Стейблкоїни стрімко змінюють свою роль у світовій фінансовій системі: з інструменту крипторинку вони перетворюються на нову інфраструктуру для платежів, міжнародних переказів і розрахунків між бізнесами.
Редакція PSM зібрала та проаналізувала ключові дані, останні запуски і заяви великих фінансових компаній, щоб з’ясувати, як цей процес уже перебудовує фінтех і хто намагається очолити новий етап розвитку цифрових грошей.
Фото: chatgpt.com
Ринок уже перевищив $300 млрд, але платежі — лише частина історії
Сукупна капіталізація стейблкоїнів наприкінці серпня 2026 року сягнула близько $304 млрд. За даними DefiLlama, приблизно 60% цього ринку припадає на USDT із капіталізацією понад $183 млрд, ще майже $74 млрд — на USDC.
Ще більш вражаючими виглядають обсяги транзакцій. За оцінкою Visa Onchain Analytics, скоригований обсяг операцій зі стейблкоїнами за останні 12 місяців досяг $10,2 трлн і зріс на 63% рік до року.
Однак ці цифри не означають, що трильйони доларів уже проходять через стейблкоїни як оплата товарів, послуг або розрахунки між компаніями. Значна частина ончейн-активності припадає на торгівлю на криптобіржах, перекази між платформами, переміщення коштів між гаманцями та інші операції всередині криптоекосистеми.
McKinsey разом з Artemis Analytics спробували відокремити такі транзакції від реальних платежів. За їхнім дослідженням, у 2025 році фактичний обсяг stablecoin-платежів становив близько $390 млрд — лише приблизно 0,02% світового платіжного обороту.
Проте важливіша тут динаміка. Близько $226 млрд припало на B2B-платежі, а за рік цей сегмент зріс на 733%.
Тобто головний практичний сценарій використання стейблкоїнів зараз формується не біля каси супермаркету. Він виникає там, де бізнесу потрібно швидко переміщувати кошти між країнами, контрагентами, платформами та власними рахунками.
1 Фото: defillama.com
Revolut виводить стейблкоїн у масовий фінансовий продукт
Темпи розвитку ринку стейблкоїнів добре видно і за нещодавніми діями великих фінтех-компаній, які починають інтегрувати такі активи у власні продукти. Наприклад, 26 серпня Revolut почав поетапно відкривати клієнтам EURR — стейблкоїн, прив’язаний до євро.
Спочатку він став доступним окремим користувачам у Данії, Польщі та Португалії, а надалі компанія планує розширити запуск на інші країни Європейської економічної зони.
EURR інтегрують безпосередньо в застосунок Revolut. Користувачі зможуть обмінювати звичайні євро на токен, працювати з ним поряд з іншими цифровими активами та переміщувати кошти між застосунком, зовнішніми гаманцями й підтримуваними блокчейн-мережами.
Юридичним емітентом EURR є Bridge Building — компанія зі структури Bridge, що належить Stripe. Токен має підтримувати прив’язку 1:1 до євро та випускається відповідно до європейських регуляторних вимог. Сам Revolut при цьому розглядає EURR не як окремий експеримент: компанія вже працює над стейблкоїнами, прив’язаними до інших валют.
Читайте також: Кому українські банки готові позичати гроші у 2026 році: портрет типового позичальника
Важливим є і масштаб потенційної дистрибуції. Revolut має десятки мільйонів клієнтів у різних країнах, тож EURR потрапляє не лише до користувачів криптобірж або спеціалізованих блокчейн-сервісів, а безпосередньо в застосунок, де люди вже зберігають гроші, користуються картками, здійснюють перекази та інвестують.
Для ринку це принципово інша модель поширення стейблкоїнів. Їх дедалі частіше пропонують не як окремий криптопродукт, до якого користувач має свідомо «зайти», а як ще один фінансовий інструмент усередині вже знайомої екосистеми.
Revolut при цьому далеко не єдина компанія, яка рухається в цьому напрямку. Щоб зрозуміти масштаб процесу, варто подивитися, наскільки виріс сам ринок стейблкоїнів і де саме сьогодні використовується цей капітал.
Навіщо стейблкоїни Visa, якщо вже існують картки
Саме тут починається найцікавіше. Традиційні платіжні компанії не намагаються замінити свої системи блокчейном — вони поступово вбудовують блокчейн у вже наявну інфраструктуру.
У липні Visa запустила Visa Stablecoin Platform — корпоративну платформу, через яку банки, фінтехи та платіжні компанії можуть працювати зі стейблкоїнами в одному середовищі. Йдеться не просто про приймання токенів: платформа передбачає гаманці, зберігання, погашення, а також підключення до minting і burning — випуску та вилучення токенів з обігу.
Chief Product and Strategy Officer Visa Джек Форестелл описав проблему доволі показово: для фінансових установ складність уже не в тому, щоб зрозуміти концепцію стейблкоїнів, а в тому, щоб реалізувати її операційно.
Visa експериментує зі стейблкоїнами не перший рік, але масштаби поступово збільшуються. У квітні компанія повідомила, що її stablecoin settlement досяг $7 млрд у річному перерахунку — на 50% більше, ніж кварталом раніше. Одночасно Visa розширила підтримку до дев’яти блокчейнів.
Це показує важливу зміну підходу. Стейблкоїн розглядається не як конкурент картці, яку користувач дістає з гаманця, а як один зі способів переміщення грошей під платіжним інтерфейсом.
Для клієнта фронтенд може взагалі не змінитися. Він так само натискатиме «Оплатити», робитиме переказ або отримуватиме гроші на рахунок. Але частину шляху кошти потенційно можуть проходити через блокчейн.
Читайте популярне: Венчурні інвестиції, розвиток стартапів і майбутнє України як R&D-хабу — інтерв’ю з Вікторією Тігіпко
Mastercard теж готується до «світу багатьох грошей»
Схожа логіка простежується у Mastercard. На початку серпня компанія завершила придбання BVNK — великої платформи stablecoin-інфраструктури.
Mastercard називає серед ключових сценаріїв транскордонні B2B-платежі, грошові перекази, масові виплати, settlement — остаточні розрахунки між сторонами — та treasury operations, тобто управління ліквідністю й корпоративними грошовими потоками.
Chief Product Officer Mastercard Йорн Ламберт говорить про появу «multi-money world» — середовища, де одночасно існуватимуть звичайні фіатні валюти, стейблкоїни, токенізовані банківські депозити та інші форми цифрової вартості.
У такій моделі перевагу отримує не обов’язково компанія, яка створила найбільший стейблкоїн. Значно важливішим стає контроль над інфраструктурою, яка дозволяє різним видам грошей безперешкодно взаємодіяти між собою.
На цей самий ринок виходять і постачальники технологій для банків. Fiserv, рішеннями якої користуються тисячі фінансових установ, розвиває стейблкоїн FIUSD саме як інструмент для інтеграції цифрових грошей у традиційні банківські та платіжні системи. Серед заявлених сценаріїв — цілодобове переміщення коштів, міжнародні платежі та програмовані розрахунки.
Чим блокчейн кращий за вже наявні платіжні рейки
У традиційних фінансових компаній є кілька причин придивлятися до такої технології.
Перша — режим 24/7. Блокчейн не має вихідних, банківських сесій чи cutoff time. Переказ і settlement можуть відбуватися вночі, у суботу або під час свят.
Друга — транскордонні платежі. Міжнародний банківський переказ може проходити через кількох посередників, кореспондентські рахунки та валютну конвертацію. Стейблкоїни потенційно скорочують частину цього ланцюжка: цифрові долари чи євро передаються через блокчейн, а потрібна фіатна валюта з’являється на вході або виході.
Третя — програмованість. Рух грошей можна безпосередньо пов’язати з виконанням певних умов: автоматично розділити платіж між кількома сторонами, здійснити виплату після виконання контракту або побудувати автоматизовані treasury-процеси.
Саме поєднання цих властивостей робить стейблкоїни цікавими не лише криптокомпаніям, а й фінансовим установам, які десятиліттями працюють на традиційних платіжних рейках.
Читайте також: Скільки заробили українські банки у 2026 — Опендатабот
Європейські банки не хочуть віддати цифрове євро іншим
Для банків є ще одна причина — ризик втратити частину майбутньої платіжної інфраструктури.
У травні консорціум Qivalis розширився до 37 банків із 15 європейських країн. До нього входять, зокрема, BNP Paribas, UniCredit, ING, BBVA, CaixaBank, Erste, Intesa Sanpaolo, Rabobank та інші установи. Консорціум готує власний регульований euro-stablecoin і планує його запуск у другій половині 2026 року.
Особливо показовою є мотивація. За оцінкою самого Qivalis, лише близько 0,2% глобального обсягу стейблкоїнів номіновано в євро. Ончейн-економіка фактично сформувалася навколо цифрового долара.
Для Європи це вже питання не тільки комерції, а й контролю над фінансовою інфраструктурою. Якщо платежі, токенізовані активи та нові фінансові сервіси дедалі частіше працюватимуть ончейн, важливо, яка валюта стане основною одиницею розрахунків у цьому середовищі.
Саме тому запуск EURR від Revolut добре вкладається у ширшу картину: боротьба починається не просто за користувача криптогаманця, а за те, які цифрові гроші він використовуватиме всередині звичайного фінансового застосунку.
Регуляція зробила великі інвестиції можливими
Ще кілька років тому одним із головних бар’єрів для банків була правова невизначеність. Тепер ситуація поступово змінюється.
У Євросоюзі правила для asset-referenced та e-money tokens у межах MiCA застосовуються з 30 червня 2024 року, а повністю регламент запрацював наприкінці того ж року.
У США в липні 2025 року набув чинності GENIUS Act — перша федеральна рамка для payment stablecoins. Закон, зокрема, вимагає 100% резервного забезпечення ліквідними активами та щомісячного розкриття структури резервів.
Регуляторна робота триває і зараз. 17 серпня 2026 року Міністерство фінансів США винесло на публічне обговорення новий пакет правил для імплементації GENIUS Act.
Для великих фінансових компаній така передбачуваність критична: інвестувати мільярди в нову платіжну інфраструктуру значно простіше, коли зрозуміло, хто може випускати токени, які активи мають стояти за ними та які AML і санкційні вимоги потрібно виконувати.
Чому стрімке зростання стейблкоїнів непокоїть банки та регуляторів
Попри стрімке зростання ринку, стейблкоїни поки не стали повноцінною альтернативою традиційним платіжним інструментам. $390 млрд реальних stablecoin-платежів виглядають значною сумою, однак на тлі глобальної платіжної системи їхня частка все ще залишається дуже малою.
До того ж подальше масштабування цього сегмента пов’язане з низкою ризиків — як для користувачів, так і для фінансової системи.
Насамперед ідеться про здатність емітента підтримувати заявлену вартість токена та безперебійно погашати його за номіналом. Окремими викликами залишаються витрати на конвертацію між фіатом і блокчейном, виконання AML-вимог, дотримання санкційного законодавства та захист користувачів.
Читайте популярне: У мережі Біткоїна вперше провели квантово-стійку транзакцію
Європейський центральний банк також попереджає, що масовий перехід коштів із банківських депозитів у стейблкоїни може зробити депозитну базу банків менш стабільною.
Окремий ризик виникає в разі масового одночасного погашення токенів. Власники стейблкоїнів можуть вимагати повернення коштів цілодобово, тоді як частина резервних активів, якими забезпечені ці токени, розраховується лише в режимі T+1 або T+2 (наступного або через два робочі дні після операції). У такій ситуації емітенту може тимчасово не вистачити ліквідних коштів для швидкого виконання всіх заявок на погашення, що підвищує ризик втрати прив’язки стейблкоїна до базової валюти.
Для банків це створює парадокс. Вони бачать у стейблкоїнах перспективну технологію, але одночасно ризикують втратити частину депозитів, платежів і відносин із клієнтом, якщо новий ринок контролюватимуть сторонні компанії.
ЄЦБ описує цей ризик ще конкретніше: міжнародні карткові системи можуть відбирати у банків частину комісійних доходів, Big Tech — ще й доступ до клієнтських даних, а поширення стейблкоїнів створює додатковий ризик відтоку стабільних роздрібних депозитів.
Саме тому традиційний фінансовий сектор не стоїть осторонь, а намагається сам стати частиною нового ринку.
Наступний етап — стейблкоїни, яких користувач може навіть не помічати
Найімовірніший сценарій найближчих років — не «стейблкоїни замість Visa» і не «блокчейн замість банків». Навпаки, стейблкоїни дедалі частіше працюватимуть усередині Visa, Mastercard, банків, фінтехів і платіжних сервісів.
Для кінцевого користувача зміни можуть бути майже непомітними. Він так само відкриватиме банківський застосунок, оплачуватиме рахунок або надсилатиме гроші за кордон. Але частина settlement, міжнародних переказів чи B2B-розрахунків під цим інтерфейсом може перейти на блокчейн.
І саме це робить нинішню хвилю інтересу до стейблкоїнів значно важливішою за черговий криптобум.
Вони починали як спосіб перенести стабільну вартість звичайних грошей всередину крипторинку. Тепер відбувається зворотний процес: банки, карткові системи та фінтехи забирають технологію стейблкоїнів із крипторинку і вбудовують її у традиційні фінанси.
Тому головна боротьба наступного етапу може точитися вже не за те, який стейблкоїн матиме найбільшу капіталізацію. Значно важливішим стане інше питання — хто контролюватиме платіжну інфраструктуру, через яку цифрові гроші рухатимуться між банками, бізнесом і людьми.
Visa тестує розрахунки у стейблкоїнах
Ціна Біткоїна може впасти на тлі проміжних виборів у США — прогноз
Telegram 
Viber 
