Телекомунікації — дуже важливі об’єкти критичної інфраструктури країни. В умовах війни потрібно за будь-яку ціну забезпечувати стабільний зв’язок, а також розвивати технології й прогресувати разом зі світом. Чи це вдається? Поговоримо із керівником найбільшого мобільного оператора в Україні
Українці з нетерпінням чекають появи п’ятого покоління бездротових систем. Але, чи можливо запустити 5G під час війни, які нові телекомунікаційні технології допомагатимуть нашим захисникам детально у розмові із президентом оператора електронних комунікацій «Київстар» Олександром Комаровим.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував пілотну версію 5G в наступному році. Коли потужніша система повноцінно запрацює?
Реальність така: якщо зараз запитати будь-якого спеціаліста українського телекому про актуальність 5G, відповідь більшості буде «ні». Безумовно, ми зараз фокусуємося на двох ключових аспектах. По-перше, на забезпеченні поточних стандартів зв’язку, тобто стійкість до зовнішніх викликів. По-друге, на розвитку, адже ми ще не завершили інвестиційну фазу 5G.
Але якщо задуматися: якщо війна триватиме не один рік, а 3-4 роки, чи потрібно впроваджувати 5G в Україні? І, з моєї точки зору, відповідь – так. Ми вже бачимо, що існує певний крихкий баланс, але в межах цього балансу Україна має розвиватися.
Ми спостерігаємо приклад Ізраїлю, країни, яка живе у невизначеності багато років, але технологічно та економічно продовжує розвиватися. Можливо, коли в нас виникне розуміння нового статусу кво, буде час прийняти рішення. Може, у 2026 році ми запустимо 5G, попри всі обставини. Адже це – технологічний розвиток країни, зменшення відставання, покращення позицій у диджиталізації.
Ось такі мої роздуми на сьогодні. Вони можуть здатися не цілісними, але в короткостроковій перспективі 5G, можливо, не є пріоритетом, проте в середньостроковій – нам потрібно з цим працювати.
Читайте також: Що таке Nostr і чому він здійснить революцію у соціальних мережах
Знаємо, що «Київстар» запускає сервіс точного позиціювання Real-Time Kinematic. Розкажіть, коли він запрацює, і хто може користуватися цими послугами?
RTK ми плануємо запустити вже наприкінці вересня. Це спільний проєкт з американськими колегами. Точно скористаються цією технологією наші аграрії. Це датчики, які надають високу точність GPS-сигналу в Україні, буквально до двох сантиметрів. Ми сподіваємося, що основними замовниками цієї послуги стануть також наші сили оборони, оскільки існує потреба в точному позиціювання. Крім того, «Київстар» вже реалізує пілотний проєкт з Міноборони із використанням супутникового зв’язку.
До повномасштабної війни «Київстар» був першим у світі за прибутковістю. Як зараз змінились ці позиції? У якому стані інфраструктура компанії?
Ми посідали декілька провідних позицій. В нас було найменше відмов від послуг, що є дуже позитивним показником. Рівень таких відмов становив приблизно 15-16% для оператора, який працює майже виключно з базою сплачений наперед послуг – це дивовижний результат.
Це дозволяло нам стабільно розвиватись та заробляти. Як наслідок, «Київстар» був одним з лідерів за найнижчим відсотком відмов, одним з лідерів за темпами розвитку, особливо при запуску LTE у 2019 році. Ми також були світовим лідером за прибутковістю.
Відтак, за час повномасштабної війни в Україні економіка країни суттєво змінилась. У «Київстару» сталися втрати клієнтської бази, зросли тиски на доходи та структуру видатків. Ми втратили приблизно 10 відсоткових пунктів прибутковості в порівнянні з довоєнним періодом.
Цікаве по темі: Стратегія НБУ та МВФ щодо відновлення економіки України
Як міграція людей вплинула на мобільних операторів?
Ми втратили частину нашої бази клієнтів через тимчасову втрату територій, і це має багатофакторний контекст. Також ситуацію вплинуло переміщення людей на захід, яке змінило структуру доходів. З одного боку, це валютний дохід, а з іншого — це дохід з низькою маржинальністю, зокрема через впровадження роумінгу та сервісів для місцевих користувачів.
Хоча частка такого доходу зросла, його прибутковість виявилася нижчою. Третій фактор, який вплинув на наші фінанси, — це інвестиційні та операційні видатки. Наприклад, програма енергозабезпечення обійшлася нам в приблизно 950 мільйонів гривень: 650 мільйонів для мобільного зв’язку та 200 мільйонів для стаціонарного. Це видатки, яких ми не очікували.
Яка зараз основна стратегія «Київстару»? Чого можуть очікувати клієнти?
Вважаю, що під час війни не слід мати великих очікувань, але треба зосередитися на надійності надання послуг, незалежно від вартості. Ми, перш за все, надаємо критичний, а також вкрай гуманітарний сервіс. Він настільки життєво важливий для людей, що ми готові підтримувати телекомунікації за будь-яку ціну.
Наш акцент також полягає в допомозі співробітникам та клієнтам. Наприклад, наразі ми не стягуємо плату з тих, хто знаходиться на відстані 70 кілометрів від лінії фронту на територіях, що перебувають під контролем України. Ми хочемо надавати підтримку.
Звісно, ми фокусуємося і на допомозі державі. Що ще можемо зробити як бізнес, аби допомогти Україні подолати такі виклики? Ми разом з волонтерами та фондами збираємо кошти на гуманітарне розмінування. «Київстар» є організатором цієї ініціативи, це наша ідея, і ми вже виділили 20 млн своїх коштів. Однак основний акцент полягає в активації бізнес-спільноти та заохоченні українців донатити більше на такі потреби.
Вас також може зацікавити:
Українці за кордоном отримали топовий застосунок для комунікації — I’m Ukrainian
Безпека та сумісність: які проблеми на шляху впровадження Web3 – думка експертів
Google спільно з Мінцифри запускає освітню гру: «Interland: Безпека дітей в Інтернеті»