У цьому матеріалі представлено чотири історії успіху, в яких ключову роль зіграли гучні невдачі
Фото: wikipedia.org, motionarray.com
Видатні підприємці, визнані режисери та письменники — всі вони обдаровані, талановиті та харизматичні, але всесвітньо відомими їх зробили життєві труднощі. У цьому матеріалі представлено чотири історії успіху, в яких ключову роль відіграли гучні невдачі.
Нік Вудман, підприємець, творець Go Pro
Нік Вудман був далеко не найкращим учнем у школі, але наполегливості та впертості йому вистачало завжди. Зацікавившись серфінгом в юні роки, він навіть обрав собі університет за критерієм близькості до океану.
Пізніше Нік вирішив спробувати себе в бізнесі, створивши сайт для продажу дешевої електроніки. На жаль, чи, на щастя, через неприбутковість з цією справою було швидко покінчено. Попри невдачу, це допомогло Вудману вивчити важливий урок. Трохи згодом Нік створив платформу для онлайн-ігор Funbug, в яку залучив $4 млн інвесторських вкладень. Однак криза доткомів у 2000-2001 роках призвела до закриття проєкту.
Після другого провалу, Вудман відправився лікувати душу хвилями на пляжах Австралії та Індонезії. Саме там, у віці 27 років, він придумав концепцію унікальної камери для екстремальних видів спорту. Повернувшись додому, Нік працював по 18 годин на день.
Він не спілкувався з друзями й родичами та навіть прикріпив на спину балон, з якого через соломинку пив воду. Він вірив у своє дітище і все-таки змайстрував перший прототип GoPro –крихітну камеру, яка зробила його мільярдером.
Джоан Роулінг, письменниця, авторка «Гаррі Поттера»
Джоан Роулінг ще в дитинстві любила фантазувати й з подачі матері рано захопилася літературою. У 5 років дівчинка знала майже всі дитячі казки та навіть написала свою про кролика, який хворів на кір. У школі ставлення до Джоан було суперечливим: деякі вчителі читали її твори іншим дітям, а одна викладачка постійно садила її на «місце для тупих».
У дитинстві Джоан носила окуляри та була пухленькою. Однокласники вважали її закритою, відчуженою та сором’язливою. Її підлітковий період був важким через смерть улюбленої бабусі, конфлікти з батьком та хворобу матері – розсіяний склероз.
Після школи Джоан намагалася вступити до Оксфорду, але не пройшла. Мріючи про письменницьку кар’єру, вона вимушено працювала в різних сферах, включаючи роботу секретаря-перекладача та вчителя. Після смерті матері Джоан впала в глибоку депресію та вирушила в Португалію на пошуки кращого життя. Там вона вийшла заміж, народила доньку, але зіткнулася з насильством з боку чоловіка та опинилася на вулиці з тримісячною дитиною.
Повернувшись до Британії з дочкою та трьома главами “Філософського каменя” в сумці, Джоан стикнулася з безробіттям, боргами та життям у квартирі з мишами. Безробітною вона жила у квартирі з мишами, мала купу боргів, ростила дочку на допомогу, але все-таки змогла закінчити свою першу книгу. Правда, її відмовилися друкувати 12 видавництв.
Історія про чарівника Гаррі зацікавила тільки лондонське Bloomsbury, яке ризикнуло випустити у світ лише 1000 примірників. На щастя, цього вистачило, щоб життя невдахи Джоан змінилося назавжди. Роулінг стала першою письменницею-мільярдером. Вона продовжує створювати історії, хоча може собі дозволити не працювати більше ні дня.
Річард Бренсон, підприємець, засновник Virgin group
Річард Бренсон з дитинства доводив, що здатний перемагати. Свої перші десять шилінгів він заробив ще хлопчиськом, посперечавшись з тітонькою, що навчиться плавати. Майбутній мільярдер ледь не потонув, але зробив те, у що вірив.
Через якийсь час у Річарда виникло бажання зайнятися бізнесом. Спочатку він вирішив продавати ялинки, але їх паростки знищили кролики. Другий підприємницький досвід Бренсона був пов’язаний з торгівлею папугами. Птахи виявилися справжнім золотим дном. Бренсон-старший сколотив вольєр, і папуги стали плодитися. Річард забезпечив ними все містечко, а товар все додавався.
Незабаром він повернувся на навчання, і мати написала йому, що папуг з’їли щури. Насправді вона випустила їх на волю — папуги занадто багато їли й занадто голосно кричали. Річард не довго думав про сумну пташиної долі — у нього з’явилося справжнє діло.
Дислектику Річарду Бренсону важко давалося навчання. У 16 років замість напуття він почув ось такі слова від директора школи: «Ти або сядеш до в’язниці, або станеш мільйонером». Останнє хлопця приваблювало більше, хоча він не прагнув стати багатієм. Бренсон просто мріяв займатися улюбленою справою, тож в 16 років заснував студентський журнал Student.
Видання стало успішним, але ледь не відправило Бренсона за ґрати. Юний Річард міг сісти за те, що опублікував в журналі рекламу консультаційної фірми, яка містила в собі фразу «венеричні захворювання», а в той час її не можна було використовувати в рекламних оголошеннях.
Пізніше майбутнього мільярдера затримали за продаж контрабандних платівок. Щоб виплатити мито та штрафи, мама Бренсона заклала будинок. З того часу Річард пообіцяв собі займатися тільки чесним бізнесом. Так що багатомільярдну імперію Virgin Group Бренсон побудував з чистою совістю.
Джеймс Кемерон, голлівудський режисер («Термінатор», «Чужий», «Титанік», «Аватар»)
У дитинстві Кемерон був худорлявим хлопчиськом, якого булили однокласники. Вони вибивали з рук хлопчика підручники, сміялися над його незграбністю на фізкультурі, а іноді навіть били. Після школи майбутній режисер вступив до коледжу на фізичний факультет, але розчарувався і почав вивчати літературу. Незабаром його вже не цікавило ні перше, ні друге. Тому він кинув все і став водієм вантажівки. Так, один з геніїв кіноіндустрії колись розвозив обіди школярам в Південній Каліфорнії.
Робота за кермом приносила не багато задоволення, проте у Джеймса була справа і для душі. У вільний час він розфарбовував маленькі моделі летючих кораблів і складав фантастичні історії про життя в космосі. Ці заняття надихали хлопця, але з роботою мрії він визначився після походу в кіно.
Джеймс побачив в кінотеатрі «Зоряні війни» і оскаженів. Водій без диплома був абсолютно впевнений, що таке кіно повинен знімати він. Це почуття настільки хвилювало, що Кемерон спробував зрозуміти, як працював режисер Джордж Лукас. Джеймс купив недороге обладнання для зйомок, встановив всі ці штуковини у себе вдома і ночами катав камеру по рейках.
Пізніше він попросив у інвесторів $20 тис на його власні «Зоряні війни». Удвох з приятелем він написав сценарій і зняв 12-хвилинний фільм «Ксеногенез». Кемерон хотів показати його професійній студії та отримати можливість зняти повнометражне кіно. Голлівуд цю роботу не оцінив. Зате Джеймсу запропонували створювати крихітні космічні кораблі, а потім взяли фахівцем з візуальних спецефектів. Але Кемерон був одержимий бажанням знімати кіно і здійснив свою мрію.
Ще до «Титаніка» він випускав у світ чудові фільми, проте саме ця стрічка змусила «Зоряні війни» посунутися з місця лідера в списку касових зборів. На цілих 12 років. Кемерон був щасливий.
Вам може бути це цікаво:
- Секрети технічного керівника Apple для ефективної організації робочого дня
- 5 несподіваних способів, якими ШІ змінює наше повсякденне життя
- 6 мотиваційних фільмів про історії реальних брендів
За матеріалами Пара
