Тренди Money20/20 Europe 2025: майбутнє платіжних технологій в умовах глобальних викликів

З 3 по 5 червня 2025 року в Амстердамі, Нідерланди, пройшла провідна подія у сфері фінтеху та платіжних технологій — Money20/20 Europe 2025. Захід об’єднав топменеджерів, новаторів і лідерів думок з усього світу. У цій статті ми поговоримо про головні тренди, які звучали на конференції

Тренди Money20/20 Europe 2025: майбутнє платіжних технологій в умовах глобальних викликів Фото: chatgpt.com

У 2025 році сфера платежів продовжує швидко розвиватися завдяки кільком факторам, зокрема, технологічним інноваціям (наприклад, штучному інтелекту та криптосфері), конкуренції між фінтех-компаніями та банками, а також змінам у потребах споживачів, які шукають більш швидкі, безпечні та зручні способи здійснення транзакцій.

Цього року на перший план виходять:

проблема фрагментації платіжних систем у ЄС та об’єднання платіжного ландшафту Європи, наприклад, через цифровий гаманець Wero, запущений Європейською ініціативою з платежів (EPI);
кросбордерні платежі (їх здешевлення, пришвидшення та безпека);
використання стейблкоїнів та регулювання криптосфери (зокрема, MiCA);
оптимізація функціонування системи відкритого банкінгу, зокрема, через PSD3 та новий Регламент про платіжні послуги;
інтеграція штучного інтелекту в усіх сферах діяльності, включаючи комплаєнс;
поширення Agentic AI (новий вид ШІ, який характеризується здатністю до самостійного прийняття рішень, постановки цілей, виконання завдань та адаптації до змін у навколишньому середовищі, без прямого втручання людини);

Далі розглянемо ці тренди детальніше.

Проблема фрагментації платіжного ландшафту ЄС: бар’єр на шляху до єдиної системи

Попри прогрес цифровізації, платіжна екосистема Європейського Союзу залишається фрагментованою. Історично кожна країна розвивала власні локальні платіжні інструменти, зокрема — Girocard у Німеччині, Cartes Bancaires у Франції, iDEAL у Нідерландах, тощо. Вони ефективно працюють у межах своїх національних ринків, але мають обмежену транскордонну функціональність, що перешкоджає створенню справді інтегрованої європейської платіжної зони.

Ця фрагментація призводить до низки викликів:

різні технічні стандарти та протоколи обміну даними;
складність масштабування інновацій на весь ЄС;
посилена залежність від глобальних гравців — Visa, Mastercard, Apple Pay, які стали де-факто єдиним способом здійснення пан’європейських транзакцій.

Крім економічного, ця проблема має і геополітичний вимір — зростає усвідомлення необхідності фінансового суверенітету Європи та зниження залежності від сторонніх постачальників. Саме тому Європейська ініціатива з платежів (EPI) та інші проєкти, як-от запуск цифрового євро чи стандартизація миттєвих переказів (A2A), розглядаються не просто як технічні рішення, а як стратегічні кроки до створення єдиного платіжного простору ЄС.

Читайте також: Як уряд змінює правила фінансового контролю: що важливо знати українцям

Кросбордерні платежі: актуальні виклики та рішення

Незважаючи на технологічний прогрес, люди досі стикаються з низкою викликів, які ускладнюють ефективне здійснення міжнародних транзакцій:

Високі комісії та додаткові витрати.
Повільність: багато міжнародних платежів займають до 3-5 робочих днів через використання кореспондентських банків, різницю в часових поясах та необхідність ручної обробки;
Неузгодженість регуляторних вимог: різноманітність національних стандартів, таких як AML (боротьба з відмиванням грошей) або KYC (знай свого клієнта), створює значні адміністративні бар’єри, що уповільнюють процеси та збільшують витрати.
Низька прозорість транзакцій: традиційні платіжні системи часто не надають чіткої інформації про статус платежу, зняті комісії та застосовані обмінні курси.
Валютні ризики та коливання курсів: нестабільність обмінних курсів може призводити до непередбачуваних витрат та фінансових втрат, особливо при великих обсягах міжнародних транзакцій.

Фото: motionarray.com та freepik.com

Сьогодні для вирішення проблем кросбордерних платежів активно інтегруються інноваційні технології, що значно покращують швидкість, безпеку та пропонують зниження витрат на міжнародні транзакції:

1. Використання блокчейн-технологій для прозорості та швидкості.

Завдяки блокчейну транзакції більше не потребують посередників, зокрема, кореспондентських банків, що значно пришвидшує перекази та знижує витрати. Крім того, запис усіх операцій у розподілений реєстр забезпечує повну прозорість та можливість відстеження платежу в реальному часі. Такі рішення пропонують, зокрема, компанії Ripple, Stellar та Sorare.

2. Застосування API-платформ і відкритих платіжних мереж.

Інтерфейси прикладного програмування (API) дозволяють різним платіжним системам і фінансовим установам інтегруватися між собою швидко й ефективно. Такі платформи, як OpenPayd, Banking Circle або Thunes, уже зараз забезпечують миттєві міжнародні перекази без залучення складної банківської інфраструктури.

3. Автоматизація комплаєнс-процесів за допомогою штучного інтелекту.

Використання ШІ у боротьбі з відмиванням грошей (AML), перевірці клієнтів (KYC) та управлінні ризиками зменшує витрати, пов’язані з дотриманням нормативних вимог, і прискорює процеси перевірки. Це особливо важливо для міжнародних транзакцій, де регуляторні вимоги можуть сильно відрізнятись.

4. Інтеграція глобальних платіжних систем нового покоління.

З’являються нові ініціативи та платформи, що покликані вирішити проблему фрагментації платіжного ринку — наприклад, система SWIFT gpi, яка забезпечує відстеження статусу переказів, або цифрові гаманці типу Wero, які прагнуть об’єднати європейський платіжний простір.

5. Використання стейблкоїнів для зниження витрат і валютних ризиків.

Стейблкоїни, прив’язані до вартості фіатних валют, як-от USDC або EURC, дозволяють здійснювати транзакції практично миттєво, із фіксованим курсом і мінімальними комісіями. Їх використовують як альтернативу традиційним каналам для кросбордерних платежів. Крім того, вони відкривають шлях до фінансової інклюзії для мільйонів людей у країнах з обмеженим доступом до банківських послуг.

Єдина платіжна інфраструктура у Європі: роль ініціативи EPI та цифрового гаманця Wero

Стратегічним кроком до вирішення проблеми фрагментації платіжних систем у ЄС стала European Payment Initiative (EPI) — масштабний проєкт зі створення єдиної європейської альтернативи домінуючим глобальним системам, як-от Visa, Mastercard чи Apple Pay. У межах цієї ініціативи було запущено Wero — цифровий гаманець нового покоління, що об’єднує миттєві перекази, QR-платежі, функціонал «Request to Pay», програми лояльності та інші сервіси в одному рішенні.

Wero підтримують 16 провідних банків і фінансових установ з різних країн ЄС, а його архітектура побудована відповідно до Регламенту про миттєві платежі. Це дозволяє здійснювати транзакції у режимі реального часу між користувачами з різних країн, знімаючи бар’єри, пов’язані з конверсією валют, комісіями та складністю підключення до локальних платіжних рішень.

Окрім зручності для кінцевих споживачів, ініціатива Wero спрямована на підвищення платіжного суверенітету Європи — зменшення залежності від нерезидентських платіжних гігантів, створення умов для конкуренції та інновацій, а також зміцнення цифрової інфраструктури регіону. У довгостроковій перспективі Wero може стати ключовим елементом єдиної інтегрованої платіжної екосистеми ЄС.

Використання стейблкоїнів та регулювання криптосфери у Європі

Стейблкоїни та інші види цифрових активів — це нова віха сфери платіжних технологій, тому ця тема не могла не обговорюватися на Money20/20 Europe 2025, особливо враховуючи серйозні зміни на регуляторному полі.

Як ми раніше вже писали, ще кілька років тому отримати ліцензію на діяльність у сфері віртуальних активів було відносно просто — особливо у таких країнах, як Естонія. Та згодом ринок почали заповнювати шахраї, і це змусило регуляторів переглянути підходи. Правила стали жорсткішими, а контроль — набагато серйознішим. Одним із ключових кроків стало ухвалення регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets), який змінив правила гри не лише для компаній, а й для окремих криптовалют, зокрема стейблкоїна USDT.

Нагадаємо, що MiCA — це нормативна база ЄС, що встановлює єдині правила для обігу криптоактивів. Документ, що набув чинності у червні 2023 року, покликаний упорядкувати ринок, захистити інвесторів і споживачів, а також інтегрувати технології блокчейну у фінансову систему на прозорих та контрольованих засадах. MiCA охоплює криптоактиви, які раніше не підпадали під дію фінансового законодавства, та запроваджує стандарти розкриття інформації, авторизації й нагляду за емітентами й постачальниками послуг.

У міру того, як Європейський Союз впроваджує нову нормативно-правову базу відповідно до Регламенту про ринки криптоактивів, стейблкоїни, такі як Tether (USDT), стикаються з безпрецедентною увагою у межах Європейської економічної зони.

З 31 березня 2025 року для криптоплатформ завершився перехідний період адаптації до вимог MiCA щодо стейблкоїнів. Це спричинило суттєві зміни у способі, у який USDT використовується біржами, кастодіанами та користувачами.

Детальніше про регулювання криптовалют у ЄС читайте у нашому матеріалі.

Фото: chatgpt.com

Open Banking і перехід до відкритих фінансів: наступна фаза європейських інновацій

Хоч ця тема не нова, але зберігає свою актуальність і розвивається, про що свідчить поява на горизонті PSD3. Тому на Money20/20 Europe 2025 Open Banking став однією з активно обговорюваних тем.

Нагадаємо, що одним із рушіїв трансформації фінансових послуг у Європі став саме відкритий банкінг — модель, що дозволяє третім сторонам (наприклад, фінтех-компаніям) отримувати доступ до банківських рахунків клієнтів за їхньою згодою через стандартизовані API. Цей підхід, закріплений у Директиві PSD2, стимулював появу нових сервісів: мультибанківських застосунків, платіжних ініціаторів та аналітичних платформ, які надають користувачам більше контролю над фінансами.

Сьогодні Європа готується до нового етапу — впровадження PSD3 та нового Регламенту про платіжні послуги, що мають вирішити недоліки PSD2 і розширити екосистему відкритого обміну даними за межі банківського сектору. Згідно з новим підходом, до Open Banking приєднаються страхові компанії, пенсійні фонди та інвестиційні сервіси, а користувачі отримають можливість керувати всіма своїми фінансами з єдиної точки доступу.

У контексті миттєвих платежів ЄС також зробив рішучий крок уперед, ухваливши Регламент про миттєві перекази, який зобов’язує банки з жовтня 2025 року забезпечити можливість надсилання та отримання миттєвих кредитових переказів у євро 24/7. Водночас запроваджується перевірка імені отримувача — захід, що має зменшити кількість помилок і шахрайств.

Такі ініціативи не лише прискорюють інновації, а й зміцнюють конкурентоспроможність Європи на тлі глобальної конкуренції, зокрема з боку США, де система FedNow запущена лише нещодавно і поки не має повного охоплення серед банків.

Штучний інтелект у платіжних технологіях: новий рівень безпеки, персоналізації та комплаєнсу

Штучний інтелект стрімко інтегрується в усі сфери фінансової інфраструктури — від обслуговування клієнтів до комплаєнсу та боротьби з шахрайством. У 2025 році ШІ уже не просто доповнює платіжні рішення — він визначає нові стандарти ефективності, адаптивності та безпеки.

Боротьба з фінансовим шахрайством у реальному часі.

AI-моделі здатні миттєво обробляти тисячі транзакцій і виявляти підозрілі патерни — наприклад, нетипову геолокацію, зміну поведінки користувача чи аномальні суми. Це особливо важливо у сфері транскордонних платежів, де ризики зловживань значно вищі.

Автоматизація комплаєнсу (RegTech).

ШІ спрощує виконання нормативних вимог, аналізуючи транзакції на відповідність AML, KYC та іншим стандартам. Це дозволяє зменшити витрати підприємств на дотримання законодавства, а також уникати штрафів і затримок.

Персоналізовані фінансові поради.

Інтегровані інструменти на базі ШІ в мобільних застосунках можуть у режимі реального часу підказувати користувачам, як краще розподіляти кошти, попереджати про потенційні перевитрати чи допомагати керувати ліквідністю.

Оптимізація внутрішніх процесів фінкомпаній.

Багато платіжних провайдерів використовують ШІ не лише для обслуговування клієнтів, а й для внутрішніх цілей — наприклад, прогнозування попиту, моніторингу ризиків або виявлення «вузьких місць» у процесингу.

Загалом, штучний інтелект стає наріжним каменем платіжної інфраструктури нового покоління — інтуїтивної, безпечної та здатної адаптуватися до змін у режимі реального часу.

Читайте також: Як розвивається українська стартап-екосистема: звіт GSER 2025

Agentic AI: автономний ШІ, що змінює підхід до фінансових процесів

Якщо традиційний штучний інтелект виконує поставлені завдання у межах заздалегідь визначених алгоритмів, то Agentic AI (агентний ШІ) — це якісно новий рівень. Йдеться про автономні цифрові агенти, які самостійно ставлять цілі, приймають рішення, адаптуються до змін у середовищі та взаємодіють з іншими системами без постійного контролю з боку людини.

Що це означає для фінтеху?

У платіжних технологіях Agentic AI вже зараз розглядається як потенційна основа для створення інтелектуальних систем керування фінансами, які можуть:

автоматично знаходити найвигідніші способи здійснення переказів;
обирати оптимальний час для валютообміну;
управляти грошовими потоками підприємств у режимі реального часу;
або навіть вести переговори з постачальниками послуг на основі запрограмованих цілей користувача.

Agentic AI і комплаєнс

У сфері регуляторного контролю такі агенти можуть відстежувати нові вимоги, автоматично адаптуватися до них та самостійно виявляти потенційні ризики — не просто на основі історичних даних, а з урахуванням поточного контексту та змін законодавства.

Виклики

Попри очевидні переваги, використання Agentic AI ставить низку нових питань: хто несе відповідальність за дії агента, як забезпечити етичність його рішень, та як уникнути сценаріїв, у яких агент діє всупереч інтересам користувача.

У 2025 році ця технологія ще перебуває на ранній стадії впровадження, однак лідери ринку вже експериментують з її застосуванням у платіжних сценаріях. Agentic AI — це не просто інструмент, а потенційна трансформація всієї логіки фінансових взаємодій.

Про Money20/20 Europe 2025

Як і завжди, у 2025 році Money20/20 Europe зібрав під одним дахом впливових лідерів, ключових гравців та професіоналів фінтех-сфери. Хоча цього року кількість учасників була дещо меншою — частково через підвищену вартість квитків — подія незмінно залишається провідною платформою для обговорення головних викликів, трендів і змін у платіжній галузі.

Як зазначали раніше організатори заходу, цього року очікувалося:

близько 2300 експонентів, які представляли свої продукти, послуги та інноваційні розробки;
понад 4000 відвідувачів із 1900 компаній;
виступи 350 провідних спікерів фінтех-індустрії, які ділилися останніми дослідженнями, глибокими аналітичними матеріалами, ринковими тенденціями, технологіями та іншими новинками галузі;
живе спілкування з експертами, новаторами, топменеджерами та потенційними партнерами;
насичена програма паралельних заходів, дискусій та презентацій, що дозволяє глибше зануритися у майбутнє фінансових технологій.

У Амстердамі стартувала конференція Money20/20 Europe 2025 — фоторепортаж

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

10 стартапів представлять Україну на Nexus Luxembourg 2025

Український стартап-єдиноріг Grammarly залучив $1 млрд

Українці можуть залучити до 1 млн грн на запуск стартапу — деталі

Допоміжні матеріали: capco.com, linkedin.com, rapyd.net, scalefocus.com.