Російські атаки на телекомунікаційну інфраструктуру вже порушили роботу інтернет-провайдерів і деяких сайтів. Для фінансових сервісів це ризики на кількох рівнях: від недоступного банківського застосунку до неможливості оплатити покупку. PaySpace Magazine розібрався, як пошкодження дата-центрів впливають на цифрову економіку та що допомагає зберегти доступ до грошей
Фото: chatgpt.com
Що сталося з дата-центрами
Після атаки 23 вересня проблеми з фіксованим інтернетом виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств Києва та області, повідомило Мінцифри. Це оцінка наслідків конкретного удару, а не поточна кількість відключених абонентів.
24 вересня засновник MiroHost і голова Internet Invest Олександр Ольшанський розповів dev.ua про знищення українського дата-центру, де розміщувалися потужності компанії. Водночас близько 95% клієнтів не постраждали завдяки закордонній інфраструктурі. В інтерв’ю РБК-Україна він уточнив: самі клієнти можуть перебувати в Україні, тоді як їхні сервери працюють у Польщі та Чехії.
28 вересня dev.ua повідомило, що перспектив відновлення української інфраструктури MiroHost протягом щонайменше трьох місяців немає. Це не означає припинення роботи закордонних потужностей.
Cityhost також повідомив про втрату частини обладнання та розгортання резервних копій за кордоном. Керівник компанії Олег Рівтін пояснив Новини.LIVE: відновлення потребує закупівлі обладнання та перенесення великих обсягів даних, тому його неможливо виконати миттєво.
Про пошкодження або перебої повідомляли «Павутина», UTELS, KyivLink, Etherlink, «Домонет», KIEVNET, FAUST та деякі інші. Причини різнилися: пошкодження комутаційного обладнання, мережевих вузлів, відсутність живлення. Кількість постраждалих провайдерів не дорівнює кількості знищених дата-центрів.
Водночас 28 вересня «Укртелеком» підтвердив «Інтерфакс-Україна» пошкодження свого об’єкта без впливу на доступність послуг.
Чи можливі 12 годин без зв’язку
Представник точки обміну інтернет-трафіком Анатолій Фроленков в ефірі Суспільного попередив: зв’язок або окремий сервіс можуть бути недоступними пів дня. Після втрати одного вузла трафік потрібно перенаправляти, а резервні канали можуть перевантажуватися. Фізичне знищення серверів додатково ускладнює відновлення.
Йдеться про можливий сценарій перебоїв. Тривалість конкретної аварії залежить від пошкоджень і готовності резервів; 12 годин не є універсальною верхньою межею. За оцінкою Фроленкова, системні атаки тривали вже третій тиждень. Він також припустив, що надалі вони можуть поширитися на західні регіони.
Ольшанський в інтерв’ю РБК-Україна оцінив повне відключення зв’язку як малореалістичне, хоча допускає локальні збої та сповільнення роботи. Водночас його порада щодо платежів цілком практична:
«Не треба стовідсотково покладатися на банківські картки. Треба мати запас готівки».
Читайте також: Уряд планує підвищити ПДВ: подробиці
Секретарка Ради економічної безпеки України Ілона Хмельова в коментарі Бізнес Цензору наголосила:
«Дата-центри – частина економічної і оборонної стійкості країни».
Вона звернула увагу на залежність від цієї інфраструктури банківських і державних сервісів, логістики та систем оповіщення. Тому наслідки ударів виходять далеко за межі домашнього інтернету.
Як перебої доходять до гаманця
Для клієнта результат може виглядати однаково — платіж не проходить. Проте можливі причини потребують різних рішень.
- Немає доступу до банку. Якщо інтернет зник у користувача, застосунок може не завантажуватися, хоча банк працює. Інший канал зв’язку потенційно допоможе. Якщо недоступний сам банківський сервіс, зміна SIM-картки проблему не вирішить.
- Не надходить підтвердження. Якщо операція потребує SMS-коду на фінансовий номер, збій мобільного зв’язку може завадити її завершенню. Друга SIM дає альтернативне підключення, але не отримує повідомлення, адресовані першому номеру.
- Не працює оплата в магазині. Відсутність інтернету на смартфоні покупця ще не унеможливлює розрахунок: ПриватБанк зазначає, що Apple Pay працює без підключення телефона до мережі. Однак це не гарантує оплату, якщо зв’язок втратила платіжна інфраструктура продавця.
Можливість приймати карткові платежі під час перебоїв зі зв’язком варто заздалегідь уточнити у банку, який обслуговує термінал. Бізнесу потрібно перевірити, чи підтримує обладнання резервне підключення та як на нього переключитися.
- Недоступний онлайн-магазин. Справний платіжний сервіс не допоможе оформити замовлення, якщо не відкривається сайт продавця. Можливі наслідки для бізнесу — втрачені продажі, затримки обробки замовлень і навантаження на підтримку.
Банківські сервіси вже отримували попередження про ризики: Ощадбанк повідомляв про можливі перебої для приватних і бізнес-клієнтів через обстріли 17 вересня. Причину банк не деталізував до конкретного дата-центру. Підтвердження загальносистемної зупинки платежів унаслідок атаки 23 вересня у перевірених джерелах немає.
Читайте популярне: Google хоче винести ШІ-обчислення у космос
Що захищає банки та клієнтів
Банки почали зменшувати залежність від фізичних серверів в Україні ще у 2022 році. ПриватБанк тоді повідомив про міграцію основних застосунків у хмару: 3500 серверів і понад 270 важливих застосунків.
На думку редакції PSM, ключова вразливість полягає в тому, що навіть працездатний банк може стати тимчасово недоступним клієнту. Резервування серверів захищає обробку даних, але для успішної покупки потрібні також зв’язок продавця та можливість підтвердити операцію. Тому стійкість платежів варто оцінювати за всім шляхом транзакції.
Для повсякденних потреб варто підготувати:
- невеликий запас готівки на необхідні витрати та фізичну картку;
- активну SIM-картку іншого оператора та заряджений павербанк;
- резервний інтернет, якщо зв’язок критичний для роботи;
- збережені адреси місць, де можна зарядити гаджети та скористатися інтернетом під час відключень: коворкінгів, кафе чи пунктів незламності.
Мережа POWER BANKING, наприклад, передбачає резервне живлення та канали зв’язку. Відділення можна знайти в Дії; конкретні послуги та режим роботи варто уточнювати в банку.
Бізнесу варто подбати про резервне живлення каси та мережевого обладнання, налаштувати альтернативний канал зв’язку і перевірити, як швидко можна відновити роботу сервісів після збою. Якщо компанія користується двома провайдерами, потрібно уточнити, чи не залежать вони від спільних вузлів або ліній зв’язку.
Практичний висновок PSM: запасний спосіб оплати має працювати саме тоді, коли основний недоступний. Друга картка допоможе при проблемах окремого банку, інший оператор — при локальному збої мережі, а готівка — коли електронний розрахунок провести неможливо.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Названо найбільші джерела фінансування бюджету України у 2026
Нобелівський лауреат оцінив шанси людства пережити наступні 50 років
Кійосакі розповів, який актив вважає найціннішим
Telegram 
Viber 
