Стати великою компанією – не завжди виправдана ціль. У деяких випадках вигідніше залишатися малим бізнесом.
За розміром підприємства поділяються на чотири категорії. Їх опис закріплений у Господарському кодексі України. Згідно з ним, до мікропідприємств відносять фізичні та юридичні особи, у яких середня річна кількість працівників не перевищує 10 осіб. При цьому їх річний дохід від будь-якої діяльності не більший за 2 млн євро в еквіваленті.
До малих підприємств відносять:
– фізичних осіб, зареєстрованих як фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за рік не перевищує 50 осіб. Разом з тим їх річний дохід – не більший, ніж 10 млн євро;
– юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми та власності із середньою кількістю працівників – до 50 осіб та річним доходом – до 10 млн євро.
Великими вважаються підприємства, які мають понад 250 найманих осіб, а їх річний дохід перевищує 50 млн євро. Інші суб’єкти господарювання належать до середніх. Цікаво, що у різних країнах може бути своя градація. Приміром, у США до середніх зараховують компанії з доходом від $10 млн до $1 млрд. Якщо “накласти” цю шкалу на українські реалії, то вийде, що ті підприємства, які у нас ще відносять до малих, в американській системі такими вже не є.
Кожний вид підприємств має свої плюси й мінуси, які варто врахувати, зокрема, розпочинаючи власну справу. Ми зібрали їх основні переваги й недоліки.
Переваги володіння малим бізнесом:
- підприємці самі обирають, з ким вести бізнес і як саме це робити;
- керівник може особисто брати участь у будь-якому етапі процесу – від розробки дизайну до продажів. Ця характеристика приваблива для тих, хто “палає” ідеєю створити бізнес відповідно до свого уявлення;
- часто керівники малих підприємств – одноосібні власники, а отже й основні бенефіціари їх прибутків;
- можливість скористатися спрощеною системою оподаткування, легшою в адмініструванні і з нижчими ставками. Перейти на неї можуть фіз- та юрособи певних видів діяльності з річним доходом до 7,2 млн грн.
Мінуси малих підприємств:
- Фінансовий ризик, який бере на себе власник бізнесу. У більшості випадків, коли малий бізнес отримує стартове фінансування через позику, він повинен надати в заставу особисті активи, такі як житло;
- Подовжений робочий день. Працюючи на себе, з одного боку, можна встановити особистий графік. Але часто власникам малого бізнесу доводиться працювати по 50-59 годин на тиждень;
- Зменшення маневрів для диверсифікації. Як правило, малі підприємства зосереджені на одному виду діяльності. Падіння виручки від нього може призвести до банкрутства підприємства.
У плюси середніх фірм можна зарахувати те, що вони
- частіше, ніж дрібні, можуть дозволити собі оновлені технології та системи бухгалтерського обліку;
- можуть пропонувати робітникам трохи більшу автономність, ніж це роблять великі компанії, оскільки їх ланцюг командування – коротший.
Однак і середній бізнес має свої недоліки:
- вони занадто великі, щоб бути гнучкими і швидко адаптуватися до ринкових умов, але недостатньо великі, щоб мати перевагу у фінансових або фізичних ресурсах перед великими фірмами;
- більшість таких фірм не може запропонувати зарплату, як великі, а отже програють їм у боротьбі за професіоналів;
- складно утримувати таланти, оскільки робочих місць, на які можна перейти, відносно мало.
Великі компанії мають ряд переваг:
- Економія на масштабі. Наприклад, знижки від постачальників або менші процентні ставки за кредитами в банку;
- Можливість створення потоків доходів, щоб компенсувати економічний спад. Великі компанії часто займаються продажем різних видів продукції та послуг. Це допомагає захиститися від падіння попиту в одному зі сегментів;
- Краща впізнаваність бренду, яка допомагає збільшити клієнтську базу;
- Можливість запропонувати працівникам вищу зарплату, бонуси та інші пільги. Це допомагає утримувати найбільш кваліфіковані кандидати.
Великий розмір іноді шкодить бізнесу. Наприклад, через
– відсутність простору для особистої ініціативи, заповзятливості та майстерності, оскільки адміністративні та оперативні процедури детально стандартизовані;
– власник не може контролювати й координувати всі процеси особисто, якщо матиме таке бажання;
– у періоди циклічних коливань або швидких змін тенденцій попиту, великим фірмам складно пристосуватися до нової ситуації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Google для туризму: компанія запускає ініціативу для допомоги українському бізнесу