Зареєстровані законопроєкти вже наразі суттєво відрізняються один від одного, варто очікувати на досить великий обсяг правок. Зараз важливо закласти в профільному законі основні принципи регулювання ринку віртуальних активів для того, щоб створити зрозумілі для всіх учасників «правила гри»
Член НКЦПФР Юрій Бойко. Фото: пресслужба НКЦБФР
Як ми повідомляли, впродовж наступних місяців народні депутати збираються зареєструвати у Верховній Раді нові варіанти законопроєкту «Про віртуальні активи» та законопроєкту про оподаткування криптовалютних операцій.
Наразі відомо про два зареєстровані законопроєкти:
- «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами» під номером №10225 від нардепа Олександра Сови.
- «Про внесення змін до Податкового кодексу України» та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні” № 10225-1 від Мінцифри.
Але Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має своє бачення щодо регулювання ринку віртуальних активів в Україні. Які основні відмінності, та у якому вигляді буде у майбутньому цей закон, ми поспілкувалися із членом НКЦПФР Юрієм Бойком.
Чому в Україні не може запрацювати чинний закон «Про віртуальні активи»?
Тому що прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 р. № 2074-IX було передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування цього Закону.
Річ у тому, що чинний Закон було прийнято перед початком повномасштабного вторгнення і вже під час війни була створена робоча група, яка мала напрацювати зміни до Податкового кодексу. Проте напрацювати правила оподаткування віртуальних активів так і не вдалося з огляду на запропоновану категоризацію віртуальних активів, описану в Законі «Про віртуальні активи», а також певні правові невизначеності, зумовлені наявністю значної кількості загальних формулювань.
Крім того, за час підготовки змін до Податкового кодексу, Закон «Про віртуальні активи» дещо застарів для крипторинку, який динамічно еволюціонує, тому на його базі неможливо було запропонувати адекватний режим оподаткування віртуальних активів.
Що для цього потрібно змінити у Податковому кодексі? Які потрібно заповнити законодавчі дірки?
Насправді, наразі Податковий кодекс України жодним чином не забороняє оподаткувати дохід від операцій з віртуальними активами, однак таке оподаткування має здійснюватись за загальними правилами: наприклад, для доходів фізичних осіб за ставкою 18% ПДФО до всього розміру доходів. Своєю чергою, Закон України «Про віртуальні активи» фактично презюмував, що необхідно запровадити спеціальний режим оподаткування операцій з віртуальними активами.
Якщо вести мову про законопроєкт, розроблений Комісією за підтримки проєкту USAID Financial Sector Reform із залученням експертної допомоги Ernst&Young, то такий спецрежим може полягати в наступному:
- Оподаткування операцій з віртуальними активами здійснюється за аналогією з іншими інвестиційними активами, зокрема, цінними паперами;
- Прибуток від продажу віртуальних активів оподатковується в момент продажу таких віртуальних активів. Створення віртуальних активів, їх переоцінка, обмін одних віртуальних активів на інші не призводять до виникнення оподатковуваного доходу;
- З метою стимулювання інвестицій фізичних осіб встановлюються пільги з податку на доходи фізичних осіб у вигляді пониженої ставки оподаткування (5%) для довгострокових (понад один рік) інвестицій, а також ліміту (100 мінімальних заробітних плат) річного неоподатковуваного доходу від операцій з віртуальними активами. Для юридичних осіб відсутні будь-які податкові пільги для оподаткування прибутку від продажу віртуальних активів.
Зараз в Раді ми бачимо боротьбу за різні версії законопроєкту. Скільки насправді є версій?
Хочемо наголосити, що зараз в Раді не спостерігається ніякої «боротьби» за будь-які законопроєкти. Нам достеменно відомо про законопроєкт № 10225, зареєстрований в ВРУ 07.11.2023 р., та альтернативний йому законопроєкт № 10225-1, зареєстрований в ВРУ 17.11.2023 р. Обидва мають певні відмінності від законопроєкту, що у червні 2023 р. було презентовано Комісією для обговорення.
НКЦПФР презентувала законопроєкт про оборот віртуальних активів в Україні на основі Регламенту ЄС MiCA. Але нардепи внесли туди багато змін. Чим відрізняється ваш документ від того, що просуває нардеп Сова?
Ця різниця стосується переважно пропозицій щодо Змін до Податкового кодексу. Зокрема, основними розбіжностями між законопроєктом № 10225 та законопроєктом НКЦПФР є:
- Не передбачені пільги з податку на доходи фізичних осіб, які запропоновані в Законопроєкті НКЦПФР;
- На відміну від законопроєкту № 10225, Законопроєктом НКЦПФР пропонується, що оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами здійснюватиметься в момент продажу таких віртуальних активів. Створення віртуальних активів, їх переоцінка, обмін одних віртуальних активів на інші не призводитимуть до виникнення оподатковуваного доходу;
- Не містить обов’язку платника податків обліковувати та визначати загальний фінансовий результат від операцій з продажу віртуальних активів, визначених індивідуальними ознаками, окремо від загального фінансового результату від операцій з продажу інших віртуальних активів, як це передбачено Законопроєктом НКЦПФР з метою недопущення зловживань коштом операцій з віртуальними активами, визначеними індивідуальними ознаками, шляхом формування платником штучних витрат за NFT, наприклад, через їх придбання у пов’язаних осіб та, відповідно, заниження бази оподаткування по операціях з віртуальними активами;
- На постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів покладається обов’язок щодо утримання податків та перерахування їх до бюджету. На відміну від цього, Законопроєктом НКЦПФР передбачається, що фізична особа самостійно сплачує податок з прибутку від продажу віртуальних активів. Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, виступають податковими агентами лише в частині подання податкової звітності про доходи фізичних осіб за операціями з віртуальними активами.
Які принципові відмінності між документом НКЦПФР та правками від Мінцифри?
Головна різниця між законопроєктом № 10225 та альтернативним законопроєктом № 10225-1 навіть не у питаннях оподаткування, а у філософії регулювання ринку віртуальних активів.
Законопроєкт № 10225, за виключенням певних суттєвих правок, що були привнесені в нього на етапі остаточної підготовки до реєстрації в ВР, в частині регулювання ринку віртуальних активів повторює філософію проєкту, презентованого НКЦПФР у червні 2023 року. Наш проєкт покликаний привести положення національного законодавства у сфері віртуальних активів у відповідність до положень законодавства Європейського Союзу, зокрема Регламенту (ЄС) № 2023/1114 від 31 травня 2023 року про ринки віртуальних активів (МіСА).
Водночас законопроєкт № 10225-1 – це попсуті «косметичний ремонт» чинного Закону України «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 р. № 2074-IX, що залишає в силі старі недоліки цього закону, за які його досить сильно критикували, як то забезпечення низького рівня захисту споживачів та майже повна відсутність ефективних механізмів протидії потенційним зловживанням на ринку віртуальних активів.
Також дуже принциповим моментом є те, що законопроєктом Мінцифри передбачено, що оборот віртуальних активів, які за власним економічним змістом мають ознаки: фінансового інструмента відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»; вкладу (депозиту) відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; грошових коштів відповідно до Закону України «Про платіжні послуги»; сек’юритизаційної позиції відповідно до відповідного законодавства; страхового продукту відповідно до Закону України «Про страхування»; пенсійних виплат – регулюються виключно Законом України «Про віртуальні активи» за умови, якщо такі віртуальні активи знаходяться в обігу в системі забезпечення обороту віртуальних активів, побудованій на основі технології розподіленого реєстру.
Це прямо суперечить підходам, визначеним Директивою ЄС № 2014/65/ЄС від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів (MiFID II) та Регламентом MiCA, яким, зокрема, передбачено, що до фінансових інструментів він не застосовується, і їх регулювання здійснюється відповідно до Директиви MiFID II.
Використання такого підходу, при якому поширення різного правового регулювання на конкретний об’єкт цивільних прав буде здійснюватися не виходячи з його правової суті, а виключно на основі критерії технології, на якій він побудований, є концептуально не вірним та прямо суперечить acquis communautaire.
Водночас це також призведе до адміністративного арбітражу, який в поєднанні з відсутністю належного регулювання на ринку віртуальних активів, надасть досить простий інструмент через випуск відповідних продуктів у токенізованій формі ухилитись від більш жорсткого регулювання на фінансових ринках. В кінцевому результаті, це зумовить значні зловживання на фінансовому ринку, відсутність можливості захисту прав інвесторів та підрив фінансової стабільності в цілому.
Критики кажуть, що у законопроєкті від НКЦПФР передбачені надто високі ставки, що відлякує інвесторів. Чи це так? І чому Комісія заклала саме такі ставки?
В процесі роботи над законопроєктом за допомогою фахівців Ernst&Young ми провели детальний аналіз режимів оподаткування віртуальних активів в провідних державах світу. Спираючись на міжнародний досвід, Комісія запропонувала поширити вже чинний та всім відомий механізм оподаткування інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами на режим оподаткування віртуальних активів.
Тобто, ми запропонували лише підхід до оподаткування, дійсно зараз в Україні базова ставка є 18 %, але якою вона буде для оподаткування операцій з віртуальними активами, вирішиться в результаті обговорень в Верховній Раді.
Також потрібно чітко усвідомлювати, що запровадження зниженої ставки податку для операцій з віртуальними активами потребуватиме перегляду такої ставки і для операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами.
Знаємо, що крипторинок постійно еволюціонує та змінюється, чи можливо зараз усе передбачити в законі чи його часто доведеться змінювати?
Зараз важливо закласти в профільному законі основні принципи регулювання ринку віртуальних активів для того, щоб створити зрозумілі для всіх учасників «правила гри». Тоді не буде потреби щось часто змінювати в майбутньому.
Чим, на вашу думку, закінчиться боротьба законопроєктів? Як ви плануєте відстоювати свою версію документа?
Наразі, це складно спрогнозувати, оскільки вже лунають заяви від деяких народних депутатів про бажання розробити ще третій законопроєкт, який має ніби синхронізувати законопроєкти №10225 та № 10225-1. Парламент, звичайно, може прийняти один з них за основу та доопрацювати його в рамках другого читання. Однак, враховуючи, що зареєстровані законопроєкти вже наразі суттєво відрізняються один від одного, варто очікувати на досить великий обсяг правок.
Тому, цілком імовірним вбачається сценарій, за яким профільний Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики прийме рішення про розробку ще одного доопрацьованого проєкту, який й буде виноситись на голосування в парламенті.
Вам буде корисно ознайомитись:
