Україна вже є одним із найбільш активних крипторинків світу. За Global Crypto Adoption Index 2025 компанії Chainalysis, Україна посідає 8-ме місце у світі за рівнем поширення криптоактивів, а в рейтингу, скоригованому на чисельність населення, — 1-ше місце у світі
Фото: magnific.com
Про це повідомила пресслужба НКЦПФР.
За оцінкою Chainalysis, обсяг криптотранзакцій, пов’язаних з Україною, сягнув близько $206,3 млрд, а за рік ринок зріс приблизно на 52%.
«Тому завдання держави сьогодні — не створювати ринок віртуальних активів з нуля, а встановити зрозумілі правила для ринку, яким українці вже активно користуються, та створити умови, за яких ця активність працюватиме в українському правовому полі», — йдеться у повідомлення Нацкомісії.
Про це Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк заявив під час онлайн-дискусії, організованої Incrypted за участю представників держави, парламенту, криптобізнесу та юридичної спільноти.
«Коли країна посідає перше місце у світі за рівнем криптоактивності на душу населення, ми вже не можемо говорити про віртуальні активи як про нішеве явище. Ринок існує, українці ним користуються, бізнес створює продукти. Питання в іншому: де юридично знаходиться цей бізнес, де він сплачує податки і наскільки захищений український користувач. Саме на це має відповісти законодавство», — зазначив Олексій Семенюк.
За його словами, легалізація має дати українцям можливість користуватися послугами авторизованих постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами, а бізнесу — зрозумілий механізм легальної роботи в Україні.
Йдеться, зокрема, про сервіси купівлі, продажу та обміну віртуальних активів, їх зберігання, стейкінг та інші продукти, які після формування правового поля зможуть розвиватися за визначеними державою правилами.
«Для людини результат реформи має бути дуже конкретним: вона повинна розуміти, хто надає їй послугу, чи авторизована ця компанія, які правила вона зобов’язана виконувати і куди звертатися у випадку порушення її прав. Зараз значна частина цих відносин фактично перебуває поза українським регуляторним полем», — наголосив Голова Комісії.
Читайте також: Трейдери оцінили шанси XRP встановити новий рекорд
Від криптоактивів — до токенізації реальної економіки
Окремим напрямом розвитку Семенюк назвав токенізацію реальних та фінансових активів — RWA (Real World Assets).
Йдеться про використання технології розподіленого реєстру для представлення прав на реальні активи або фінансові інструменти у цифровій формі. У перспективі такі технології можуть використовуватися для створення нових моделей залучення капіталу та інвестиційних продуктів.
«Для мене стратегічна мета значно ширша, ніж просто легалізація криптовалют. Ми говоримо про можливість поєднати технології віртуальних активів із традиційним фінансовим ринком. Токенізація, RWA, нові інвестиційні продукти — це вже частина глобального розвитку фінансової системи. Україна має не наздоганяти цей процес через п’ять років, а створювати для нього правову інфраструктуру зараз», — зазначив Семенюк.
Наступний крок — банки та платіжна інфраструктура
Одним із ключових питань залишається взаємодія легального ринку віртуальних активів із банківською системою.
За словами Голови НКЦПФР, сам закон не може автоматично вирішити всі питання банківської та платіжної інфраструктури. Водночас без визначеного правового статусу ринку така взаємодія фактично неможлива.
«Якщо немає правового поля — немає й повноцінного предмета взаємодії. Закон створює правила руху, але фінансові та платіжні “рейки” потребують спільної роботи регуляторів, банків та учасників ринку», — пояснив він.
Під час дискусії представники ринку серед ключових умов розвитку легального сектору також назвали зрозуміле оподаткування, доступ до банківської інфраструктури та передбачувані правила авторизації.
Семенюк наголосив, що при створенні системи регулювання Україна має знайти баланс між захистом користувачів та конкурентоспроможністю української юрисдикції.
«Ми конкуруємо за цей бізнес не у вакуумі. Компанія може обрати юрисдикцію, де правила зрозуміліші й простіші. Тому наше завдання — не зарегулювати ринок, а зробити так, щоб в Україні було вигідно працювати легально. Надмірна м’якість створює ризики для людей. Надмірне регулювання виштовхує бізнес за кордон. Нам потрібен ринок, на якому можна легально працювати, інвестувати, запускати продукти — і водночас бути захищеним», — підсумував Голова НКЦПФР.
Редакція PSM звертає увагу, що головний виклик для України тепер полягає не у стимулюванні попиту на криптоактиви, а у створенні правил, які зможуть втримати бізнес і капітал у національній юрисдикції. Від якості регулювання залежатиме, чи перетвориться висока криптоактивність українців на повноцінний сегмент фінансової системи.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Невдала ставка коштувала криптотрейдеру майже $2 млн
Кевін О’Лірі назвав наступний великий тренд у криптоіндустрії
Telegram 
Viber 
