З нового року влада розширила перелік підприємців, які зобов’язані використовувати касові апарати. Тим часом бізнес продовжує мітингувати проти цього нововведення. Розповідаємо, які найбільші міфи побутують довкола питання фіскалізації.
Сьогодні підприємці вчерговий раз влаштували акцію протесту проти обов’язкового застосування касових апаратів ФОПами з 1 січня 2022-го. Мітингарі закликають депутатів прийняти законопроєкт, який знову відстрочить введення РРО (реєстраторів розрахункових операцій). Між тим голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наполягає: підприємці з різних регіонів вже відчули переваги фіскалізації, зокрема завдяки тому, що можуть контролювати своїх продавців. Як бачимо, питання дискусійне. Як дослідив PaySpace Magazine, аргументи як тих, хто за РРО, так і тих, хто проти, мають свої контраргументи. Ось найпоширеніші міфи щодо касових апаратів.
Міф 1. Фіскалізація допоможе підвищити захист споживачів.
Як наголошують експерти, права покупців допомагає захистити не лише товарний чек, а й будь-який інший документ, що підтверджує покупку. Тож примус до РРО – не єдиний спосіб це зробити.
Міф 2. Потрібно встановити рівні правила гри для бізнесу в Україні.
Таке твердження йде всупереч логіці спрощеної системи оподаткування, яка задумана, щоб допомогти розвивати малий та середній бізнес, який має нижчі, порівняно з великим, обороти.
Міф 3. Фіскалізація допоможе створити цивілізовані умови торгівлі.
Як зазначають експерти, в Європі відсутнє тотальне застосування РРО. Тобто це так само спірне питання для багатьох розвинених країн.
Міф 4. РРО підвищить шанси побороти контрабанду.
Реалізація контрабандних товарів в Україні відбувається не тільки через ФОПів. Крім того, боротися з цим явищем простіше на митниці – пункти пропуску органам влади значно легше контролювати, ніж роздрібні точки.
Міф 5. ФОПами прикривається великий бізнес, щоб мінімізувати податки, а РРО допоможе припинити цю практику.
Проблема справді існує. За деякими даними, близько третини ФОПів приховує обороти, аби залишатися на спрощеній системі оподаткування. Однак більшість все ж працює у межах закону.
“Дві третини справді не перевищують навіть мізерний за нинішніми мірками поріг у 1 млн. грн., після якого закон вимагає використати РРО <…> Після індексації ліміту до 5 млн порушників залишилося всього нічого, просто тому, що самі параметри мікробізнесу не дозволяють стільки заробити. Хіба що псевдо-ФОП… Ось на них і треба орієнтувати всі критерії, зокрема фіскалізації. Саме таку, точкову, фіскалізацію ризикових категорій платників (не товарних груп!) рекомендують і експерти МВФ”, – зауважив Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна.
Міф 6. РРО – це дорого.
Підприємці не обмежені у виборі типу РРО. Вартість касових апаратів варіюється від шести до восьми тисяч гривень. Плюс сервісне обслуговування – до 300 грн на місяць. Також є можливість застосувати безкоштовне програмне РРО (ПРРО) від уряду.
Підприємець Назар Дудар погоджується: вартість РРО – не головна причина спротиву бізнесу.
“РРО є різні по цінам, думаю, купити його для багатьох не проблема (хоча зараз ніби є дефіцит і виробники підняли ціни (проблема браку апаратів підтверджується їх відсутністю на відомому маркетплейсі – Ред.))… Підприємці просто не дуже люблять нововведення, оскільки вважають їх додатковою можливістю для контролюючих органів”, – зауважив підприємець.
Міф 7. Реєстрація РРО у податковій – довготривали і складний процес.
Процес реєстрації РРО загалом займає до дев’яти днів, ПРРО – до двох. У першому випадку необхідно створити всього близько п’яти документів. Однак підприємцю треба пильнувати, щоб не пропустити отримання довідки та акта від Центру сервісного обслуговування про опломбування та введення в експлуатацію РРО. Разом з тим процес реєстрації ПРРО потребує створення двох документів, при цьому не передбачене фізичне відвідування установ.
Міф 8. Вихід з ладу касового апарату – колапс бізнес-процесів
На період виходу з ладу РРО або відключення електроенергії ФОП дозволено використовувати книги обліку розрахункових операцій та розрахункову книжку або зареєстрований резервний РРО. У разі перебоїв з інтернетом та відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером, підприємець може так само використовувати зареєстрований резервний РРО або перейти в режим офлайн (щоправда, не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тотальна фіскалізація: які ризики для ФОП несе обов’язкове застосування РРО