У 2025 році в Україні суттєво посилили фінансові обмеження щодо чоловіків, які ухиляються від мобілізації. За даними Міністерства юстиції, лише за один рік було заблоковано близько 30 тис. банківських рахунків таких громадян
Фото: pngwing.com, freepik.com
Про це повідомив народний депутат, член парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Максим Бужанський, пише Фокус.
За його словами, відповідну інформацію він отримав у відповідь на депутатський запит до Мін’юсту. Йдеться саме про рахунки осіб, які потрапили до категорії порушників мобілізаційного законодавства.
Масштаби мобілізаційних заходів
Паралельно з фінансовими обмеженнями держава активно застосовує інші інструменти впливу. Зокрема, за інформацією Міноборони, протягом попереднього року громадянам було надіслано приблизно 1 млн 150 тис. повісток.
Водночас реакція на ці виклики залишалася обмеженою: до територіальних центрів комплектування добровільно з’явилися близько 100 тис. осіб, і лише половина з них у підсумку долучилася до лав ЗСУ.
Після цього, як зазначив Бужанський, держава перейшла до жорсткіших заходів:
- було виписано близько 130 тис. штрафів;
- приблизно 600 тис. осіб оголошено в розшук.
Такий дисбаланс між кількістю викликів і фактичною явкою став одним із факторів посилення тиску, зокрема через фінансову систему.
Читайте також: Українці все частіше беруть кредити — дослідження НБУ
Чому блокують рахунки
Блокування рахунків — це не окрема ініціатива банків, а наслідок виконавчих проваджень. Якщо громадянин отримує штраф за порушення правил військового обліку та не сплачує його, справа передається до виконавчої служби. Саме вона може ініціювати арешт коштів на рахунках.
Фактично це виглядає як стандартна процедура стягнення боргів, але у випадку мобілізаційних порушень вона набуває масового характеру.
Можливе подальше посилення
У Верховній Раді вже обговорюють розширення таких механізмів. Зокрема, йдеться про можливість:
- арешту рахунків військовозобов’язаних, які перебувають у розшуку;
- накладення обмежень на інше майно;
- посилення контролю за виконанням мобілізаційних вимог.
Частина депутатів відкрито підтримує жорсткіші підходи, аргументуючи це необхідністю забезпечити справедливість і рівномірний розподіл мобілізаційного навантаження.
Водночас у парламенті тривають дискусії щодо балансу між примусовими заходами та правами громадян. Деякі народні обранці критикують подібні ініціативи, вважаючи їх надмірними.
Що зміниться далі
За словами представників влади, майбутні зміни до мобілізаційного процесу мають зробити його більш ефективним і справедливим. Серед пріоритетів — підвищення відповідальності за порушення та вдосконалення механізмів обліку військовозобов’язаних.
Ситуація з блокуванням рахунків демонструє, що держава дедалі активніше використовує фінансові інструменти як спосіб впливу. І, з огляду на поточні дискусії, ця практика може лише посилюватися.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
НБУ застосував заходи впливу до 4 фінустанов
Telegram 
Viber 