У статті ми детально розглянемо законопроєкт щодо регулювання віртуальних активів в Україні, який вже пройшов Комітет Верховної Ради та рекомендований до першого читання. Документ не тільки визначає правовий статус віртуальних активів, а й вводить нові правила їх оподаткування, поділяючи активи на три категорії та прописуючи механізм їх легалізації
Регулювання та оподаткування віртуальних активів в Україні: огляд законопроєкту Фото: unsplash.com, freepik.com
«Наш Комітет підтримав до першого читання доопрацьований законопроєкт про регулювання та оподаткування віртуальних активів. За — 25 , одноголосно. Передбачається пільговий період оподаткування для 2026 року на рівні 5%», — написав вчора, 24 квітня 2025 року, заступник керівника Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос»).
Коротко про законопроєкт
Він передбачає важливі зміни для крипторинку країни. Віртуальні активи не визнаються грошима та мають правовий статус, близький до рухомого майна. Пропонується розподілити їх на три категорії:
- токени з прив’язкою до активів;
- токени електронних грошей;
- інші віртуальні активи.
Окрім цього, для публічної пропозиції віртуальних активів буде обов’язковим оформлення «білої книги» з детальною інформацією, що дозволить забезпечити прозорість і захист прав інвесторів.
Що стосується оподаткування, то з 1 січня 2026 року буде оподатковуватися тільки прибуток від операцій з віртуальними активами, а не загальний дохід. На цьому також наголосив Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. Це дозволить значно знизити податкове навантаження для учасників ринку. Фізичні особи, які здійснюють операції з віртуальними активами, матимуть можливість скористатися пільговою ставкою 5% при продажу активів, придбаних до набрання чинності законом.
Цей законопроєкт має величезний потенціал для розвитку ринку криптовалют в Україні та може значно вплинути на економіку, забезпечивши додаткові податкові надходження та сприяючи залученню інвестицій.
Нагадаємо, що у середині березня 2025 року голова НКЦПФР Руслан Магомедов написав, що Нацкомісія презентувала матрицю оподаткування віртуальних активів. Ця новина неабияк сколихнула спільноту та дозволила отримати повноцінне уявлення того, як відбуватиметься цей базовий процес.
«Комісія виступає драйвером у питанні створення законодавчого поля для регулювання ринку віртуальних активів. Кілька років народні депутати вели дискусії з цього питання, до тих пір поки команда Комісії не взяла першість на себе, — написав тоді Магомедов. — Нарешті справа рухається. Ми вже підготували драфт законопроєкту (№10225), робота над ним активно триває».
Читайте також: Комітет Ради підтримав законопроєкт про криптовалюту в Україні
Це значна та детальна робота, проведена фахівцями Національної комісії. Спираючись на досвід інших країн, вони розробили можливі варіанти для трьох ключових напрямків: податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), податку на прибуток підприємств та ПДВ. Як зазначив голова НКЦПФР, це допоможе робочій групі більш точно оцінити ризики та ухвалити рішення щодо національної моделі оподаткування.
Згідно з даними, зазначеними у матриці, пропонуються різні варіанти оподаткування, зокрема:
- стандартна ставка: 18% податок на доходи фізосіб (ПДФО), плюс 5% військовий збір;
- пільгова ставка: 5% або 9%, що буде залежати від конкретних умов.
Ці ставки поширюються на різні типи операцій із віртуальними активами — зокрема обмін криптовалюти на фіатні кошти, а також її використання як засобу оплати товарів чи послуг.
Регулювання та оподаткування віртуальних активів в Україні: огляд законопроєкту Фото: unsplash.com
Данило Гетманцев про законопроєкт: детальний огляд
«Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно. Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу», — йдеться у повідомленні голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
За його словами, у цьому законопроєкті передбачається наступне.
Визначення віртуального активу (далі ВА) — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їхній правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України «Про платіжні послуги».
Читайте популярне: Мемкоїни, на які варто звернути увагу на тлі зростання ринку
Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів.
Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
Право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
Публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
Біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману.
Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
Постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
Захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
Визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Пропонується:
Щодо податку на доходи фізичних осіб:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%;
Щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
Щодо податку на додану вартість (не є об’єктом оподаткування ПДВ):
- операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);
Щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
У частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
«Чекаємо на розгляд законопроєкту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання. Воно про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян», — пояснив Данило Гетманцев.
Читайте також: Mercuryo та Mastercard запустили криптокартку Spend
Хто буде регулювати крипторинок в Україні?
Нещодавно з’явилася новина про те, що на виконання вимог Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ), команда Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку презентувала модель розподілу ролей і обов’язків між НКЦПФР та Національним банком України (НБУ) для регулювання цього ринку. Вона розроблена на основі аналізу досвіду ЄС за стандартами MICA та попередньо презентована місії МВФ, а також на Раді з фінансової стабільності.
Повноваження НКЦПФР:
- нагляд щодо емісії, публічної пропозиції та допуску до торгів усіх токенів, окрім ЕМТ (токени електронних грошей);
- авторизація та нагляд за здійсненням діяльності емітентами ART (токени, прив’язані до активів);
- авторизація та нагляд за постачальниками послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, окрім послуг обміну віртуальних активів на гроші;
- протидія зловживанням щодо усіх токенів, окрім ЕМТ.
Повноваження НБУ:
- нагляд щодо емісії, публічної пропозиції та допуску до торгів EMT;
- авторизація та нагляд за здійсненням діяльності емітентами ЕМТ, та за постачальниками послуг з обміну віртуальних активів на гроші;
- протидія зловживанням щодо EMT.
Про вплив регулювання на український ринок
Чому важливе регулювання та як віртуальні активи можуть вплинути на ринок капіталу в Україні ми розглянули у попередній статті, у якій висвітли погляди НКЦПФР.
«Легалізація та регулювання криптовалютного ринку в Україні — це не просто адаптація до світових фінансових трендів, а реальний шанс трансформувати економіку, вивести її на новий рівень. Для України цей процес має ще глибше значення — як із точки зору економічної стабільності, так і в контексті поствоєнного відновлення», — пояснили представники НКЦПФР у коментарі для PSM.
Також тоді ми розглянули:
- Що таке ICO (Initial Coin Offering) та White Paper, і як саме НКЦПФР планує підтримувати бізнес у підготовці до розміщення віртуальних активів? Які вимоги висуватимуться до ART (Asset-Referenced Tokens)?
- Чи передбачає НКЦПФР залучення міжнародних експертів або співпрацю з іншими регуляторами для розробки законодавства у сфері віртуальних активів, що відповідатиме глобальним стандартам?
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Кійосакі назвав свій новий улюблений актив
Dogecoin може зрости майже до $1 — аналітик
Світові лідери та українські бізнесмени: хто увійшов до списку найбагатших у 2025
Telegram
Viber