Щоб закрити дефіцит бюджету в розмірі 500 млрд грн до кінця року, уряд планує анонсоване підвищення податків. Однак в українського бізнесу свої думки на цей рахунок
Фото: freepik.com
31 липня відбувся круглий стіл між Радою підприємців та представниками Кабінету міністрів. Урядовці налаштовані збільшити надходження до держбюджету коштом підвищення податків, натомість бізнес запропонував альтернативний шлях.
Зокрема, низка бізнесменів розкритикували ідею збільшення податкового навантаження та попросили Кабмін переглянути запропоновані нововведення. На їх думку, зараз краще сконцентруватись на детінізації економіки. До слова, аналогічну пропозицію нещодавно висловила і спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер.
Що пропонує бізнес
Про позицію бізнесу розповів співзасновник monobank Олег Гороховський, який брав участь у круглому столі у складі делегації від Ради підприємців.
За його словами, основні побоювання в тому, що збільшення податків призведе до тінізації економіки та знищення малого та середнього бізнесу і, зрештою, матиме дуже короткостроковий ефект.
«Ми вважаємо, що поки велика кількість великих і дуже великих бізнесів використовують дроблення на ФОП, зарплати в конвертах, дірки в митниці, обхід акцизів – не варто говорити про підвищення податків, а треба сфокусуватися на їхньому адмініструванні та справедливості щодо їх сплати усіма», — зазначив Гороховський.
Читайте також: Підвищення податків буде радикальним — Гетманцев
Він зазначив, що дефіцит у 500 млрд грн планується закрити такими способами:
- майже 3/4 – шляхом збільшення внутрішніх запозичень, а також перевиконання чинних доходів держбюджету, у тому числі шляхом детінізації економіки;
- близько 1/4 – через перегляд податків.
Однак, як пояснив перший заступник голови податкового комітету ВР Ярослав Железняк, Рада підприємців пропонує оминути підвищення податків за допомогою:
- боротьби з зарплатами у «конвертах»;
- боротьби зі схемою оптимізації податків, через множення компанією великої кількості ФОПів;
- проведення ревізії серед бізнесу щодо того, хто менше платить податків, ніж середній показник по галузі, та стимулювання їх платити більше;
- детінізації митниці (боротьби з контрабандою);
- відмови від програми «українського кешбеку» (за різними оцінками, вона коштуватиме бюджету 1-3 млрд грн до кінця 2024 року);
- скорочення бюджетних програм, які не можуть освоїти кошти.
Як відреагувала влада
За результатами круглого столу голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що бізнес масово публічно підтримав детінізацію української економіки. За його словами, наразі в тіні знаходиться до 500 млрд грн податків. Тому, якби увесь бізнес став «білим», податки можна було б не підвищувати.
Гетманцев наголосив, що українська влада та населення багато років підтримували тіньовий обіг грошей. Тому він прийняв пропозицію Ради щодо спільної роботи з детінізації економіки.
Вас може зацікавити: Податкова планує нові перевірки бізнесу: серед них є Sense Bank
Водночас в Мінфіні нагадали, що витрати на оборону, в тому числі зарплати військовим, покриваються виключно коштом внутрішніх ресурсів. Тому конкретні кроки треба впроваджувати вже до вересня.
«Питання забезпечення сектору безпеки і оборони сьогодні в пріоритеті. Ми запропонували способи та готові до дискусії і розгляду всіх позицій, однак маємо у найкоротші терміни напрацювати спільне конструктивне рішення для забезпечення запиту Сил оборони», — наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.
За його словами, Мінфін готовий до конструктивного діалогу з усіма зацікавленими сторонами щодо підвищення податків у 2024 році.
Нагадаємо, зʼявився законопроєкт про підвищення податків на загальну суму 140 млрд грн. Його розробкою займався Кабінет міністрів України.
18 липня уряд схвалив законопроєкт. Щоб він набув чинності, ще має проголосувати Верховна Рада. В законопроєкті про підвищення податків від уряду будуть зміни по оподаткування поштових посилок. Відправлення до 45 євро (а не 150 євро) не будуть оподатковуватися ПДВ.
Також планується встановити декілька рівнів військово збору: 1%, 5%. А в окремих випадках 15% та 30%.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Скільки російських бізнесів вилучила Україна з початку війни — Опендатабот
Які дані про компанії найчастіше змінюють українські бізнесмени — Опендатабот
У яку країну переїжджає найбільше українських стартапів
За матеріалами OBOZ.ua
Telegram
Viber