Останні декілька місяців в українському інформаційному полі дедалі частіше з’являються повідомлення про нові ініціативи уряду щодо посилення фінансового контролю за громадянами. Йдеться, зокрема, про створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, а також впровадження механізмів для виявлення неофіційної підприємницької діяльності в інтернеті.
Що ж чекає на українців? Щоб відповісти на це питання, ми звернулися за коментарями до експертів спеціалізованої компанії у галузі корпоративного права та податкового консультування KAC Group
Як уряд змінює правила фінансового контролю: що важливо знати українцям Фото: freepik.com
Для початку нагадаємо, що на початку квітня цього року з’явилася інформація про те, що в Україні почали штрафувати навіть тих, хто продає вживані речі онлайн, і під фіскальний нагляд потрапили звичайні користувачі OLX, Prom.ua та соцмереж. Але ДПС спростувала інформацію про штрафи. У службі наголосили, що не штрафують за продаж особистих речей на інтернет-майданчиках.
«Інформація, поширена низкою медіа про те, що податкова нібито почала штрафувати продавців з OLX, Prom.ua, соцмереж та інших платформ і автоматично відстежує всі грошові перекази на рахунки осіб, навіть якщо вони продають онлайн особисті речі, не відповідає дійсності», — заявили в ДПС.
У ДПС наголосили, що продаж індивідуального майна, тобто особистих речей громадян, не є підставою для фінансової чи адміністративної відповідальності та не порушує вимог чинного податкового законодавства.
Лише у випадках, коли має місце систематичний продаж однотипних товарів, ситуація може набувати ознак підприємницької діяльності. Це не стосується одноразового чи епізодичного продажу власних речей через електронні платформи на зразок OLX, Prom або в соцмережах. У службі також зазначили, що контроль за онлайн-продажами посилюється з метою запобігання зловживанням і ухиленню від сплати податків саме у сфері господарської діяльності.
Через декілька тижнів кабінет Міністрів України затвердив проєкт закону, покликаного гармонізувати українське законодавство з нормативами Європейського Союзу та критеріями Європейської платіжної ради. Це необхідно для того, щоб Україна могла долучитися до Єдиної зони платежів у євро (SEPA — Single Euro Payments Area).
Один із ключових аспектів законопроєкту — створення централізованого реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Його адмініструватиме Державна податкова служба (ДПС).
У реєстрі фіксуватиметься дата відкриття та закриття рахунків — як банківських, так і платіжних, включаючи електронні гаманці та рахунки у цінних паперах.
«У законопроєкті зафіксовано, що до зазначеного реєстру не передаються відомості про рух і залишки коштів за рахунками громадян та про вміст сейфа. Також положення законопроєкту не передбачають будь-яких обмежень або затримок у проведенні фінансових операцій фізичними особами у зв’язку з запровадженням реєстру», — запевнили у міністерстві.
Розбираємось із законодавчим ініціативами детальніше.
Цікаве по темі: Регулювання та оподаткування віртуальних активів в Україні: огляд законопроєкту
Чи дійсно податкова служба автоматично відстежує всі грошові перекази, що надходять на рахунки фізичних осіб, які реалізують товари через платформи на кшталт OLX, Prom.ua чи навіть соціальні мережі?
Володимир Ситник, адвокат KAC Group, пояснює, що з 1 березня 2025 року в Україні набули чинності зміни до фіскальних чеків, затверджені наказом Мінфіну № 601 від 22.11.2024 року. Відтепер у чеках обов’язково зазначаються дані про отримувача коштів, що дозволяє податковій службі ідентифікувати продавця.
Такі зміни стосуються всіх операцій, що проводяться через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та програмні РРО, включаючи онлайн-платформи OLX, Prom, Rozetka та інші. Платіжні системи, наприклад, UAPAY, зобов’язані формувати фіскальні чеки та передавати їх до Системи обліку даних РРО.
Це означає, що податкова служба має доступ до інформації про продажі, що дозволяє виявляти систематичну підприємницьку діяльність, навіть якщо вона здійснюється без офіційної реєстрації. Наприклад, продаж товарів більше трьох разів на рік може вважатися підприємницькою діяльністю.
У разі, якщо оплата за товари або послуги відбувається через банківські перекази без використання РРО, податкова служба може виявляти такі випадки шляхом моніторингу соціальних мереж, таких як Instagram або Facebook.
Крім цього, 30 квітня 2025 року у парламенті зареєстровано законопроєкт № 13232. Він передбачає зміни до Податкового кодексу України щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Йдеться про запровадження автоматичного та спрощеного оподаткування фізосіб, які продають товари або надають послуги через маркетплейси. Якщо закон ухвалять, такі платформи виконуватимуть функції податкових агентів: збиратимуть та передаватимуть інформацію про доходи користувачів податковій.
Запровадження автоматичного обміну інформацією та оподаткування доходів із цифрових платформ – це ще один крок у напрямку детінізації онлайн-торгівлі. Законопроєкт №13232 не лише посилює контроль з боку податкових органів, а й фактично змінює правила гри для тисяч українців, які продають товари чи надають послуги через інтернет.
Якщо його буде прийнято, навіть тимчасова або додаткова активність на маркетплейсах вимагатиме офіційного податкового оформлення. Тож варто заздалегідь оцінити свої бізнес-активності в мережі та, за потреби, підготуватись до нових правил.
Читайте також: Як передати у спадок інвестиційний портфель: криптовалюту, акції та інші активи
Як уряд змінює правила фінансового контролю: що важливо знати українцям Фото: freepik.com
Які зміни на законодавчому рівні відбуваються на шляху до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)? Що відомо про нові законопроєкти?
Як розповіла Ірина Мацапура, адвокатка KAC Group, для виконання умов приєднання до Єдиної зони платежів у євро командою Мінфіну розроблено два законопроєкти:
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)»;
- «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».
Що передбачено вказаними проєктами:
1. Створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб.
Адміністратор Реєстру: ДПСУ. Відповідно, сам Реєстр буде непублічний, однак адміністратор отримає право у порядку спеціального доступу або електронної інформаційної взаємодії між реєстрами надавати інформацію, отриману від банків, що становлять банківську таємницю Держфінмону, АРМА, БЕБ, НАЗК, органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям.
Відомості, що будуть у Реєстрі:
- Про банківські рахунки, рахунки у цінних паперах, платіжні рахунки, електронні гаманці тощо: дата відкриття (та/або закриття), вид та номер рахунку (у т.ч. IBAN).
- ПІБ власників рахунків, індивідуального банківського сейфа.
- Про установи, у яких рахунки відкриті.
Відомості, яких у Реєстрі не буде:
- про залишки та рух грошових коштів;
- про вміст сейфу.
2. Створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів на інших правових утворень.
Адміністратором даного Реєстру також буде ДПС.
3. Посилення перевірок кінцевих бенефіціарних власників та санкції за внесення недостовірних даних.
Так, наприклад Проєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)» пропонує встановити штраф за внесення завідомо недостовірних відомостей про Кінцевого бенефіціарного власника або подачі недостовірної структури власності у складі документів для державної реєстрації, у розмірі 38 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Це становить 646 тис. грн.
Цікаве по темі: Світові лідери та українські бізнесмени: хто увійшов до списку найбагатших у 2025
Експертка KAC Group наголосила, що за неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структури власності державному реєстратору пропонують встановити штраф у фіксованому розмірі 10 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 тис. грн).
Відповідно до діючого законодавства, штраф передбачений у розмірі від 1 тис. до 20 тис. НМДГ (17 тис. — 340 тис. грн).
4. Санкції за порушення правил фінмоніторингу будуть гармонізовані із вимогами ЄС.
5. Створення системи викривачів порушень у сфері фінмоніторингу та надання їм захисту.
Поняття «викривач» отримає визнання у Законі «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Ірина Мацапура пояснює, що цей новий термін означає фізичну особу, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомляє або має намір повідомити працівника або керівника відповідального за проведення фінансового моніторингу або держфінмон про можливі факти порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, якщо ця інформація стала відома у зв’язку із трудовою або іншою професійною діяльністю. Сюди може бути віднесено достатньо широке коло осіб, включаючи стажерів, волонтерів, осіб які ще не розпочали трудові відносини, осіб які працюють під керівництвом підрядників або постачальників тощо.
Надання гарантій захисту передбачає внесення змін у ряд норм, зокрема:
- Кодекс законів про працю;
- Кодекс адміністративного судочинства;
- Цивільний процесуальних кодекс;
- Закон «Про безоплатну правничу допомогу».
Зокрема, надання гарантій захисту працівникам, що повідомляють про можливі факти порушень у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення (від дисциплінарної відповідальності або звільнення інших заходів негативного впливу). Надання таким викривачам права на безоплатну правову допомогу.
6. Про Підозрілі операції будуть звітувати також довірчі власники трастів та торговці культурними цінностями.
7. Притягнені раніше до кримінальної відповідальності особи не зможуть здійснювати управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
Читайте популярне: Який вплив на ринок матиме крипторезерв США: прогнози експертів
Як уряд змінює правила фінансового контролю: що важливо знати українцям Фото: bank.gov.ua
Що наразі змінилося для громадян та чого очікувати
Володимир Ситник, адвокат KAC Group пояснює, що питання оподаткування доходів фізичних осіб в Україні дедалі частіше опиняється у центрі уваги, особливо на тлі обговорення змін до законодавства та спроб України адаптувати свої фінансові правила до європейських стандартів.
Які нововведення можуть вплинути на звичайних громадян найближчим часом? Розбираємось нижче.
Нещодавно уряд ухвалив законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».
Основна новація — спрощення та здешевлення грошових переказів. Завдяки SEPA громадяни та бізнес зможуть переказувати кошти між європейськими країнами за єдиними умовами. Комісії за такі транзакції будуть значно нижчими. За оцінками ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», очікувана економія становитиме від 70 до 100 млн євро на рік.
Проте слід врахувати, що даний законопроєкт також передбачає створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Його адмініструватиме Державна податкова служба. У реєстрі буде зберігатись інформація про дату відкриття або закриття банківського рахунку, вид та номер рахунку, дані про фінансову установу, в якій відкритий рахунок.
Податкова служба зможе передавати АРМА, БЕБ, НАЗК, державним та приватним виконавцям інформацію, що становить банківську таємницю.
Водночас у законопроєкті зафіксовано, що до зазначеного реєстру не передаються відомості про рух і залишки коштів за рахунками громадян. Положення законопроєкту не передбачають будь-яких обмежень або затримок у проведенні фінансових операцій фізичними особами у зв’язку з запровадженням реєстру.
Отже, вступ України до SEPA сприятиме значній економії коштів для громадян і бізнесу завдяки зменшенню комісійних витрат під час здійснення міжнародних переказів. Проте ці переваги супроводжуються змінами у сфері фінансової прозорості: доступ до банківської інформації стане значно простішим для низки державних органів. Хоча сам рух коштів залишиться поза межами реєстру, створення централізованої бази рахунків – це ще один крок до посилення контролю з боку держави.
Чи потрібно сплачувати податки навіть з карткових переказів?
У Державній фіскальній службі розповіли, що за Податковим кодексом доходом вважається будь-яке надходження коштів, яке збільшує фінансову спроможність особи, незалежно від того, чи було воно одноразовим чи регулярним. Як пояснив Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, за отриманий на банківський рахунок переказ українці мають сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору — загалом 23%.
Але не всі перекази підлягають оподаткуванню.
«Не оподатковуються грошові перекази на карту від родичів 1 та 2 ступеня споріднення, якщо це подарунок чи спадщина», — пояснює Гетманцев.
Також не оподатковуються:
- повернення позик або боргів, за умови наявності документального підтвердження;
- перекази, що не перевищують 25% мінімальної заробітної плати (у 2025 році це близько 2 000 грн).
Цікаве по темі: Ринок факторингу чекають зміни: Рада ухвалила законопроєкт №12306
Також Ніна Южаніна, народна депутатка України, фракція Європейська Солідарність, раніше повідомила, що ситуація з контролем за обігом коштів може вийти на новий рівень. За її словами, в Україні можуть оподатковуватися абсолютно всі доходи громадян (хоча таких ініціатив наразі немає).
Зокрема, влада може ухвалити рішення про підвищення податків, зокрема для фізичних осіб, і саме на цьому наразі зосереджено фокус. Обговорюються пропозиції оподаткувати будь-які доходи — від переказів на картку до продажу вживаних речей онлайн.
«Маємо знати, що, можливо, влада вдасться до рішення про підняття податків. Я ж бачу, як готується вже навколо таке середовище, яке підводить під збільшення податків: «а давайте оподатковувати доходи фізичних осіб — всі»… Тобто, переказали один одному на картку — це твій дохід. Плати податок. Продав вживану річ на якійсь цифровій платформі — плати податок», — зазначила депутатка.
Водночас, про підвищення ПДВ наразі не говорять, хоча це не виключено. У спробах закрити бюджетний дефіцит не можна допустити витіснення бізнесу з країни, зауважила депутатка.
«Все зводиться до того, що все ж таки представники влади бачать гроші більше у фізичних осіб. Щодо підняття якихось загальнодержавних податків на рівні податку, непрямих податків, ПДВ, поки я не чула, але все можливо. Тут головне, щоб з цим бажанням — знайти швидкі додаткові гроші — не виплеснули бізнес з України. Ось це важливо. Тому що всі працюють на грані й, якщо це не усвідомлюється, то дуже погано», — сказала Ніна Южаніна.
При цьому вона додала, що десь потрібно взяти 400 мільярдів. Таку ж суму нещодавно назвав заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Чи готова Україна до фінансової інклюзії: ініціативи НБУ та політичні перепони
В Україні запрацював новий регулятор ринку азартних ігор
TRX встановив новий рекорд за обсягом переказів
Telegram
Viber