Історична спадщина перебуває під постійною загрозою: то через несприятливі природні умови, чи то через людську діяльність, особливо коли по сусідству — країна-агресор. Розуміючи це, фахівці з різних галузей об’єднуються, щоб захистити архітектурні пам’ятки: оцифровуючи їх, посилюючи захист та попереджуючи руйнування. Поговоримо про ці інноваційні методи далі
Технології на сторожі пам’яток України Фото: freepik.com
Розвиток технологій — потужний інструмент у боротьбі зі зникненням культурної спадщини різних країн. Намагаючись запобігти цьому, держави підтримують заохочувальні ініціативи у цій сфері, де саме інновації — ключ до боротьби.
Сьогодні існує декілька основних способів захисту історичних пам’яток:
- 3D-моделювання (створення точних цифрових копій будівель), VR та AR;
- цифровізація експонатів (так RMS Titanic, Inc., VSFG та Artifact Labs вирішили перенести артефакти з «Титаніка» у Web3);
- оснащення сучасною електронікою (наприклад, регулювання рівня вологості та температури).
Як технології можуть бути використані для збереження історичної спадщини?
Якщо з оснащенням пам’яток різними датчиками, які контролюють вологість, якість повітря, температуру, вібрації, захищають від вандалів, все більш-менш зрозуміло, то що таке 3D-моделювання і цифровізація експонатів, — розглянемо детальніше.
Створення інтерактивних цифрових моделей (копій) будівель, пам’ятників та інших об’єктів дозволяє:
- надійно зберегти інформацію про історичний об’єкт;
- з точністю реставрувати пошкоджені ділянки або повністю відтворити пам’ятку;
- надати можливість світовій онлайн-спільноті ознайомитись з цифровими копіями видатних історичних місць (VR та AR роблять огляд незабутнім).
Для створення віртуальних моделей традиційно використовують лазерні сканери. Вони дозволяють будувати високоточні тривимірні цифрові моделі будівель, пам’ятників та інших об’єктів спадщини, які ще збереглися. Ці моделі можна використовувати для документування поточного стану об’єктів і планування реставраційних чи консерваційних робіт.
Технології на сторожі пам’яток України Фото: freepik.com
Читайте популярне: Цифрові двійники: що це за технологія і як вона допоможе відновити Україну — аналітика
Дрони також широко використовуються для підтримки роботи археологів, консерваторів та інших фахівців, які беруть участь у збереженні цих унікальних об’єктів. Ці пристрої роблять повітряні знімки пам’яток і археологічних об’єктів, які потім обробляються для створення 3D-моделей і топографічних карт, що допомагають науковцям краще зрозуміти середовище об’єкта і просторовий розподіл артефактів.
Backup Ukraine
Співпраця між Національною комісією Данії у справах ЮНЕСКО та неприбутковою організацією Blue Shield Denmark відкрила новий напрямок діяльності. Йдеться про технологію 3D-сканування Polycam, яка використовується з мобільного пристрою для документування обраних об’єктів у тривимірному форматі.
Система завантажує цю цифрову інформацію в хмару, сприяючи її глобальному поширенню та слугує орієнтиром і довідником для подальшої реконструкції.
Ця система використовується в Україні в рамках кампанії під назвою Backup Ukraine, яка має на меті забезпечити, щоб кожна будівля, пам’ятник, сцена чи локація були задокументовані в хмарі з абсолютною точністю.
3D моделювання
За допомогою технології цифровізації ще у 2015 році, перед найвідомішою за останнє століття пожежею, французи зберегли 3D-образ знаменитого собору Нотр-Дам. Тож під час відбудови архітектори мали змогу відновити складні деталі, що були зруйновані вогнем.
Реалізувала це французька компанія Iconem, яка вже багато років створює віртуальні моделі пам’яток різних країн, особливо там, де відбуваються військові конфлікти або існує серйозна загроза втрати історично важливого об’єкта.
Цікаве по темі: Збережіть свої спогади: стартап Inalife створив платформу цифрової спадщини
Щоб здійснити оцифрування, експерти спочатку друкують маркери, подібні до QR-кодів, потім кріплять їх на різні місця будівлі. Лазерний сканер аналізує відстань від точки до точки, та фіксує координати, створюючи деталізовану тривимірну модель.
Спочатку лазерна модель має низьку якість, однак потім до справи підключаються фотографи. Щоб створити 3D-модель, потрібно зробити тисячі, нерідко десятки тисяч фотографій, а потім їх опрацювати, на що потрібні місяці.
Ів Убельман, засновник Iconem, минулоріч також приїхав в Україну, але не для того, щоб реалізувати черговий проєкт, а щоб надати українським колегам дорогоцінну інформацію, поділитись досвідом.
Український досвід створення 3D-об’єктів
Одна з провідних організацій, що займаються цифровізацією культурних об’єктів в Україні — Skeiron. Проєкт засновано у 2016 році у Львові. Команда створює електронні копії музейних колекцій і цілих будівель, розробляє віртуальні тури.
Лазерне сканування центру творчості дітей та юнацтва Галичини Фото: Skeiron
Один із найвідоміших проєктів компанії — «Відчуй Україну на дотик». У його рамках було спочатку створено сім 3D-моделей архітектурних споруд у Львові, щоб люди з вадами зору мали змогу уявити, який вигляд мають будівлі їхнього міста. Інший їх проєкт — «Кишенькове місто», де люди можуть ознайомитись з віртуальними моделями архітектурних пам’яток, а також «Музей у 3D».
У рамках проєкту Save Ukrainian Heritage команда встигла оцифрувати 39 культурних об’єктів на заході України (використовуючи лазери, як це робить Iconem), й понад 200 об’єктів завдяки технології фотограмметрії.
За словами Юрія Преподобного, одного з членів команди Skeiron, щоб зробити скан дерев’яної церкви потрібно зробити тисячі фотографій, виставивши від 20 до 40 станцій сканування. Якщо мова про Чернівецький університет, то необхідно понад 20 тис. фото і близько 3 тис. станцій. Розмір документів перевищує 2,5 терабайти. Матеріали обробляються близько місяця.
Один із найвідоміших проєктів Skeiron — Save Mariupol Heritage. У вересні минулого року команда отримала перші фотографії Маріупольського драматичного театру, який окупанти знищили разом з людьми під час бомбардування міста. Після було запущено краудфандингову кампанію, щоб зібрати якомога більше матеріалів, пов’язаних з будівлею. Маючи все необхідне, було створено 3D модель.
Однак Skeiron — далеко не єдині, хто в Україні оцифровує історичні пам’ятки. Цим завданням також займаються: одесити Pixelated Realities, кияни AERO 3D (також продають 3D-моделі у вигляді NFT), львів’яни My Future Heritage.
Цифровізація експонатів
Багато українських музеїв після початку повномасштабного вторгнення почали оцифровувати експонати, щоб зберегти їх хоча б віртуальному світі. Один із таких музеїв — Житомирський обласний краєзнавчий, експонати якого ще з середини березня 2022 року зберігаються в електронному вигляді.
Як зазначив Роман Насонов, директор музею, важливість експонатів — складно переоцінити. Деякі з них ідентифікують нас, саме як українців. Наприклад, поліська вишивка та писанка, розписана на Житомирщині, — їх ми не зустрінемо в європейських музеях.
Враховуючи динамічний розвиток технологій віртуальної та доповненої реальності, а також необхідність зберегти пам’ятки, можна стверджувати, що тенденція цифровізації експонатів та інших об’єктів буде набирати обертів. Все більше популяризуватимуться онлайн походи до музеїв та віртуальний туризм.
Раніше ми писали, що інженери навчились цифровізувати навіть запахи. Це процес захоплення, зберігання та передачі їх у цифровому форматі. Існує кілька технологій, які сьогодні активно розвиваються, детальніше читайте тут.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
В Україні запустили перший онлайн-РАЦС: як замовити документи
Учені синтезували матеріал, який назавжди змінить ринок напівпровідників
Індійська космічна місія знайшла на Місяці сірку та кисень
Telegram
Viber