повага до українських айтішників з боку роботодавців з усього світу пов’язана з кількома факторами.

«Передусім, це працьовитість, адже наші айтішники витривалі до навантажень, можуть працювати понаднормово, щоб закінчити проект вчасно, і, до речі, часто так і роблять. Це високий професіоналізм і відповідальність. Крім того, українці мають неймовірний рівень кваліфікації, а їхня талановитість і здатність мислити out-of-the-box – виключний. До речі, враження про ці дві професійні якості українських IT-фахівців поділилися  британські компанії, аргументуючи свій вибір на користь саме українських айтішників», – каже Ксенія.

Коментуючи рівень зарплат розробників з України, Ксенія Столбова зазначає, що тривалий час дійсно існував стереотип, що, мовляв, українські айтішники коштують дешевше. Проте зараз ми радіємо, що це уже не так, і наші спеціалісти мають можливість отримувати достойну оплату праці. 

Спеціалісти солідарні одне з одним, а ми – з ними. В Україні дійсно є великі технічні університети, потужне заохочення молоді до здобуття вищої освіти. Українська IT-освіта дає глибокі базові знання математики і алгоритмів, вчить правильному підходу до вирішення задач. За великим рахунком, програма навчання вибудувана так, щоб сформувати мислення розробника. Ба більше – навчальні програми, розроблені українськими освітніми IT-компаніями, вважаються одними з найсильніших у світі. Це причини, які спонукають іноземних роботодавців наймати саме українських спеціалістів. А українці обирають іноземних роботодавців через престиж, гарний соцпакет і класні зарплати.

«У нас сильна технічна база у сенсі інженерних підходів. Кваліфікацію програміста визначає не тільки знання мови програмування, а й глибоке розуміння підходів по виконання задач. Майбутні програмісти навчаються сучасних технологій уже на практиці, тоді як підходи, що не змінюються десятиріччями, студенти вивчають в університетах. І от та сильна інженерна школа, що сформувалася багато десятиліть тому, досі існує, якісно впливаючи на професіоналізм українських айтівців», – певен Олександр Соловей, співзасновник сервісу Finmap

IT-галузь України

Вітчизняні айтівці надзвичайно професійні та людяні Фото: https://vsim.ua/

Руслан Шляпаков, директор IT-школи Logos IT Academy також певен, що велика зацікавленість іноземних компаній українцями зумовлена тим, що українські айвівці надзвичайно відповідальні і мають високу технічну підготовку.

«Українці, безумовно, працьовитий і талановитий народ. Крім того, будемо відверті, для зарубіжних представників послуги українських програмістів коштують порівняно дешево. Помірна ціна за високу якість. Як же нас не любити?», – каже Руслан Шляпаков. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

У Мінцифрі розповіли, скільки учасників подали заявки на безкоштовне навчання IT-спеціальностей

Експорт IT-послуг у першому півріччі зріс майже на чверть

Ця компанія допомогла врятувати 10 петабайтів даних особливої ​​важливості на початку війни

Хочу отримувати:

ТОП новини, квитки на заходи, безкоштовно!