Цей документ не є законом, а певною карткою змін, які планують запровадити до 2030 року. Якщо на початок 2025 року рівень доброчесності фіскальних органів, довіри до безпеки персональних даних залишатиметься низьким, то реалізація податкових змін відкладатиметься
Сергій Марченко, міністр фінансів України. Фото: пресслужба Мінфін
Наприкінці грудня Уряд затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Серед найістотніших пропонованих кроків – зміна філософії адміністрування податків, перегляд спрощеної системи оподаткування, прогресивна шкала ПДФО, зміни в оподаткуванні прибутку, та широкий перегляд пільг.
Документ вже встиг викликати шквал дискусій довкола запропонованих урядом змін. Зокрема, довелось спростовувати та додатково пояснювати суспільству інформацію про оподаткування надходжень на карту фізичної особи в розмірі 18%.
Також у Центрі економічної стратегії присвятили обговорення документа «Національна стратегія доходів». На онлайн зустрічі були Сергій Марченко, міністр фінансів України, Світлана Воробей, заступниця міністра фінансів, Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та представники бізнес спільноти.
Журналісти PaySpace Magazine теж долучилися до обговорення Нацстратегії доходів. Основні заяви та роз’яснення документа розповідаємо у нашому матеріалі.
Без довіри змін не буде
Міністр фінансів України Сергій Марченко наголосив, що цей документ призначений для обговорення, і в уряді готові до дискусії та планують провести ширше обговорення та залучити максимально багато учасників.
Національну стратегію доходів вимагали наші іноземні партнери, адже такий документ є основою чинного Меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом у фіскальному секторі. І його було критично закінчити до кінця 2023 року, оскільки він є структурним орієнтиром для України та партнерів. Але міністр запевнив, що доки не буде довіри до фіскальних органів, Мінфін не буде змінювати податкові режими.
«До того моменту, поки ми не створимо достатньо підґрунтя і високий рівень довіри платників податків до фіскальних органів, будь-які податкові новації або зміни податкових режимів не можна буде впроваджувати. Ми принципово не плануємо цього робити поки не завершимо перший етап, який передбачає максимальне підвищення ефективності роботи фіскальних органів і підвищення доброчесності та антикорупційності. До запровадження заходів з безпеки даних і деперсоніфікації роботи фіскальних органів ми не будемо впроваджувати жодні заходи щодо спрощеної системи оподаткування доходів фізичних осіб або інші податкові політичні зміни, оскільки це може підірвати довіру до цієї стратегії та наших планів», – наголосив Марченко.
Тому податкова служба не матиме можливості безпосередньо взаємодіяти з платниками податків до того моменту, поки не будуть виявлені певні ризики, що вимагатимуть детальної роботи з системою результатів. У Мінфіні навіть планують провести опитування платників податків. І якщо відгуки будуть позитивні, то лише тоді буде прийматися рішення щодо запровадження нових заходів або анулювання поточної стратегії.
А коли саме буде зрозуміло, що система готова до нововведень, заступниця міністра фінансів Світлана Воробей пояснює наявністю прописаних індикаторів.
«Це включає децентралізацію даних, що є передумовою для початку реформування спрощеної системи. Також існують індикатори, виконання яких свідчитиме про успішне виконання заходу, як це передбачено в стратегії. Наші зобов’язання стосовно подальшого реформування будуть залежати від виконання цих індикаторів, і ми не будемо зобов’язані перед нашими партнерами до тих пір, поки вони не будуть виконані. Таким чином, ця стратегія побудована так, щоб було зрозуміло як виконавцям, так і контролерам» – додає заступниця міністра.
Реформа податкової
У Національній стратегії доходів також закладений план системної роботи з реформування практично всіх органів управління у сфері публічних доходів. Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики звернув увагу на автоматизовану систему управління ризиками. Зараз це реалізується в органах державної податкової служби і частково в митниці. Також цей підхід відображений у законодавстві, оскільки перевірки тепер проводяться не для всіх, а тільки для тих, хто має підвищений ризик.
«Податковий контроль для добросовісних платників податків, які мають позитивну податкову історію, має бути м’яким. А для ризикових платників, тобто тих, хто має негативну податкову історію, він повинен бути жорстким. Ми розуміємо, що податковий контроль повинен бути цільовим і спрямованим на тих, хто становить ризик, а не тотальним і загальним для всіх. Ми маємо чіткий план дій до 2030 року, який включає структурні зміни в органах податкової і митної служби та контекст податкової політики, який відповідає європейським стандартам», – коментує документ Гетманцев.
Читайте також: Оподаткування криптовалют увійшло до Нацстратегії доходів України
«Багаті мають платити більше», або перехід до прогресивної шкали
Згідно зі стратегією, протягом трирічного перехідного періоду ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи поступово збільшуватимуться до рівня ставки податку на прибуток (18%). Тоді юрособам буде заборонено перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Міністерство фінансів справді планує повернути диференційовану ставку податку на доходи. Але якою буде вона у майбутньому, Марченко не готовий сказати. Але перехід у 2016 році від прогресивної шкали до однієї ставки, міністр вважає помилкою.
«Думаю, це питання навіть в теорії ще має пройти багато етапів обговорення. Але і з боку наших іноземних партнерів, і з боку суспільства вимагається справедливості оподаткування доходів. Справедливість передбачає певну градацію за доходами. І я думаю, що певною мірою прогресивна система оподаткування буде запроваджена», – сказав міністр фінансів.
За словами заступниці міністра Світлани Воробей, повернення шкали буде відповідати європейському принципу «багаті платять більше».
«Ми взяли за основу польську систему оподаткування малого і середнього бізнесу. В Польщі існує диференційована система з багатьма ставками, від 2 до 17 відсотків, і навіть вище, до 20 відсотків. Вищі ставки застосовуються до видів діяльності, які використовуються для ухилення від трудових відносин і сприяють цивільноправовим або фізичним особам, аби вирівняти конкурентну середу і зробити роботу з найманими працівниками і власним бізнесом однаково вигідною. Такі диференційовані ставки будуть обговорюватися широко разом з бізнесом» — додає Воробей.
Також вона вважає, що країна ще не готова до переходу на диференційовану шкалу, тож залишатиметься плоска шкала, поки не буде досягнуто ефективно адміністрування доходів. Бо є ризик, що в результаті переведення на прогресивну шкалу всі стануть бідними.
Міністр фінансів додав, що бізнесу вже варто готуватися до майбутніх змін, адже це умови інтеграції до Євросоюзу.
Цікаве по темі: Українцям доведеться платити нові податки у 2024 році: які та за що
Наповнення місцевих бюджетів
Серед найобговорюваніших пунктів Національної стратегії доходів — як зміниться структура податкових надходжень до бюджету. Зокрема, як вплинуть ці зміни на місцеві бюджети на децентралізацію.
У Мінфіні запевняють, що у документі прописана стратегія в цифровому та адміністративному вимірі. А збільшити такі надходження можна шляхом розширення бази оподаткування та суб’єктів оподаткування, залучаючи до оподаткування об’єкти та суб’єкти, які зараз недостатньо залучені через об’єктивні обставини. Переважно через відсутність інструментів або через законодавство, яке дозволяє використовувати податкові схеми для оптимізації.
«Щодо місцевих органів самоврядування, важливо провести заходи, які нададуть їм можливість впливати на адміністрування місцевих податків. Це має призвести до збільшення надходжень від місцевих податків, оскільки на сьогодні рівень їхнього збору є невиправдано низьким. Ця ініціатива ґрунтується головним чином на самосвідомості самих платників. На жаль, ефективність цих заходів залишає бажати кращого, і точно визначити, наскільки вони підвищать надходження протягом 6 років, є складністю» — пояснює Світлана Воробей.
Проте загальна тенденція описана в економічному розділі стратегії та базується на аналізі минулих практик і прогнозах на майбутнє.
«Наші очікування в цій стратегії чітко визначаються метою максимізувати прямі податки, податки з джерел доходів, і податки, які на сьогодні мінімізуються через можливості ухилення від сплати податків за різними схемами мінімізації оподаткування. Отож, без чисельних показників нам важко визначити очікування щодо цифрових показників. Ми розуміємо, що сьогоднішні обставини, включаючи війну, ускладнюють ситуацію, і наші очікування підтримуються спланованими розрахунками, але ці розрахунки базуються на тих очікуваннях, які ми зараз формуємо» — резюмував Марченко.
Вам буде корисно ознайомитися:
Як оплачувати податки ФОП у 2024 році – Податкова
Якими будуть податки та обсяги доходів для ФОПів у 2024 році — ДПС
Для ФОПів у 2024 році піднімуть податки: скільки платитимуть
