PaySpace Magazine зібрав найяскравіші економічні законопроєкти, які народні депутати ухвалили цієї осені або збираються це зробити.
Депутати ВРУ IX скликання вийшли з канікул 7 вересня. Шоста сесія триватиме до 21 січня 2022-го. За неповні два місяці народні обранці встигли ухвалити важливі економічні ініціативи, об деякі навіть поламали списи. PaySpace Magazine зібрав десятку цікавих законопроєктів, які були чи будуть у полі зору депутатів восени.
Перезапуск індустріальних парків
У перший день роботи нової сесії ВРУ підтримала у другому читанні законопроєкт щодо індустріальних парків. Ініціатива впроваджує стимули для залучення інвестицій. Зокрема, у документі передбачено об’єкти, що можуть розміщуватися у складі індустріального парку. Мова про переробну промисловість, науково-технічну діяльність та ІТ. Згідно з законопроєктом, із держбюджету на підтримку індустріальних парків з 2022-го по 2025-й має бути виділено принаймні 2 млрд грн. Крім того, охочі заснувати подібну зону отримають часткову компенсацію витрат на підключення та приєднання до електромереж, інвестицій у створення виробництва протягом трьох років, а також відсотків за кредитами. Разом з тим документ передбачає створення до 2025 року окремого органу, що реалізовуватиме політику уряду щодо роботи індустріальних парків.
Легалізація віртуальних активів
8 вересня ВРУ підтримала у другому читанні законопроєкт про легалізацію віртуальних активів. Документ по суті надає юридичний захист користувачам та учасникам ринку віртуальних активів. Українські та закордонні криптобіржі зможуть легально працювати в країні. Крім того, банки відкриватимуть рахунки для криптокомпаній. Нововведення також дозволить українцям задекларувати доходи у віртуальних активах. Ринок валютних активів, згідно з документом, регулюватиме Мінцифра, а також НБУ та НКЦПФР в окремих випадках.
Однак президент ветував документ. В ОП пояснили: “створення нового органу [для регулювання ринку], як передбачено цим законом, потребуватиме значних видатків з державного бюджету”. У відомстві запропонували покласти регуляторну функцію на НКЦПФР.
Лібералізація трудових відносин
У першому читанні Рада проголосувала урядовий законопроєкт щодо лібералізації трудових відносин. Документ спрощує процедуру укладення строкового договору та проходження випробування, диференціює строковий і безстроковий договори. Зокрема, він надає працівникові можливість обирати день тижня у якості другого вихідного, час початку і закінчення робочого дня.
За словами очільниці профільного комітету Галини Третьякової, ця ініціатива “стимулює роботодавців до легального оформлення трудових відносин, створює передумови для більш ефективного дотримання законодавства про працю, передбачає встановлення зручного режиму робочого часу та відпочинку, а також – ефективне використання періоду відпустки”.
Деолігархізація
Друге читання пройшов президентський “антиолігархічний” законопроєкт. У ньому прописано параметри, кого можна вважати олігархами. Зокрема, ним вважається монополіст на товарному ринку з активами, що перевищують 1 мільйон прожиткових мінімумів, який бере участь у політиці та впливає на ЗМІ. Наявність трьох з перелічених ознак – підстава бути внесеним до Реєстру олігархів.
Олігархи не матимуть право фінансувати політичні партії, брати участь у приватизації і зобов’язуються декларувати доходи. Згідно з документом, “декларації про контакти” повинні будуть подавати й держслужбовці, які комунікуватимуть з олігархом, інакше їх можуть притягти до політичної або дисциплінарної відповідальності. За словами депутата Ярослава Железняка, під час голосування парламентарі врахували три поправки, які суперечать одна одній. Вони стосуються того, який орган має визначати олігархів. Тим часом голова робочої групи щодо законопроєкту Федір Веніславський заперечує голосування спірних поправок.
Підтримка молодих фермерів
Верховна Рада 24 вересня дала “зелене світло” ініціативі про державну допомогу молодим фермерам. Згідно з документом, фермерські господарства, які очолює людина у віці до 35 років включно, мають право на фінансову допомогу з держбюджету. Вона надаватиметься через Український державний фонд підтримки фермерських господарств за рахунок коштів спецфонду бюджету.
Незалежність НБУ
Народні депутати підтримали в другому читанні та в цілому законопроєкт №5850, що стосується посилення діяльності центрального банку. Він необхідний для співпраці з МВФ у рамках stand-by. Документ розширює перелік кваліфікаційних вимог до осіб, які призначаються на посади членів Ради НБУ, голови регулятора і його заступників, а також доповнює перелік підстав для звільнення таких осіб. Закон уточнює окремі норми про повноваження Ради НБУ та порядок його взаємодії з правлінням.
Парламент також ухвалив у цілому законопроєкт, який вносить зміни до Бюджетного кодексу щодо інформації, що подається НБУ для складання Бюджетної декларації. Він зобов’язує Нацбанк до 1 березня кожного року давати прогноз частини прибутку до розподілу, що буде підлягати перерахуванню до держскарбниці. Разом з тим Верховна Рада ухвалила закон, що дозволить регулятору здійснювати закупівлю юридичних послуг для представництва його інтересів в органах влади інших держав без дотримання закону про публічні закупівлі.
“Антиахметівський” закон
Очікується прийняття у другому читанні податкового законопроєкту №5600, відомого як «антиахметівський», оскільки він суттєво зачіпає інтереси олігарха Рината Ахметова. Він зокрема передбачає підвищення розміру ренти на видобуток залізної руди, а також запровадження акцизного податку на електроенергію, вироблену сонячними та вітровими електростанціями. Як відомо, «Метінвест», якраз спеціалізується на видобутку залізної руди, а ДТЕК володіє бізнесом із «зеленої» енергетики в Україні.
Антитютюновий закон
У Верховній раді чекає на друге читання ініціатива щодо захисту населення від шкідливого впливу тютюну. Він зокрема регулює питання реклами тютюнових виробів, їх виробництва і продажу. Депутати подали до нього близько 500 правок. Проти його ухвалення виступає “тютюнове лобі”. Якщо парламентарі дадуть “зелене світло” ініціативі, під заборону в Україні потраплять виготовлення й реалізація сигарет, у яких вміст нікотину перевищує 1 мг, смоли – 10 мг, монооксиду вуглецю – 10 мг. Також законотворець пропонує заборонити продаж цигарок зі смаковими добавками, куріння електронних сигарет і кальянів у громадських місцях.
Відтермінування розкриття бенефіціарів
Верховна Рада ухвалила закон, яким збільшила строк інформування державного реєстратора стосовно кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юросіб з трьох місяців до одного року. Разом з тим закріплено, що в разі, якщо засновником компанії є фізособа, яка є кінцевим бенефіціаром юрособи, то відповідна інформація не подається.
Бюджет-2022
Верховна Рада проголосувала за основу проєкт державного бюджету Україні на 2022 рік. У нього подано 3 284 пропозиції на рекордні 86 трильйонів гривень. До другого читання документ ще мають доопрацювати і ухвалити до 20 листопада.
Доходи в головному кошторисі заплановано на рівні 1,277 трлн грн, що на 161 млрд грн більше, ніж у минулому році. Видатки складуть 1,465 млрд грн (на 103 млрд більше). Таким чином у бюджеті закладено дефіцит 188 млрд грн. Згідно з документом, мінімальна зарплата зросте до 6 500 грн і збільшуватиметься впродовж року відповідно до індексації. На освіту пропонується виділити 190 млрд грн, на медицину — 193 млрд грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке офшор і чому туди ховають багатство