У цьому матеріалі ми проаналізуємо, як в Україні розвивається фінансова інклюзія, які ініціативи впроваджує Національний банк та як учасники ринку сприяють створенню безбар’єрного доступу до фінансових послуг
Чи готова Україна до фінансової інклюзії: нові ініціативи НБУ та політичні перепони Фото: freepik.com
Для початку нагадаємо, що фінансова інклюзія — це концепція, яка передбачає створення умов для рівного доступу всіх громадян до фінпослуг, незалежно від їхнього доходу, місця проживання чи соціального статусу.
Це означає, що кожна людина має змогу користуватися банківськими рахунками, кредитами, страхуванням, платіжними системами та іншими фінансовими інструментами, що сприяє підвищенню економічної активності, зниженню бідності та забезпеченню фінансової стабільності. Фінансова інклюзія є основою сталого розвитку суспільства, забезпечуючи безбар’єрний доступ до можливостей для кожного.
Фінансова інклюзія — пріоритет для Національного банку України
Нацбанк навіть в умовах повномасштабної війни активно впроваджує ініціативи для розширення доступу громадян до фінансових послуг. Зокрема, на початку минулого року регулятор оновив свою Стратегію, доповнивши її заходами, спрямованими на забезпечення безбар’єрності фінансового сектору, особливо у цей складний час.
Ці заходи включають реінтеграцію та відновлення фінансової інфраструктури на прифронтових та деокупованих територіях, розвиток мобільних відділень, агентських угод та покращення дистанційних фінансових послуг для людей з інвалідністю.
«Ми беремо на себе лідерство в консолідації зусиль фінансової системи у цьому напрямі та прискоренні їх імплементації», — зазначив голова Нацбанку Андрій Пишний.
Флагманським проєктом стало затвердження Національним банком у липні 2024 року Методичних рекомендацій щодо інклюзивного надання фінансових послуг. Вони передбачають нульову толерантність до дискримінації, фізичну доступність установ та створення системи повноцінного дистанційного обслуговування.
«Безбар’єрні фінансові послуги мають стати повсякденною нормою нашого життя, адже це — наш обов’язок перед ветеранами та тими, хто постраждав в цій війні, — прокоментував Андрій Пишний. — Упевнений, що фінансові установи замість формального підходу докорінно переглянуть свої сервіси, приміщення та правила спілкування з клієнтами, щоб наша фінансова система стала найінклюзивнішою у світі. Підтримка банками Хартії з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів, а також численні зустрічі з банками додають впевненості, що це наше спільне бачення майбутнього фінансової системи країни».
Цікаве по темі: «Чорні лебеді» 2025: події, які можуть змінити світ
У вересні минулого року НБУ також зобов’язав банки до 1 січня 2025 року забезпечити фізичну та інформаційну доступність щонайменше 50% відокремлених підрозділів у кожному регіоні, щоб створити інклюзивний фінансовий простір для всіх громадян, зокрема осіб з інвалідністю та людей старшого віку.
Фізична доступність відділень буде забезпечуватись з урахуванням державних стандартів інклюзивності будівель і споруд. Інформаційна доступність передбачатиме розміщення даних на вебсайтах і у мобільних застосунках у форматах, що дозволять людям з різними функціональними порушеннями вільно ознайомлюватися з умовами надання фінпослуг та користування платіжними пристроями.
У вересні 2024 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №12044, який передбачав створення нового різновиду надавачів фінансових послуг — банків фінансової інклюзії. Ці установи мали працювати на підставі обмеженої банківської ліцензії та забезпечувати доступ до фінансових послуг у віддалених або малонаселених регіонах, а також для соціально вразливих груп населення.
Зазначимо, що цей документ було розроблено на виконання меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Обмежена ліцензія дозволила б великим роздрібним та поштовим компаніям, які мають компетенцію обслуговування великої кількості клієнтів та відділень, створити окрему юридичну особу — банк фінансової інклюзії. Після цього, використовуючи вже наявну інфраструктуру, вони зможуть надавати фінансові послуги населенню та дрібному бізнесу.
Попри всі сподівання, 3 грудня 2024 року Верховна Рада не підтримала цей законопроєкт. За основу документ підтримав 221 депутат, 222 проголосували за повернення законопроєкту в комітет, 217 — його ініціаторам (групі депутатів на чолі з Ольгою Василевською-Смаглюк).
Таким чином, ініціатива щодо створення банків фінансової інклюзії не знайшла підтримки у парламенті.
Не зважаючи на нові виклики, НБУ продовжує працювати над розширенням фінансової інклюзії, зокрема поширюючи вимоги щодо інклюзивності і на небанківські фінансові установи. Наприкінці жовтня 2024 року з’явилася новина, що до 31 березня 2025 року такі установи мають організувати інклюзивні підрозділи, забезпечуючи доступність своїх послуг для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
«НБУ зобов’язав надавачів фінансових послуг та надавачів фінансових платіжних послуг забезпечити фізичну та інформаційну доступність щонайменше 50% своїх відокремлених підрозділів у кожному регіоні здійснення діяльності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до 31 березня 2025 року», — йшлося тоді у заяві регулятора.
Читайте популярне: Несподівані прогнози Saxo Bank на 2025: економіка, бізнес та технології
Чи готова Україна до фінансової інклюзії: нові ініціативи НБУ та політичні перепони Фото: freepik.com
Як українські банки розвивають фінансову інклюзію
Щоб розібратися у цьому питанні, розглянемо для прикладу три державних українських банки — Ощадбанк, ПриватБанк та Сенс Банк.
Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанку, відповідального за роздрібний бізнес, розповів, що гордість команди — це інклюзивна програма Ощаду «Моя Безбар’єрність», яка за рік розрослася та стала справді комплексною.
Її мета — побудувати безбар’єрну Україну, де кожен може відчувати себе рівним.
«Для досягнення цієї мети ми проводимо внутрішні інклюзивні реформи, реалізуємо проєкти підтримки ветеранів/ветеранок та ініціюємо громадські дискусії на ці важливі теми», — розповів Антон Тютюн.
За його словами, програма складається з трьох основних напрямів:
- Перший напрям — внутрішні трансформації банку, що охоплюють фізичну доступність відділень, комунікаційну безбар’єрність та спеціальну сервісну модель, а також розвиток цифрових технологій.
«Ми раніше вже створили 23 суперінклюзивних відділення за власним проєктом і маємо понад 700 відділень, які відповідають державним нормам інклюзивності. Також п’ять мобільних підрозділів «на колесах» обслуговують клієнтів в регіонах, що знаходяться поблизу лінії фронту чи кордону. Цього року ми також провели навчання «Інклюзивно привітні» для всіх співробітників банку. Ще одне вадливе нововведення — цифровий онбординг, завдяки якому до нашого банку можуть приєднатися клієнти, які з тих чи інших причин не в змозі завітати до відділення», — пояснив заступник голови правління Ощадбанку.
- Другий напрям — фізична реабілітація ветеранів/ветеранок та їх реінтеграція в економічне життя.
У рамках цього напряму банк реалізував 4 проєкти підтримки підопічних Superhuman Center, а також розбудовує мережу мобільних реабілітаційних модулів для невеличких населених пунктів (загалом їх буде 4). Також компанія має власну програму підтримки демобілізованих колег та банківські продукти для ветеранів/ветеранок, які планують започаткувати чи розвинути власну справу.
- Третій напрям — ініціювання громадських дискусій щодо створення безбар’єрного середовища в Україні.
«Ми організували форум з безбар’єрності, в якому взяли участь понад 160 компаній, а також підтримали тревел-шоу «Відвал ніг або All inclusive» з ведучим-ветераном Олександром Тереном, яке набрало 4 млн переглядів. Також банк підтримав паралімпійську збірну України на Паралімпіаді-2024», — зазначив Антон Тютюн.
Читайте також: Що чекає на криптовалютний ринок у 2025: тренди та прогнози
ПриватБанк також знаходиться в авангарді розвитку фінансової інклюзії в Україні, зокрема, нещодавно отримав дві відзнаки на зустрічі спільноти «Бізнес без бар’єрів».
Як повідомили у пресслужбі банку, 23 грудня відбулася підсумкова річна зустріч спільноти «Бізнес без бар’єрів», яка пройшла за участі першої леді України Олени Зеленської. На ній провідні українські бізнеси обмінювались цьогорічним досвідом впроваджень безбар’єрних рішень та планували свої наступні кроки і партнерства заради життя без бар’єрів.
Кожна компанія-учасниця представила свої безбар’єрні проєкти, реалізовані у 2024 році. ПриватБанк здобув відзнаку за проєкт зі зміни ставлення до безбар’єрності серед працівників банку. Метою проєкту є впровадження нової філософії банку зі створення середовища без бар’єрів — у контексті роботи, освіти, мотивації та соціального життя працівників.
«Однією із фундаментальних цінностей ПриватБанку є клієнтоорієнтованість. Тож банк активно працює над внутрішньою готовністю колективу враховувати потреби всіх людей без виключень та забезпечувати рівні можливості доступу до фінансових продуктів і послуг», — йдеться у повідомленні.
Окрему відзнаку Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» банк отримав за свій корпоративний маскот «Кардмен», який понад рік після кожної транзакції у Приват24 нагадує клієнтам про важливість ментального здоров’я, правила коректного спілкування з людьми з інвалідністю та необхідність підтримки людей старшого віку.
Цікаве по темі: Прибутки та ринкова капіталізація найбільших компаній світу у 2024: огляд
Sense Bank не відстає у питанні розвитку фінансової інклюзії. Він активно впроваджує відповідні практики, зокрема, забезпечуючи безбар’єрний доступ до своїх відділень та послуг. Понад 80% відділень банку облаштовані пандусами, контрастними стрічками, табличками зі шрифтом Брайля та кнопками виклику менеджерів.
У відділеннях без можливості заїзду встановлені зовнішні кнопки виклику, що робить їх доступними для маломобільних клієнтів. Для клієнтів із порушеннями слуху чи голосу розробили процес зміни номера телефону за дорученням та зміни PIN-коду до картки.
Банк дотримується стандартів інклюзивності під час будівництва нових офісів і ремонтів, приділяючи увагу як зовнішньому середовищу, так і внутрішньому облаштуванню.
Інна Тютюн, член правління та директорка блоків IT і роздрібного бізнесу Sense Bank, розповіла, що інклюзивність і доступність послуг для максимально широкої аудиторії стали одними з головних напрямів розвитку сучасного бізнесу. Це не лише про зростання клієнтської бази та прибутків. Інклюзивність виконує важливу соціальну функцію: допомагає долати обмеження та стереотипи, з якими стикаються люди з інвалідністю, і дає їм змогу отримувати той рівень сервісу, якого вони потребують і заслуговують.
Отже, аналізуючи український ринок можемо з упевненістю сказати, що ми рухаємося у правильному напрямку. Не лише Національний банк стимулює банки та небанківські фінансові установи робити кроки для розвитку фінансової інклюзії, але учасники ринку і самі проявляють ініціативність та створюють по-справжньому безбар’єрний сервіс для людей.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Які фінтех-тренди домінуватимуть у 2025: еволюція галузі
Підсумки року та погляд у майбутнє: номінанти PSM Awards про розвиток ритейлу в Україні
Open Banking та майбутнє українського фінтеху: інтерв’ю з директором ЄМА Олександром Карповим
Telegram
Viber