У Верховній Раді ухвалили законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У медіа його швидко охрестили «податком на OLX», хоча насправді документ має значно ширші наслідки
Фото: chatgpt.com
Йдеться не лише про продаж старих речей через маркетплейси. Нові правила стосуватимуться водіїв таксі, кур’єрів служб доставки, орендодавців житла, продавців товарів та інших користувачів цифрових сервісів, які отримують дохід через онлайн-платформи.
Документ став одним із найбільш дискусійних податкових рішень останніх років. Прихильники називають його необхідним кроком до детінізації цифрової економіки та виконання міжнародних зобов’язань України. Критики побоюються додаткового контролю та можливого тиску на малий онлайн-бізнес.
Що саме ухвалила Рада
9 червня Верховна Рада підтримала законопроєкт №15111-д у другому читанні та в цілому. За документ проголосував 241 народний депутат.
Закон запроваджує механізм автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Водночас оператори таких платформ отримують нові обов’язки щодо збору інформації про користувачів і передачі даних податковим органам.
Під дію документа підпадають чотири основні категорії діяльності:
- продаж товарів;
- надання послуг;
- оренда нерухомості;
- оренда транспортних засобів.
Серед платформ, які потенційно підпадатимуть під нові правила, Міністерство фінансів називає Bolt, Uklon, Uber, Airbnb, сервіси доставки та маркетплейси.
Фактично держава створює систему, яка дозволить бачити доходи, отримані через цифрові сервіси, автоматично, без необхідності окремих перевірок кожного користувача.
Яка ставка
Для доходів, отриманих через цифрові платформи, передбачена пільгова ставка оподаткування. За роз’ясненнями авторів законопроєкту та Міністерства фінансів, запроваджуватиметься єдиний платіж у розмірі 10% ПДФО, який сплачуватиметься оператором платформи як податковим агентом. Надходження від цього платежу розподілятиметься у пропорції 50/50 між загальним та спеціальним фондом державного бюджету.
Скористатися спеціальним режимом зможуть не всі. Серед умов — статус податкового резидента України, отримання виплат на рахунок в українському банку, відсутність найманих працівників та продаж не підакцизних товарів. Крім того, законопроєкт встановлює граничний річний дохід для застосування пільгового режиму на рівні 834 мінімальних заробітних плат.
Чому це не новий податок
Одна з головних маніпуляцій навколо законопроєкту полягає в тому, що його подають як появу нового податку.
Насправді доходи, отримані через цифрові платформи, і сьогодні підлягають оподаткуванню відповідно до чинного законодавства. Проблема полягає в іншому — держава часто не має інструментів для отримання інформації про такі доходи.
Наприклад, якщо людина регулярно здає житло через Airbnb або працює через сервіс таксі, податкова далеко не завжди бачить ці операції.
Новий закон змінює саме механізм адміністрування.
Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев назвав документ частиною процесу детінізації економіки.
«Унормування оподаткування цифрових платформ — важливий крок до детінізації цілих секторів нашої економіки і збільшення доходів до держбюджету», — заявив він.
Чому закон з’явився саме зараз
Причини ухвалення документа значною мірою пов’язані не лише з українською податковою політикою. Законопроєкт є одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.
Гетманцев прямо підтвердив цей зв’язок.
«Він внесений до програми з Міжнародним валютним фондом, тому до нього прив’язані та міжнародна допомога, яку отримує сьогодні Україна», — пояснив депутат.
Фактично Україна впроваджує міжнародні стандарти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і європейської директиви DAC7.
Саме ці правила останніми роками почали масово впроваджувати країни Європейського Союзу.
Що таке DAC7 і чому про неї всі говорять
DAC7 — це європейська директива про податкову прозорість цифрових платформ. Її головна ідея проста: податкові органи повинні бачити доходи, які громадяни отримують через цифрові сервіси.
До появи таких правил інформація про заробітки на онлайн-платформах часто залишалася лише у самих платформ.
Читайте також: У Раді пропонують зобов’язати банки повертати клієнтам украдені шахраями гроші
Після впровадження DAC7 ситуація змінюється.
Наприклад:
- Airbnb повідомляє про доходи орендодавців;
- Uber повідомляє про доходи водіїв;
- маркетплейси передають інформацію про продавців.
Після цього податкові органи різних країн можуть автоматично обмінюватися отриманими даними. Саме цей механізм Україна тепер поступово інтегрує у власне законодавство.
У Міністерстві фінансів наголошують, що впровадження таких правил дозволить Україні приєднатися до міжнародної системи обміну інформацією про доходи з цифрових платформ.
Як працюватиме нова система
Головна особливість нового підходу полягає в тому, що частину функцій із контролю та звітування виконуватимуть самі платформи.
Вони повинні будуть:
- ідентифікувати користувачів;
- збирати інформацію про отримані доходи;
- подавати звітність до податкових органів;
- виконувати функції податкового агента.
Таким чином держава отримує доступ до структурованої інформації про доходи користувачів без необхідності масових перевірок фізичних осіб. За оцінками Міністерства фінансів, нова система може охопити близько 400 тис. українців, які регулярно заробляють через цифрові платформи.
Що буде з продажем особистих речей
Саме це питання викликало найбільше занепокоєння серед користувачів маркетплейсів. У фінальній редакції законопроєкту передбачено неоподатковуваний поріг у €2 тис. на рік для продажу товарів. За словами Гетманцева, ця норма має захистити звичайних громадян, які продають особисті речі, а не займаються підприємницькою діяльністю.
«Законопроєкт пропонує надати пільгу 2 тисячі євро на особу на продаж товарів», — пояснював він під час обговорення документа.
Хто відчує зміни найбільше
До цієї категорії належать:
- водії сервісів таксі;
- кур’єри служб доставки;
- орендодавці житла;
- виконавці різноманітних послуг;
- продавці товарів із системними оборотами через маркетплейси;
- фахівці, які знаходять клієнтів через онлайн-платформи.
Саме тому закон є значно важливішим для водія Uklon чи кур’єра Glovo, ніж для людини, яка раз на рік продає старий телефон через OLX.
Читайте популярне: Нова пошта готується придбати банк: що відомо
Чому навколо законопроєкту виникло стільки суперечок
Парадоксально, але найбільшу критику викликали не податкові ставки. Основний конфлікт виник навколо положень, які були присутні в ранніх редакціях законопроєкту.
Зокрема, бізнес і профільні асоціації виступали проти:
- спеціальних рахунків для користувачів платформ;
- можливого розширення доступу до банківської інформації;
- додаткових механізмів контролю фінансових операцій.
Саме ці положення стали причиною масштабної критики навесні 2026 року. У результаті до другого читання документ суттєво переробили. Перший заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк наголошував (після прийняття законопроєкту в першому читанні):
«Це доопрацьований текст. Зараз він не стосується вживаних товарів, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці. Це гарна ініціатива і я з задоволенням її підтримав».
Також відмовилися від положень, які могли створювати ризики автоматичного визнання співпраці між платформами та користувачами трудовими відносинами.
Під час підготовки до другого читання з-під моніторингу вивели операції урядових структур та компаній, акції яких торгуються на організованих ринках капіталу. Крім того, із визначення товарів виключили цифрові активи.
Для іноземних операторів платформ передбачили окремий порядок звітності через спеціальний електронний портал, а також щомісячну сплату податків в іноземній валюті.
Серед ключових рішень, підтриманих під час остаточного голосування, — встановлення ставки ПДФО на рівні 5% для доходів фізичних осіб від оренди житла.
Саме після вилучення деяких норм позиція бізнесу помітно пом’якшилася.
Що про закон говорить бізнес
Під час підготовки документа Міністерство фінансів проводило консультації з представниками цифрових платформ та бізнес-асоціацій.
До обговорень були залучені представники Glovo, Bolt, Uklon, monobazar, RIA, Buki, Pleso, EdEra та інших компаній. Після доопрацювання документа Мінфін заявив про підтримку законопроєкту з боку більшості учасників ринку.
Водночас підтримка бізнесу не означає відсутності ризиків. Для платформ нові правила означають додаткові витрати на адміністрування.
Компаніям доведеться:
- перевіряти користувачів;
- збирати податкові дані;
- формувати звітність;
- забезпечувати відповідність міжнародним стандартам обміну інформацією.
Для великих міжнародних платформ такі вимоги вже є звичними через впровадження DAC7 у Європейському Союзі. Для невеликих українських сервісів це може стати додатковим фінансовим та операційним навантаженням.
Чому критики досі ставляться до документа обережно
Навіть після доопрацювання законопроєкту частина експертів вважає, що практична реалізація може виявитися складнішою, ніж здається зараз.
Головна проблема полягає у визначенні межі між приватними продажами та підприємницькою діяльністю. На практиці можуть виникати ситуації, коли людина продає через платформу особисті речі протягом року:
- старий ноутбук;
- велосипед;
- меблі після ремонту;
- дитячі речі.
Цікаве по темі: Скільки заробляє та отримує інвестицій глобальний фінтех-ринок
Чи є це звичайним продажем майна або вже системною діяльністю?
Саме такі питання можуть стати предметом подальших дискусій після запуску нових правил. Інша проблема — потенційний відтік користувачів із платформ.
Якщо частина продавців вирішить уникати автоматичної звітності, вони можуть перейти до менш прозорих каналів продажів:
- Telegram;
- Facebook-груп;
- прямих домовленостей між покупцем і продавцем.
Подібний ризик обговорювався і в країнах ЄС після впровадження DAC7.
Чи справді бюджет отримає додаткові 14 млрд грн
Міністерство фінансів оцінює потенційний додатковий ефект від нової системи приблизно у 14 млрд грн щороку. Для держави це одна з головних причин підтримки законопроєкту. Втім ці цифри залишаються прогнозними.
Реальний результат залежатиме від кількох факторів:
- рівня виконання нових вимог платформами;
- поведінки користувачів після запуску системи;
- масштабів переходу доходів із тіні у легальну площину;
- ефективності міжнародного обміну інформацією.
Саме тому оцінити фактичний ефект можна буде лише через кілька років після повноцінного запуску системи.
Чим українська модель може відрізнятися від європейської
Одна з найцікавіших дискусій стосується порівняння українського підходу з DAC7. У більшості країн Європейського Союзу DAC7 насамперед працює як механізм звітності. Платформи передають інформацію про доходи користувачів податковим органам, після чого країни обмінюються цими даними між собою.
Український підхід виглядає ширшим.
Окрім передачі інформації, платформи можуть отримати функцію податкового агента, тобто самостійно утримувати податок із доходів користувачів. Саме ця особливість може стати головною відмінністю української моделі від класичного європейського DAC7.
Чому закон є важливим для євроінтеграції
Поза межами податкової тематики закон має ще одне значення. Україна фактично інтегрується до міжнародної інфраструктури обміну податковою інформацією.
Це одна з вимог МВФ і водночас частина процесу гармонізації законодавства з європейськими правилами. Голова податкового комітету Данило Гетманцев прямо пов’язував документ із міжнародними зобов’язаннями України.
«Він внесений до програми з Міжнародним валютним фондом, тому до нього прив’язані та міжнародна допомога, яку отримує сьогодні Україна».
Саме тому дискусія навколо законопроєкту виходить далеко за межі теми податків.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Як працюватиме новий фінмоніторинг та що зміниться для українців: думки експертів
Telegram 
Viber 
