Місяць непомітно вбирає в себе дрібні частинки земної атмосфери — і робить це вже мільярди років, свідчить нове дослідження. Цей несподіваний приклад «космічного канібалізму» пояснюється посиленим сонячним вітром і, що важливіше, магнітним полем Землі

Фото: freepik.com
Науковці кажуть, що результати перевертають уявлення про те, як певні заряджені частинки — іони — могли опинитися на поверхні Місяця, і це може мати серйозне значення для майбутніх місячних місій.
Відтоді як місії NASA Apollo вперше повернули на Землю місячні зразки на початку 1970-х, вчених дивували сліди так званих летких речовин — тобто тих, що випаровуються за відносно низьких температур. Серед них вода, вуглекислий газ, гелій, аргон і азот. Згодом стало зрозуміло, що частина цих речовин, зокрема іони азоту, походить із верхніх шарів атмосфери Землі й найімовірніше була «здута» на Місяць поривами сонячного вітру.
Починаючи з 2005 року, провідна теорія стверджувала, що такий перенос матеріалу міг відбуватися лише до появи магнітного поля Землі, або магнітосфери, адже цей невидимий «щит» мав би затримувати атмосферні іони, які вириває сонячний вітер.
Однак у новому дослідженні, вчені поєднали дані зразків Apollo з комп’ютерними моделями, які відтворюють еволюцію магнітосфери Землі. Вони з’ясували, що перенос атмосферних іонів був найбільшим у моменти, коли Місяць проходить через магнітний хвіст нашої планети — найбільшу частину магнітосфери, яка завжди спрямована від Сонця. Таке вирівнювання відбувається тоді, коли Земля опиняється між Місяцем і Сонцем — приблизно під час фази повні щомісяця.
Цікаве по темі: Чи можливі подорожі у минуле — учені
Моделі показали: замість того щоб блокувати іони, лінії магнітного поля в магнітному хвості діють як невидимі «магістралі» для заряджених частинок, спрямовуючи їх до Місяця. Там вони осідають у місячному реголіті — пухкому шарі ґрунту на поверхні супутника.
Це означає, що перенос атмосферних іонів, ймовірно, почався невдовзі після формування магнітосфери — близько 3,7 млрд років тому — і, ймовірно, триває й сьогодні.
До цього вчені припускали, що місячний реголіт може містити лише сліди найдавнішої земної атмосфери. Проте нове дослідження натякає: ці зразки можуть бути справжньою капсулою часу, яка зберегла історію атмосфери та магнітосфери Землі.
Дослідники сподіваються, що подальше вивчення того, як Земля «віддає» частину атмосфери Місяцю, допоможе краще зрозуміти, як подібні процеси відбувалися в інших куточках космічного сусідства.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
NASA виявили на Марсі сліди життя
Зірки, що пожирають планети, дозволяють спрогнозувати долю Землі
Вчені з’ясували, де на Землі ховалася вся вода 4,6 млрд років тому
Джерело: LiveScience.