За минулий рік на фінансовому ринку України відбулось багато статистично значимих та цікавих до огляду подій, і сьогодні час підбити підсумки
Аналіз фінансового ринку України за 2023 рік — інфографіка Фото: freepik.com
Фінансовий сектор працював загалом у сприятливих макроекономічних умовах (йдеться у звіті НБУ) і показав досить непоганий результат.
Чиста маржа банків, згідно з даними Нацбанку, за 10 місяців 2023 року становила 8% (порівняно з 7% та 6% за аналогічні періоди двох попередніх років відповідно). Рентабельність капіталу банківської системи (чистий прибуток до власного капіталу) за 11 місяців 2023 року — 52,8% (проти 9,3% за 11 місяців 2022 року та 32,9% за аналогічний період 2021 року). Серед головних моментів:
- припливи коштів клієнтів до банків тривають;
- банки активізували ключову операцію — кредитування бізнесу та населення;
- операційна ефективність залишається високою.
Для фінансування витрат на оборону держави було запроваджено тимчасово підвищений податок на прибуток банків: 50% у 2023 році (у тому числі для сплати авансових внесків при виплаті дивідендів), а починаючи зі звітних періодів 2024 року та у подальші роки базова ставка становитиме — 25% (замість діючої раніше у розмірі 18%).
Небанківський фінансовий сектор продовжує стрімко трансформуватись. Зокрема, спостерігалось посилення вимог до платоспроможності та якості активів. Ринок були вимушені покинути страховики, які не змогли або не захотіли відповідати новим вимогам. При цьому сектор став стійкішим до викликів. Поки що обсяги операцій небанківських надавачів послуг незначні, тож у цьому сегменті немає системних ризиків.
Одна з найбільш значимих подій в секторі МФО — закон щодо обмеження ставок за мікрокредитами до 1% на день. Це зниження буде поступовим. Нацбанк розглядає можливість встановлення лімітів на процентні ставки, зниження ексцесивного боргового навантаження на окремих клієнтів, а також введення додаткових штрафних заходів за невиконання встановлених нормативів.
«Повномасштабна війна залишається ключовим системним ризиком для фінансового сектору. Ризики неритмічності надходжень та недостатності обсягів міжнародної допомоги – основна загроза для макростабільності. Однак шанси на успішне погодження пакетів допомоги партнерами є високими, — зазначили у Нацбанку.
Банківський сектор
130,5 млрд грн заробили банки в Україні за 11 місяців 2023. Кількість банків скоротилась (з 67, станом на 1 січня 2023 р., до 63, станом на 31 грудня 2023 р.), натомість їх прибутки зросли вдвічі порівняно з періодом до початку повномасштабного вторгнення у 2021 році, та у 6,7 разів, порівняно з 2022 роком. Лише 4 банки з 63 отримали збитки.
При цьому варто зазначити, що у листопаді мало місце певне уповільнення нарощування прибутку банками через збільшення відрахувань у резерві під час збитків. Утім порівняно з 2022 роком таке відрахування є меншим у 13 разів.
Цікаве по темі: Скільки платежів зробили через СЕП у 2023 році — НБУ
87% від загального прибутку (або ж 112,95 млрд грн) припадає на топ-10 банків. Наразі до рейтингу входить 4 державні банки, 4 — з іноземним капіталом та 2 — з приватним.
На 5 державних банків припадає 61,5% загального прибутку, — зазначається у звіті аналітиків Opendatabot. З них 41,7% або 54,46 млрд грн заробив ПриватБанк — він стабільно утримує лідерство. Його доходи зросли удвічі до відповідного періоду у 2021 році.
Як змінились доходи державних банків Джерело: Opendatabot
Отже можемо зробити висновок, що банки залишаються високоприбутковими та операційно ефективними.
Читайте популярне: Фінтех-тренди, які будуть домінувати в Україні в 2024 році — панельна дискусія на PSM Awards 2023
Також однією із найбільш значимих подій на фінансовому ринку України минулоріч стала націоналізація Сенс Банку. Детальніше читайте тут.
Небанківський фінансовий сектор трансформується
За даними НБУ, станом на 31 грудня 2023 року кількість учасників небанківського фінансового ринку становила 1120 (ще в листопаді їх було 1171).
На інфографіці можемо бачити, що станом на 31 грудня на небанківському ринку працювали 559 фінансових компаній (у листопаді було 575), 89 страховиків non-life (було 95), 12 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом, 146 ломбардів (було 148), 133 кредитних спілки (було 136), 76 лізингових компаній (було 78), 33 страхових брокери (було 55), 71 колекторська компанія (кількість не змінилася).
Також на ринку визнано 19 банківських груп (було 23) та 20 небанківських груп (було 19).
На платіжному ринку функціонує 21 платіжна система, створена резидентами, враховуючи державні, та 16 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами.
Крім того, на ринку діють надавачі фінансових платіжних послуг, серед яких 19 платіжних установ, 11 фінансових установ, що мають право надавати платіжні послуги, один банк — емітент електронних грошей та один оператор поштового зв’язку.
Читайте також: Облікова ставка зберігається на рівні 15% – НБУ
До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, входять 36 комерційних агентів (було 35) та 35 технологічних операторів платіжних послуг (кількість не змінилася). Інформація про всіх учасників платіжного ринку міститься на сайті регулятора.
У грудні до НБУ надійшло 427 запитів від учасників ринку на реєстраційні та ліцензійні дії. Кількість запитів щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців становила 207, щодо банків — 52, кредитних спілок та колекторів — 15, страховиків — 151, платіжних установ — 2.
Загалом за 2023 рік залишили ринок 266 небанківських фінансових установ, з них 204 фінансові компанії, 41 ломбард та 24 лізингодавці.
Водночас минулого року було зареєстровано три фінансові компанії, чотири ломбарди та два лізингодавці.
Попри зменшення кількості гравців, обсяги активів небанків у III кварталі 2023-го зросли на 11,9% у річному вимірі в усіх сегментах цього ринку. Детальніше ознайомитись з оглядом доходів небанківських фінансових установ можна тут.
Діяльність мікрофінансових організацій
Згідно з даними від НБУ, з 144 мікрофінансових організацій (МФО), що діяли на ринку до початку військових дій, на кінець 2023 року функціонувало вже 98.
Кількість мікропозик та середня сума кредиту зростають квартал до кварталу, тому і загальний стан екосистеми поступово покращувався. Про це свідчать аналітичні дані Opendatabot.
У цілому в Україні з січня по вересень 2023 року оформлено 6 млн нових кредитних договорів на загальну суму 29,1 млрд грн. Це більше, ніж за весь 2022 рік, проте у 1,8 разів менше, ніж у відповідний період 2021, коли українці взяли 10,8 млн мікропозик на суму 48,4 млрд грн.
У середньому на місяць у III кварталі минулого року реєструвалося 715 тис. нових мікропозик. Середній розмір мікрокредиту — 4985 грн. Це найбільша сума від початку повномасштабного вторгнення та майже на третину більше, ніж у відповідному періоді 2021 року.
Продовжує зростати й заборгованість за мікрокпозиками: +6% за квартал. Так, станом на кінець вересня борги українців перед МФО сягнули 9,44 млрд грн. Навіть попри те, що громадяни активно гасили свої заборгованості протягом 2022 року й помітно скоротили суму загального боргу, вже у 2023 році він знову збільшився: на 1,4 млрд грн. Варто зазначити, що понад половина нових боргів — 757 млн грн — виникла в першому кварталі цього року.
Нагадаємо, що Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №9422, який обмежує ставки для фінансових установ за мікрокредитами. Нацбанк розглядає можливість встановлення лімітів на процентні ставки, зниження ексцесивного боргового навантаження на окремих клієнтів, а також введення додаткових штрафних заходів за невиконання встановлених нормативів.
Цікаве по темі: Скільки грошей Україна отримає від партнерів в наступні три роки — НБУ
Важливі події на фінансовому ринку України та прогнози
Минулий рік став для фінансового ринку України досить насиченим. Розглянемо декілька головних подій:
Також зазначимо, що НБУ завершує оновлення нормативно-правової бази відповідно до нових Законів України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування» і «Про кредитні спілки».
Протягом вересня – грудня Правлінням НБУ затверджено три десятки нормативно-правових актів для страховиків, фінансових компаній і кредитних спілок, зокрема:
- для страхового ринку (щодо класів страхування й укладання договорів за класами, системи управління, авторизації актуаріїв, реєстрації брокерів та провадження посередницької діяльності, забезпечення платоспроможності, обліку договорів та захисту інформації, добровільного виходу з ринку, таємниці страхування тощо);
- для кредитних спілок (модельний статут, особливості діяльності об’єднаних кредитних спілок);
- для фінансових компаній та ломбардів (пруденційні вимоги, регулювання діяльності компаній з надання гарантій);
- з питань захисту прав споживачів (нагляд за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових та обмежених платіжних послуг, розкриття інформації про страховий продукт, особливості укладення договорів страхування, заходи впливу за порушення колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів);
- щодо Кредитного реєстру Нацбанку (оновлено Положення про Кредитний реєстр НБУ, правила взаємодії фінансових компаній і кредитних спілок з НБУ щодо Кредитного реєстру);
- із загальних питань небанківського фінансового ринку (авторизація надавачів фінансових послуг, використання електронних підпису та печатки, таємниця фінансової послуги, складання та подання звітності, безвиїзний нагляд та нагляд на консолідованій основі, інспекційні перевірки, вимоги до документів, застосування коригувальних заходів /заходів раннього втручання / заходів впливу, здійснення тимчасової адміністрації страховика / кредитної спілки).
Більшість положень нових законів введено в дію з 1 січня 2024 року. Водночас учасники небанківського фінансового ринку мають піврічний перехідний період для приведення своєї діяльності у відповідність з новими вимогами.
Як зазначають експерти НБУ, базовий сценарій на 2024 рік передбачає продовження економічного зростання, однознакову інфляцію, контрольованість валютного ринку та збереження привабливості гривневих активів. Тож цього року збережуться макроекономічні передумови для стабільної роботи фінансового сектору.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Названо дату, коли можуть запрацювати миттєві платежі — НБУ
Скільки грошей тримають в банках бізнес та населення — НБУ
В Україні запрацював Фонд часткового гарантування кредитів для аграріїв
