Останні декілька місяців питання ринку віртуальних активів в Україні набирає обертів, що, зокрема, пов’язано з активними діями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Щоб дізнатися більше про те, як відбуватиметься регулювання цієї галузі, який вплив вона матиме на ринок капіталу та яке майбутнє українського крипторинку, ми звернулися за коментарями до НКЦПФР
Крипторинок по-українськи: як НКЦПФР бачить майбутнє ринку віртуальних активів Фото: chatgpt.com
У середині березня 2025 року голова НКЦПФР Руслан Магомедов написав, що Нацкомісія презентувала матрицю оподаткування віртуальних активів. Ця новина неабияк сколихнула спільноту та дозволила отримати повноцінне уявлення того, як відбуватиметься цей базовий процес.
«Комісія виступає драйвером у питанні створення законодавчого поля для регулювання ринку віртуальних активів. Кілька років народні депутати вели дискусії з цього питання, до тих пір поки команда Комісії не взяла першість на себе, — написав тоді Магомедов. — Нарешті справа рухається. Ми вже підготували драфт законопроєкту (№10225), робота над ним активно триває».
Це велика ґрунтовна робота фахівців Нацкомісії. Вони, користуючись досвідом інших країн, прописали можливі варіанти за трьома ключовими напрямками: ПДФО, податок на прибуток підприємств та ПДВ. За словами голови НКЦПФР, це допоможе робочій групі краще оцінити ризики та прийняти рішення про національну модель оподаткування.
Згідно з даними, зазначеними у матриці, пропонуються різні варіанти оподаткування, зокрема:
- стандартна ставка: 18% податок на доходи фізосіб (ПДФО), плюс 5% військовий збір;
- пільгова ставка: 5% або 9%, що буде залежати від конкретних умов.
Ці ставки поширюються на різні типи операцій із віртуальними активами — зокрема обмін криптовалюти на фіатні кошти, а також її використання як засобу оплати товарів чи послуг.
Трохи пізніше з’явилася новина про те, хто ж буде регулювати криптовалюту в Україні. А саме на виконання вимог Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ), команда Комісії презентувала модель розподілу ролей і обов’язків між НКЦПФР та Національним банком України (НБУ) для регулювання цього ринку. Вона розроблена на основі аналізу досвіду ЄС за стандартами MICA та попередньо презентована місії МВФ, а також на Раді з фінансової стабільності.
Тоді було запропоновано наступний розподіл між потенційними регуляторами.
Повноваження НКЦПФР:
- нагляд щодо емісії, публічної пропозиції та допуску до торгів усіх токенів, окрім ЕМТ (токени електронних грошей);
- авторизація та нагляд за здійсненням діяльності емітентами ART (токени, прив’язані до активів);
- авторизація та нагляд за постачальниками послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, окрім послуг обміну віртуальних активів на гроші;
- протидія зловживанням щодо усіх токенів, окрім ЕМТ.
Повноваження НБУ:
- нагляд щодо емісії, публічної пропозиції та допуску до торгів EMT;
- авторизація та нагляд за здійсненням діяльності емітентами ЕМТ, та за постачальниками послуг з обміну віртуальних активів на гроші;
- протидія зловживанням щодо EMT.
У квітні стало відомо, що законопроєкт №10225, розроблений за ініціативи НКЦПФР, вже невдовзі буде подано на розгляд профільному комітету Верховної Ради. Про це повідомив голова Комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він зазначив, що документ наразі проходить фінальні погодження та вже до кінця місяця його буде офіційно представлено народним депутатам.
Читайте також: Коли в Україні зʼявиться законопроєкт про віртуальні активи — НБУ
НКЦПФР наполягає, що створення законодавчого поля має ґрунтуватися на європейських стандартах, зокрема — регламенті MiCA, і враховувати українські реалії. Саме цей підхід — системний, відкритий та орієнтований на інтеграцію в європейську правову площину — має стати основою для подальших кроків щодо впровадження ринку віртуальних активів в Україні.
Наразі Нацкомісія продовжує роботу над цим законопроєктом і за словами Руслана Магомедова — віртуальні активи — наступний крок еволюції ринків капіталу. Він порівняв цю трансформацію з переходом від документарних цінних паперів до електронних.
За словами голови Комісії, бізнес, щоб залучити інвестиції, буде використовувати не традиційне ІРО (Initial public offering), а ICO (Initial coin offering) з використанням сучасних технологій блокчейну.
У Нацкомісії також підкреслили готовність надати підтримку у підготовці першого в Україні White Paper та запуску ART для діючого підприємства, яке планує спрямувати залучені кошти на розвиток. Такі вітчизняні віртуальні активи, за словами регулятора, можуть надавати інвесторам право на частку в бізнесі та отримання дивідендів.
Отже, щоб розібратися детальніше у цих питаннях, ми задали декілька питань НКЦПФР.
Крипторинок по-українськи: як НКЦПФР бачить майбутнє ринку віртуальних активів Фото: chatgpt.com
Як віртуальні активи можуть вплинути на ринок капіталу в Україні?
Легалізація та регулювання криптовалютного ринку в Україні — це не просто адаптація до світових фінансових трендів, а реальний шанс трансформувати економіку, вивести її на новий рівень. Для України цей процес має ще глибше значення — як із точки зору економічної стабільності, так і в контексті поствоєнного відновлення.
Віртуальні активи здатні фундаментально трансформувати український ринок капіталу. Зокрема, відкриють доступ до нових інструментів залучення капіталу, а також розширять інвесторську базу та децентралізовані фінансові послуги (DeFi).
Завдяки токенізації компанії можуть залучати інвестиції без складної та коштовної процедури лістингу на традиційній біржі. Наприклад, стартап може токенізувати свою частку, і будь-хто — навіть із невеликим капіталом — зможе стати інвестором, купивши токен. Ось уявіть, що український стартап токенізує свою частку і випускає її на блокчейн-базовану платформу. Люди можуть інвестувати навіть 100 гривень, не виходячи з дому, а компанія залучати кошти без банківських кредитів. Це нова парадигма фондового ринку — динамічна, цифрова, прозора.
Міжнародні приклади:
- Швейцарія: регульований secondary market для токенізованих цінних паперів (SIX Digital Exchange).
- Сінгапур: MAS підтримує токенізацію активів та створення децентралізованої фінансової інфраструктури.
- Німеччина: BaFin дозволяє випуск токенізованих облігацій (наприклад, платформа Bitbond).
Саме на ці приклади Україна може орієнтуватися при формуванні прозорої екосистеми цифрового ринку капіталу.
Цікаве по темі: Аналітики назвали найбільші ризики для крипторинку в 2025
Чому важливе регулювання?
Регулювання крипторинку має створити прозорі умови для інвесторів. Коли бізнес і громадяни розуміють правила гри, коли активи захищені законом, а операції — чітко врегульовані, зростає довіра, зменшується ризик шахрайства. Іноземні та внутрішні інвестори більш охоче заходять на ринки, де є стабільність і передбачуваність.
У всьому цьому процесі НКЦПФР виступає майбутнім регулятором. Імовірно ми будемо ділити цю роль із НБУ.
Зараз активно працюємо над нашим законопроєктом № 10225. Цю роботу команда НКЦПФР розпочала ще наприкінці 2022. Тоді ми сформували відповідну Консультаційну раду і написали драфтову версію проєкту закону. Нарешті цей документ доопрацьовується на робочій групі профільного Комітету ВРУ. Туди входять представники НКЦПФР, НБУ, Мінфіну, Мінцифри та інші. Якщо коротко – НКЦПФР запропонувала регуляцію на базі MiCA (Регламент ЄС про ринки криптоактивів) і адаптувала цей документ до українських реалій.
Також на виконання вимог Меморандуму між Україною та МВФ, команда Комісії презентувала модель розподілу ролей і обов’язків між НКЦПФР та НБУ для регулювання цього ринку. Вона розроблена на основі досвіду ЄС та попередньо презентована місії МВФ, а також на Раді з фінансової стабільності.
Ми також презентували пану Данилу Гетманцеву та усім учасникам робочої групи різні варіанти оподаткування, які використовуються в європейських країнах. Ми за це не відповідаємо, але для криптоспільноти це важливо, а отже і для нас, як регулятора. Сподіваюся, податковий комітет та відповідальні органи врахують всі наші застереження щодо кожного з варіантів і приймуть економічно зважене рішення.
Що таке ICO (Initial Coin Offering) та White Paper, і як саме НКЦПФР планує підтримувати бізнес у підготовці до розміщення віртуальних активів? Які вимоги висуватимуться до ART (Asset-Referenced Tokens)?
ICO (Initial Coin Offering) — це первинне розміщення токенів з метою залучення інвестицій. Аналог IPO, але для віртуальних активів.
White Paper — це офіційний документ, що містить докладний опис проєкту, його технічні аспекти, модель токену, права та обов’язки, обумовлені відповідними віртуальними активами; опис умов емісії віртуальних активів; та ризики, що пов’язані з обігом віртуального активу. По суті, цей документ виконує аналогічну до проспекту емісії роль для цінних паперів, і є основою для оцінки проєкту інвесторами та прийняття ними рішення щодо інвестування у відповідний токен.
Майбутній закон вимагатиме, аби поширювані через публічну пропозицію токени обов’язково мали оприлюднену білу книгу.
ARTs — це токени, що прив’язані до одного або кількох активів (валюти, товари, індекси тощо). До них висуватимуться підвищені вимоги, як-от прозорість структури резервів, що мають забезпечувати ARTs, верифікація емітента чи їх оферента, регулярна звітність з його боку та, звичайно, дотримання вимог KYC/AML.
Фактично для допуску ARTs до обігу на ринку, емітент має пройти авторизацію Регулятора через надання White Paper та інформації, що по суті має підтвердити інституційну спроможність виконати у майбутньому взяті за токеном на себе зобов’язання перед інвесторами.
Це дозволить забезпечити стабільність і довіру до ART як до альтернативи традиційним інструментам.
Читайте популярне: Трамп підписав перший в історії США закон про криптовалюти
Чи передбачає НКЦПФР залучення міжнародних експертів або співпрацю з іншими регуляторами для розробки законодавства у сфері віртуальних активів, що відповідатиме глобальним стандартам?
Безумовно, досвід інших регуляторів є для нас дуже важливим. Зокрема, у нас налагоджена тісна співпраця з німецьким регулятором BaFin. Окрім того, НКЦПФР активно співпрацює з IOSCO, Світовим банком та іншими організаціями.
У частині віртуальних активів для нас дуже важливе значення має позиція ESMA та EBA, які наразі оприлюднюють багато технічних звітів, що стосуються впровадження MiCA.
Висновок: виклики та перспективи
Ознайомившись із коментарями Нацкомісії можемо підсумувати: Україна робить впевнені кроки до створення повноцінного ринку віртуальних активів. Законопроєкт №10225, податкова матриця, модель розподілу регуляторних функцій між НКЦПФР і НБУ, а також адаптація європейського досвіду — усе це свідчить про системний підхід до інтеграції віртуальних активів у правове поле. Втім, попри амбітні ініціативи, галузь залишається у фазі формування, а отже — вразливою до ризиків та інституційних викликів.
Подальший розвиток ринку віртуальних активів в Україні залежатиме від кількох ключових чинників: ухвалення ефективного законодавства, узгодженості між регуляторами, прозорої податкової політики та готовності бізнесу працювати у легальному середовищі. Не менш важливою є міжнародна співпраця — із регуляторами, технічними консультантами та організаціями, які вже мають досвід впровадження подібних реформ.
Поява перших українських віртуальних активів, допуск ART до ринку та запуск публічних ICO можуть стати поштовхом до якісної трансформації ринку капіталу. Але щоб цей процес був сталим і безпечним, держава має забезпечити зрозумілі правила гри, правовий захист інвестора та гнучку, але виважену систему оподаткування. Усе це дозволить Україні не лише легалізувати криптовалюту, а й зробити її повноцінною складовою сучасної економіки.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Криптовалюти, які можна майнити на домашньому компʼютері
В українських посадовців побільшало криптовалюти: хто серед лідерів
Скільки вкрали криптохакери у першому кварталі 2025 — PeckShield
Telegram
Viber