Українські банки вже понад два роки активно нарощують кредитування, але отримати позику можуть далеко не всі. Фінустанови уважно оцінюють доходи та платоспроможність клієнтів, їхню кредитну історію, боргове навантаження, а для бізнесу — ще й фінансову стійкість.
Тож кому банки сьогодні готові позичати охочіше, а кому отримати фінансування складніше? Редакція PSM проаналізувала актуальні дані НБУ, банків і державних програм за 2025-2026 роки та склала портрет позичальника, якому банки найчастіше готові сказати «так».
Фото: pexels.com
Банки нарощують кредитування другий рік поспіль
За підсумками 2025 року, чисті гривневі кредити бізнесу та населенню збільшилися більш ніж на третину. У роздрібному сегменті приріст чистих гривневих кредитів становив 33,9%, а іпотечних — 35,8%. Основним драйвером іпотеки, як і раніше, залишалася державна програма «єОселя».
У 2026 році кредитна експансія продовжилася. За даними НБУ, у ІІ кварталі чистий гривневий кредитний портфель бізнесу збільшився на 9,4% за квартал, тоді як у І кварталі приріст становив 6,3%. У річному вимірі зростання перевищило 30%.
Причому банки нарощують кредитування не за рахунок погіршення якості портфеля. Станом на 1 липня 2026 року частка непрацюючих кредитів у банківській системі знизилася до 12,5% — найнижчого рівня майже за 17 років. Для фізосіб показник становив 10,1%, для бізнесу — 15%.
Важливо враховувати, що зниження частки NPL пояснюється не лише появою нових якісних кредитів, а й урегулюванням та списанням старих проблемних боргів. Зокрема, як зазначав НБУ, наприкінці 2025 року державні банки списали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів.
Кому банки найбільше готові позичати серед бізнесу
У корпоративному сегменті немає одного «ідеального» розміру компанії. У 2026 році кредитування нарощують підприємства різного масштабу, однак особливу увагу банки приділяють малому та середньому бізнесу.
За результатами опитування НБУ за ІІ квартал, загальні стандарти корпоративного кредитування суттєво не змінилися. Водночас на ІІІ квартал банки планували пом’якшувати вимоги саме для кредитів МСП.
Окремі банки також повідомляли про підвищення рівня схвалення заявок малого та середнього бізнесу, а самі позичальники отримували можливість залучати більші суми.
Водночас банку недостатньо самого факту існування прибуткового бізнесу. Для кредитора важливо розуміти:
- яку виручку та грошовий потік генерує компанія;
- наскільки стабільним є її бізнес;
- яке боргове навантаження вона вже має;
- навіщо потрібні кредитні кошти;
- з якого джерела підприємство повертатиме позику.
Особливо це стосується довгострокового та інвестиційного фінансування. Чим довший кредит, тим більше невизначеності бере на себе банк, тому й вимоги до позичальника стають жорсткішими.
МСП стають одним із ключових клієнтів
Умови для малого та середнього бізнесу поступово поліпшуються ще з кінця 2025 року. Як свідчить Опитування про умови банківського кредитування НБУ, банки пом’якшували кредитні стандарти для МСП, гривневих та короткострокових позик, а також у деяких випадках вимоги до застави.
Однією з причин є посилення конкуренції між банками за якісних клієнтів. Додаткову роль відіграють державні та міжнародні механізми гарантування, які дозволяють кредитувати компанії, яким не вистачає класичної застави.
Тож типовий бажаний позичальник у сегменті МСП — це вже не обов’язково компанія з великою кількістю нерухомості, яку можна передати банку в заставу. Набагато важливішими стають реальний бізнес, зрозумілий cash flow та здатність обслуговувати борг.
Читайте також: Частка непрацюючих кредитів у банках упала до мінімуму з 2009 року
Які галузі банки кредитують найактивніше
Галузева структура кредитування теж поступово змінюється.
За даними НБУ за ІІ квартал 2026 року, найшвидше зростали кредити підприємствам:
- будівництва;
- металургії;
- машинобудування, зокрема ОПК;
- переробної промисловості.
При цьому кредитування активно зростає не лише в галузях, пов’язаних із поточним споживанням, а й там, де потрібні капітальні інвестиції та відновлення виробничих потужностей.
Окремий напрям — оборонна промисловість та енергетика. У своєму огляді банківського сектору НБУ відзначає зростання частки кредитів оборонним підприємствам і проєктам з відбудови енергосистеми.
У ІІ кварталі помітно зростав і середньостроковий корпоративний портфель: за даними регулятора, найшвидшу динаміку показали кредити зі строком погашення від одного до трьох років.
Тобто банки дедалі частіше готові фінансувати не лише оборотний капітал, а й розвиток бізнесу.
А кому банки дають гроші серед фізосіб
З населенням ситуація дещо складніша.
НБУ не публікує єдиного загальносистемного портрета на кшталт «середній банківський позичальник — чоловік 37 років із зарплатою 40 тис. грн». Тому називати конкретний вік, стать чи дохід типового отримувача споживчого кредиту для всього українського ринку було б некоректно.
Натомість із критеріїв банків добре видно, які характеристики реально впливають на рішення про видачу позики.
Наприклад, ПриватБанк надає кредит готівкою клієнтам віком від 21 до 65 років. Доступна сума розраховується індивідуально та залежить, зокрема, від кредитної історії, фінансової активності, наявних боргових зобов’язань та загальної оцінки платоспроможності клієнта. Наявність іншого кредиту сама по собі не означає автоматичної відмови.
В Ощадбанку віковий діапазон для кредиту готівкою також становить 21-65 років. Банк вимагає документ про доходи за останні шість місяців, а доступна сума залежить від рівня офіційної зарплати.
Так, у масовому споживчому кредитуванні банки насамперед оцінюють фінансову поведінку клієнта — стабільність доходів, кредитну історію та поточне боргове навантаження.
Найкращі шанси має людина зі стабільними регулярними доходами, без серйозних прострочень у кредитній історії та без надмірного поточного боргового навантаження.
Що перевіряє банк перед видачею кредиту
Точні скорингові моделі банків є внутрішньою інформацією і відрізняються між установами. Проте базові принципи схожі.
- Дохід. Значення має не лише його розмір, а й регулярність. Банк повинен бачити, що після сплати поточних витрат і наявних кредитів у клієнта залишатиметься достатньо грошей для нового платежу.
- Кредитна історія. Прострочення, попередні позики та дисципліна погашення безпосередньо впливають на оцінку ризику. ПриватБанк, наприклад, окремо пояснює роль кредитної історії при оцінюванні клієнта.
- Поточне боргове навантаження. Інший кредит не обов’язково стане причиною відмови, якщо доходу достатньо для обслуговування всіх зобов’язань. ПриватБанк прямо зазначає, що оцінює поточне навантаження клієнта.
- Фінансова активність. Для банку важливо, наскільки зрозумілою та прогнозованою є поведінка клієнта.
- Забезпечення. Для споживчого кредиту застава часто не потрібна. Для іпотеки та великих бізнес-позик вона має значно більшу вагу.
Читайте популярне: На скільки банки наростили кредитування у 2026 — АУБ
Споживчі кредити залишаються основою роздрібного ринку
У роздрібному кредитуванні традиційно домінують незабезпечені позики. Як свідчить огляд НБУ за ІІ квартал 2026 року, ця структура зберігається.
Банки при цьому продовжують конкурувати за платоспроможних клієнтів. За результатами опитування НБУ за ІІ квартал, вони дещо пом’якшили стандарти іпотечного та споживчого кредитування, а рівень схвалення заявок домогосподарств зріс. Фінустанови також повідомляли про зниження ставок.
При цьому незабезпечений кредит для фізособи залишається значно дорожчим за корпоративне фінансування.
Для порівняння: за даними НБУ, середня гривнева ставка для бізнесу у ІІ кварталі становила 15,3% річних, а приватні банки з іноземним капіталом у середньому кредитували під 13,5%.
У конкретних роздрібних продуктів ставка значно вища. Наприклад, за актуальними умовами «Кредиту готівкою» ПриватБанку процентна ставка становить 34% річних на залишок заборгованості, а реальна річна процентна ставка може сягати 40,48% залежно від строку кредитування.
Для порівняння, в Ощадбанку за стандартним кеш-кредитом процентна ставка становить від 36% до 48% річних залежно від суми позики. Комісія за надання кредиту відсутня.
У monobank після завершення пільгового періоду базова ставка за кредитним лімітом на картці становить 3,1% на місяць, або 37,2% річних номінально. Водночас реальна річна процентна ставка, яка враховує повну вартість кредиту за встановленою методикою, становить 44,26%.
У Райффайзен Банку за кредитом готівкою для власників зарплатних карт процентна ставка становить від 29,9% до 51,9% річних, а реальна річна процентна ставка залежно від суми, строку кредитування та страхування може становити від 34,9% до 72,2%.
Де можна побачити реальний вік позичальника
Найповніший відкритий демографічний зріз в Україні дає державна іпотечна програма «єОселя».
Проте її дані не можна автоматично переносити на весь кредитний ринок: програма має пільгові категорії та власні критерії відбору, тому її аудиторія суттєво відрізняється від клієнтів кредитних карток або звичайних позик готівкою.
За даними «Укрфінжитла», середній вік позичальника «єОселі» становить 35 років. Найбільша група — українці віком 26–35 років, на яких припадає 44% позичальників. Ще 34% — люди віком 36-45 років. Отже, 78% отримувачів таких іпотечних кредитів мають від 26 до 45 років.
Щодо статі, актуального розподілу для всієї програми у відкритій статистиці немає. Однак дані Ощадбанку — одного з найбільших учасників «єОселі» — дають орієнтир.
Станом на жовтень 2025 року середній вік його позичальника за програмою становив 34 роки, 44% клієнтів були віком 26-35 років. Чоловіки становили 65%, жінки — 35%. Водночас понад 56% позичальників банку були військовими та представниками силових структур.
Тому ці цифри не свідчать про те, що банки загалом охочіше кредитують чоловіків. Значний гендерний перекіс пояснюється передусім структурою самої програми.
Читайте також: Банки України нарощують кредитування рекордними темпами — НБУ
То який він — позичальник, якому банк готовий сказати «так»
Якщо відкинути особливі вимоги окремих продуктів, портрет фізособи, яку український банк готовий кредитувати у 2026 році, виглядає досить просто.
Це людина працездатного віку зі стабільними регулярними доходами, нормальною кредитною історією, помірним борговим навантаженням та зрозумілою для банку фінансовою поведінкою.
Для іпотеки вимоги вищі: потрібно мати достатньо коштів на початковий внесок і підтвердити здатність обслуговувати борг протягом багатьох років.
У корпоративному сегменті бажаний позичальник — фінансово стійкий бізнес із прозорою звітністю, прогнозованим грошовим потоком і чітким розумінням того, навіщо йому кредит. Розмір підприємства при цьому поступово стає менш визначальним: банки дедалі активніше конкурують і за МСП.
Отже, головна зміна 2025–-026 років полягає не просто в тому, що банки почали видавати більше кредитів. У банків з’явився більший апетит до кредитування, а конкуренція за платоспроможного позичальника посилюється. Водночас гроші передусім отримують ті клієнти, чию здатність повернути позику банк може достатньо переконливо спрогнозувати.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Громадяни яких країн відкрили найбільше бізнесів в Україні у 2026
В Україні готують нові вимоги до фіскальних чеків для бізнесу
Telegram 
Viber 
