Україні доведеться докласти неабияких зусиль, аби відповідати стандартам держави-члена ЄС
Вступ України у ЄС – тривалий процес. Фото: https://gmk.center/
Президент України Володимир Зеленський на інвестиційному саміті, організованому банком JP Morgan, заявив, що Україна через два роки увійде до Європейського союзу. Крім того, глава держави зазначив, що наша країна «має чітку підтримку з боку європейських інституцій та європейських лідерів», тож потрібно вже цього року розпочати переговори щодо членства України у ЄС.
Насправді шлях України до ЄС тривалий і результативний – зараз виконано багато з тих якорів, про які ми навіть не знали ще три-чотири роки тому. Навіть в умовах повномасштабної війни Україна впроваджує зміни, реформує різні галузі, бореться з корупцією та регулярно надає звіти цієї роботи до Єврокомісії.
Далі розповідаємо, наскільки фінансова система та банківський сектор України, а також проведені фінансові реформи відповідають вимогам Євросоюзу, і які, з огляду на це, шанси має Україна щодо вступу до ЄС.
Перспективи вступу України до ЄС станом на 2023 рік
Ще у далекому 2014 році Верховна Рада України та Європейський Парламент ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Тоді президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що Угода є стартом процедури вступу України до Євросоюзу.
Процес вступу до ЄС тієї чи іншої країни визначаються угодою між нею та державами-членами ЄС і супроводжуються кількома обов’язковими кроками.
Перше – виконання Угоди про асоціацію до 2024 року, що впроваджує в Україні три чверті всіх прав, що діють у ЄС. Друге – відповідність «Копенгагенським критеріям», тобто умовам членства у ЄС, а також узгодження законодавства з Європейськими актами. Йдеться про стабільність демократії у країні, верховенство права, дотримання усіх прав і свобод людини, захист прав меншин, покращення інфраструктури, підтримання високого рівня освіти, науки та медицини, розвиток відповідно до принципів ринкової економіки, існування великої кількості підприємств малого бізнесу.
Протягом кількох років Європейська комісія час від часу приїздила до Києва, аби фіксувати динаміку покращення у різних галузях соціально-політичного життя України, а також щоб переглядати звіти щодо того, як Україна впроваджує реформи, необхідні для вступу до ЄС. Після початку повномасштабної війни візити не припинилися, а у червні 2022 року Україна стала кандидатом на вступ до Європейського союзу і отримала нові рекомендації від Єврокомісії щодо подальших дій. Власне, «статус кандидата» – це не просто гарне формулювання, прописане у документах, це відкриті двері до низки переваг для нашої країни: спрощений доступ до фінансової допомоги, грантів та кредитів. Зокрема, йдеться про доступ до Фонду солідарності Європейського Союзу для підтримки і відновлення країни.
Вступ до ЄС офіційно відбувається у такій послідовності: а) підписання Угоди про асоціацію; б) включення в офіційну програму розширення ЄС; в) подання заявки на вступ; г) отримання статусу кандидата в члени ЄС; ґ) безпосредньо вступ. Так, зараз Україна як ніколи близька до вступу до ЄС, хоча досі має чимало роботи, яку необхідно зробити на шляху до цього.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жити і працювати за кордоном під час війни: Як українцю законно стати «цифровим кочівником»
Що вже виконала Україна для вступу у ЄС
У червні минулого року Єврокомісія дала Києву сім рекомендацій, від швидкості та ефективності виконання яких залежатимуть подальші рішення щодо членства України у ЄС.
Крім того, у вересні 2022 року Україна та ЄС підписали п’ять угод, які наближають нашу країну до вступу до ЄС. Перша – про участь України у програмі ЄС «Цифрова Європа» (до 2027 року), яка має бюджет у 7,5 млрд євро на розвиток проєктів за напрямками суперкомп’ютер; штучний інтелект; кібербезпека; цифрові навички; забезпечення широкого використання цифрових технологій в економіці та суспільстві. Друга – про участь України у програмі ЄС для співробітництва у митній сфері та впровадження митного безвізу з ЄС (дозволить підвищити кваліфікацію української митниці та впровадити європейські електронні системи). Третя – про надання Україні бюджетної підтримки на 500 млн євро для забезпечення житлом переселенців і підтримки малих фермерів. Четверта – про участь України у програмі ЄС із співробітництва у податковій сфері Fiscalis – податкова служба буде обмінюватися данми з європейськими податківцями. П’ята – щодо збільшення на 122 млн євро бюджету від Єврокомісії на гранти для України.
13-17 лютого місія Міжнародного валютного фонду провела перший перегляд Моніторингової програми із залученням Ради директорів Фонду. Це означає, що Національний банк України виконав умови Моніторингової програми Міжнародного валютного фонду. Успішний перегляд Моніторингової програми дозволяє перейти на нову програму з фінансування.
Так, місія МВФ зустрілася з українською стороною у Варшаві і досягла домовленостей про перегляд «Програми моніторингу» за участі Ради директорів. Тепер цю домовленість має затвердити керівництво МВФ. Це відкриває шлях до початку обговорення повноцінної програми від Фонду.
- Уряд та Нацбанк України виконали завдання та п’ять структурних контрольних показників:
- Представлення урядом у парламент пакету податкових законів, спрямованих на збільшення надходжень;
- Ухвалення Мінфіном заходів з усунення заборгованості;
- Розробка концептуальної записки для системи соцзахисту;
- Створення наглядової ради «Нафтогазу»;
- Узгодження ключових частин діагностики банківського сектору.
У МВФ пояснили, що повноцінна програма, а також реформаторські ініціативи для підвищення виробництва і конкурентоздатності приватного сектору, стане підтримкою зусиль українського уряду з вступу у ЄС.
Варто зазначити, що раніше МВФ надав Україні екстрене фінансування у розмірі $2,7 млрд, а у грудні 2022 року затвердив чотиримісячну програму для зміцнення економіки та підготовки до отримання великого кредиту МВФ. У середині лютого фахівці МВФ зустрінуться у Польщі з представниками України, щоб обговорити кредит на суму від $14 до $16 млрд. У свою чергу Нацбанк сподівається укласти програму з Фондом на початку II кварталу. До речі, Євросоюз і США виступають за схвалення вказаної програми для України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 провідних інвестиційних банків світу заробили $27 млрд комісійних за 2022 рік
Що належить виконати Україні найближчим часом
У червні, разом з отримання статусу країни-кандидата у челни ЄС Україна отримала сім рекомендацій від Єврокомісії, які мають бути обов’язково виконані, інакше Київ втратить кандидатство. У ЄК вже втоктре повторили – для того, аби просунутися на шляху до членства у ЄС, Україна має провести «амбітні та структурні» реформи для викорінення корупції, впливу олігархату, зміцнення права приватної власності та ринку праці.
А 2 лютого 2023 року до Києва приїхали посадовці з Брюсселю з новинами щодо майбутнього вступу України у ЄС. Одразу стало зрозуміло, що українська сторона занадто оптимістично сприймає шлях у Євросоюз і труднощі та завдання, які мають бути подолані та виконані. Тоді президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн передала Володимиру Зеленському документ, у якому міститься оцінка відповідності показників України праву ЄС. В аналітичному звіті Єврокомісії, на 67-ми сторінках аналізується наближеність України до права ЄС.
Урсула фон дер Ляйєн і Володимир Зеленський. Фото: https://meta.ua/
Варто зазначити, що Євросоюз з року у рік проводить оцінку держав-кандидатів – методика та механізм налагоджені ще з 2015 року. Представники керівництва ЄК вивчають законодавство і ситуацію у державі-кандидаті за низкоб розділів і роблять загальний висновок – чи наближена країна до європейського права. Оцінка виставляється за 5-бальною шкалою: 1 – початковий рівень, 2 – деяка відповідність праву ЄС, 3 – помірна відповідність, 4 – добра відповідність, 5 – просунутий рівень. Цього разу Україна зібрала 69 балів, отримавши 2,16 бали за 5-бальною системою, а Єврокомісія зробила висновок про те, що рівень євроінтеграції нащої країни є несистемним. І навіть при цьому рівень євроінтеграції України все ж вищий, ніж Грузії (67 балів) та Молдови (55 балів). За чотирма главами Україна отримала високий бал – 4, що підтверджує «добру відповідність» (це енергетична галузь, зовнішня політика, безпекова політика), за п’ятьма главами отримала 3, що підтвержує «помірну відповідність праву ЄС», за вісьмома главами – 3 бали, і за п’ятнадцятьома – 2 бали через «уривчасте запровадження норм ЄС».
Також в аналітичному звіті Єврокомісії включено такі вимоги, які належить виконати Україні:
- ухвалення законів про процедуру добору суддів Конституційного Суду України та їх відбору на основі оцінки доброчесності і професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
- завершення перевірки доброчесності Етичною радою кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- посилення боротьби з корупцією, ведення результативних розслідувань; призначення нового керівника САП шляхом атестації переможця конкурсу та відбір і призначення нового директора НАБУ;
- забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів; ухвалення стратегічного плану реформування правоохоронної системи України;
- ухвалення антиолігархічного закону для обмеження впливу олігархів на економіку, політику і суспільне життя країни;
- ухвалення закону про ЗМІ, котрий узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги і надає повноваження незалежному регулятору ЗМІ;
- завершення реформи законодавства щодо національних меншин відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.
Україні належить реалізувати ще немало кроків на шляху до ЄС. Фото: https://finclub.net/
Крім того, Україні належить завершити кроки, виконання яких розпочалося раніше. Йдеться, приміром, про удосконалення «антиолігархічного Закону» (ЗУ «Про запобігання загрозам національної безпеки, пов’язаним з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)), який було підписано президентом України у 2021 році. Документ визначає поняття «олігарх» та передбачає розмежування великого бізнесу від політиків, що має обмежити вплив олігархів на економіку України. Однак наразі закон має певні недоліки, які не позбавляють його ефективності. До того ж у червні 2022 року Володимир Зеленський підписав указ про створення Реєстру олігархів з переліком осіб, які підпадають під характеристики олігархів. Для ефективного виконання вимоги ЄС щодо обмеження впливу олігархів необхідне удосконалення вказаного закону.
Також Україні потрібно посилено боротися з корупцією, незважаючи на те, що наша держава уже має неабиякі антикорупційні напрацювання. Так, свого часу було створено Вищий антикорупційний суд України; Державне бюро розслідувань; Національне антикорупційне бюро України; Національне агентство з питань запобігання корупції; Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Однак не можна допускати роботу антикорупційних інституцій без очільників.
До того ж на удосконалення відповідно до стандартів Групи з фінансових заходів чекає і процес боротьби з відмиванням коштів. Україна вже імплементувала частину європейських актів стосовно боротьби з відмиванням грошей, ухваливши у квітні 2020 року закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Наступним дієвим кроком буде удосконалення законодавства про Державну службу фінансового моніторингу, яка по суті є органом фінансової розвідки, розширення її повноважень та надання більших прав.
У фінансовій сфері наближає українські норми нагляду до європейських Нацбанк України. Регулятор здійснює кроки, спрямовані на: а) імплементацію актів права ЄС у національне законодавство; б) впровадження міжнародних стандартів у сфері фінансових послуг; в) виконання рішень двосторонніх органів асоціації Україна – ЄС; г) зміцнення довіри до НБУ як центробанку, що відповідає європейським стандартам та інтегрований до європейської спільноти центробанків.
Серед запроваджених і запланованих в Україні європейських стандартів, що сприяють ефективному регулюванню фінансових установ, варто згадати про стандарти відкритого банкінгу. У середині 2021 року парламентарі підтримали законопроєкт №4364 «Про платіжні послуги», яким передбачається концепція відкритого банкінгу в Україні та інтеграція українського платіжного ринку з європейським. Документ імплементує основні засади Другої платіжної директиви ЄС (PSD2), що допоможе в інтеграції українського ринку з європейським. Лише тоді можна говорити про повноцінний вступ до ЄС.
*************
З огляду на все вищесказане, аналіз, проведений фахівцями Європейської комісії, показав, що Україна подолала лише перші етапи на шляху до повноцінної євроінтеграції, і попереду багато роботи, змін та новацій. Нашій країні належить виконати великий масив законодавчої роботи, перенісши законодавчі акти і стандарти ЄС до українського нормативного поля. Лише виконання Україною усіх зазначених вимог дасть зелене світло перемовинам з державами-членами та керівництвом Євросоюзу, на яких Київ має довести, що усі норми українського законодавства відповідають праву ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Статистика прибутків та збитків у банківському секторі від НБУ: хто в лідерах
Друкарський станок Нацбанку послаблює гривню: яке рішення пропонує Пишний?
