Операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів
Фото: tax.gov.ua
Про це розповіли у ДПСУ.
Зазначається, шо для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом.
Що потрібно пам’ятати
Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів.
Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання.
Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи.
Читайте також: ОВДП, депозит чи долар: де українці зберігають гроші у 2026 році
Як мінімізувати ризики
Перед здійсненням авансової оплати рекомендується:
- визначити реалістичні строки виконання договору;
- перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну;
- своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг;
- контролювати дотримання граничного строку розрахунків.
Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема:
- отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків;
- документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
- звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.
Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв’язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов’язань.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.
Редакція PSM звертає увагу, що для бізнесу ключовим стає превентивний комплаєнс у роботі з іноземними контрагентами, а не реагування на порушення постфактум.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Інвестиції українців в ОВДП сягнули нового історичного максимуму
Сплатили податок, а борг залишився: як ДПС перенаправляє платежі
Які фінансові звички та інструменти втратять актуальність до 2030 року
Telegram 
Viber 
