Норвегія інвестує в акції, щоб забезпечити добробут своїх громадян – у скандинавців є чому повчитися
Норвегія – маленька, але завбачлива країна. Фото: https://24.kz/
Норвегія – без перебільшення неймовірна країна. І справа не у красі скандинавських гірських пейзажів та морських краєвидів. Справа у піклуванні про кожного громадянина з боку уряду, до чого варто прагнути всім країнам світу, у тому числі й Україні. Алгоритм такого піклування унікальний, але його сутність, як і все геніальне, – у простоті. Просто норвезький уряд тридцять років тому взяв і вклав державні кошти у акції сильних і багатих міжнародних компаній. Відповідно до норвезького законодавства, прибуток від торгівлі акціями на біржі розподіляється на всіх і кожного норвежця через Державний пенсійний фонд. Держава інвестує в акції, а громадяни відчувають на собі профіт від цього. Таким чином норвежці отримали право у буквальному сенсі користуватися державними, а відтак – своїми, природними ресурсами та коштами від їх продажу.
Далі розповідаємо про те, як невелика, але дуже далекоглядна країна з понад п’ятьома мільйонами громадян піклується про майбутнє свого народу і грамотно розпоряджається державними грошима. До речі, таку програму не завадило б впровадити і в Україні – це перспективний план не лише для забезпечення нинішніх і майбутніх пенсіонерів, а для відбудови країни після перемоги.
Звідки гроші: нафтове щастя Норвегії
Варто розпочати з того, що Норвегія – нафтова країна. Поклади чорного золота забезпечують їй статус найбільшого у Європі постачальника нафтопродуктів до країн континенту. Ось уже півсторіччя Норвегія завзято видобуває нафту і газ на семи родовищах у Північному морі.
Нафта – головна експортна “жила” Норвегії. Фото: https://www.dw.com/
Доходи від експорту нафтопродуктів дозволили Норвегії відчути себе фінансово вільною та забезпеченою. А щоб ці доходи не танули з часом, у 1990 році норвежці створили Фонд для інвестування надлишкових грошей від нафтової промисловості у міжнародні активи. Він мав на меті акумулювати кошти від продажу нафти і газу на випадок, якщо ціни на нафту падатимуть. Насправді Норвегія побоювалася падіння доходів кошторису країни та вважала, що зростання видатків бюджету за рахунок незароблених громадянами, тобто «експортних» грошей, призведе до інфляції. До того ж країна хотіла, аби соціальний захист для всіх був надійним – інакше кажучи, аби громадяни були фінансово захищені у майбутньому. Тому уряд Норвегії і створив так званий Нафтовий фонд, котрий у 2006 році було перейменовано на Пенсійний фонд.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економіка перемоги: Повоєнний досвід чотирьох країн, що допоможе Україні відродитися після війни
Сутність Державного пенсійного фонду Норвегії – гроші для всіх і кожного
За своєю суттю Пенсійний фонд Норвегії є стабілізаційним, а не пенсійним фондом, адже поповнюється завдяки доходам від експорту, а не від пенсійних внесків громадян. Зараз він покриває видатки бюджету в умовах старіння населення, а у майбутньому влада Норвегії хоче перетворити «нафтові» гроші на фінансову подушку для кожного громадянин, а видатки бюджету покривати податками.
Нині Державний пенсійний фонд Норвегії складається з двох окремих фондів, що належать уряду країни: Державного пенсійного фонду (колишній Державний нафтовий фонд) та Урядового пенсійного фонду (колишній Державний страховий фонд).
У 2006 році розмір Фонду становив $220 млрд, у 2012 – уже $650 млрд, а у 2017 році – $1 трлн, тобто 1% світового та 1,78 % європейського фондових ринків. Станом на 2020 рік кожен норвежець гіпотетично міг отримати з Фонду по $237 тисяч.
Сьогодні Державний пенсійний фонд Норвегії залишається одним з найбільших світових акціонерів з активами вартістю $1,3 трлн, що еквівалентні 1,5% усіх акцій у світі. Як би неймовірно це не звучало, але Норвегія володіє частками у 9202-х компаніях з 74-ти країн. Левову частку у інвестиційному портфелі займають акції корпорацій-гігантів, таких як Apple, Microsoft, Alphabet, Nestle, Amazon.
Крім акцій (72,8% інвестпортфеля), облігацій (24,7%), Фонд має ще й портфелі нерухомості (2,5%) та інвестицій з фіксованим доходом. Станом на початок 2022 року Фонд мав надходження у розмірі $36,8 млрд. Так завдяки грамотному підходу урядова установа стала найбільшим акціонером Європи та залишається багатшою, ніж умовна група з десяти найбагатших людей світу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вкладникам більше не доведеться фінансувати добудову будинків: проєкт Мінекономіки
З турботою про громадян: Як працює Пенсійний Фонд Норвегії
Наповнення Фонду. Головний пенсійний кошторис Норвегії поповнюється податками від нафтових корпорацій, доходами від продажу родовищ та дивідендами вітчизняної компанії Statoil, контрольний пакет акцій якої належить державі. Норвегія забезпечує покриття 90% видатків за рахунок податків, а доходи від нафтової галузі направляє до Пенсійного фонду, тому він постійно росте.
Управління Фондом. Організацією керує підрозділ Центрального банку Норвегії, постійно консультуючись на узгоджуючи свої рішення з Міністерством фінансів. До речі, уряд склав «чорний список» компаній, у які Фонду не дозволено інвестувати з етичних міркувань: виробники тютюну, зброї, компанії, що мають корупційне начало або порушують права людини.
Норвежці можуть почуватися безпечно у фінансовому плані. Фото: https://for-j.com/
Примітно, що понад десять років тому через популяризацію зеленої енергетики нафтодобувні компанії уже не приносили у Державний пенсійний фонд такого прибутку, як на початку 2000-х. Тож з 2019 року Фонд працює за оновленими нормами – не інвестує у компанії, котрі виробляють понад 20 мільйонів тонн вугілля на рік.
Тоді ж Фонд запланував продати на $10 млрд акцій компаній, які використовують занадто багато викопного палива, бо вирішив стати екологічно чистим і змістив увагу на інвестування у компанії, що сповідують принципи відновлювальних джерел енергії. У січні 2021 року фонд таки продав весь свій портфель компаній, що займаються розвідкою і видобутком нафти, відійшовши подалі від викопного палива.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нацбанк опублікував альтернативний економічний прогноз на випадок продовження війни до 2024 року
Труднощі в управлінні Фондом: падіння акцій та кібератаки
Незважаючи на те, що норвезький Пенсійний фонд є багатим і мудро керованим, все ж світові тенденції фондового ринку, зокрема волатильність, не могли не позначитися на ньому. Так, у квітні 2020 року організація зіштовхнулася зі збитками у розмірі $113 млрд через падіння вартості акцій, якими вона володіла. У травні того ж року Пенсійний фонд Норвегії вперше за історію свого існування продавав активи. Справа у тому, що потреби держави у грошей через пандемію COVID-19 перевищили надходження від дивідендів – дефіцит держбюджету Норвегії склав $20 млрд.
Однак через величезні обсяги активів за підсумками 2020 року Фонд навіть зумів одержати другий за величиною дохід за понад 20 років. Того року вартість активів Фонду зросла на $123 млрд, або на 10,9%. З іншого боку тоді ж інвестиції у нафтогазову галузь спровокували збитки на майже $10 млрд.
Йдемо далі. У 2021 році Фонд зріс на 14,5% через зростання ринків після постковідного відновлення економік країн світу. Щоправда, пізніше смуга збитковості наздогнала Фонд. Так, у березні 2022 року Фонд хотів продати акції у російських компаніях «Газпром» і «Лукойл» (на суму, еквівалентну 2,7 млрд євро), але не міг цього зробити через зупинку торгів на ринках рф. А у серпні 2022 року стало відомо про безпрецедентні збитки установи. За перше півріччя поточного року як на акціях, так і на облігаціях Фонд втратив 14,4% ($174 млрд) своїх активів. Очевидно, що на це вплинула і велика війна, розпочата рф в Україні, і загальне зростання відсоткових ставок, і колосальна світова інфляція.
Крім того, влітку цього року норвезький Пенсійний фонд заявив про активізацію кібератак проти себе. За повідомленням керівництва організації, протягом останніх трьох років кількість серйозних спроб хакерських атак проти Фонду подвоїлася. Зараз норвезький фонд стикається з трьома серйозними атаками на день, а це 100 000 атак на рік. Зловмисниками можуть виступати і приватні хакерські угруповання, і державні групи зламників з рф, Китаю, Ірану, Північної Кореї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кожен третій українець до кінця року залишиться безробітним – прогноз Мінекономіки
Норвезький кейс для України
Як показує час і статистика, усі зароблені Норвегією гроші дійсно належать громадянам країни і накопичуються саме для них. Це класний кейс для країн, котрі експортують різного роду сировину, зокрема, корисні копалини, продукти харчування та товари.
Україна, як країна, що експортує колосальний перелік товарів, могла б скористатися норвезьким сценарієм, аби гроші, отримані від продажу за кордон електроенергії; продукції агропромислового комплексу; харчової промисловості (олія, пшениця, кукурудза, цукор, кондитерські вироби, овочі, фрукти, борошно, соєві боби, м’ясо птиці, молоко); металургійного комплексу; машинобудівної галузі (снігоприбиральна техніка, риболовецькі судна, запчастини до вагонів і локомотивів, сільськогосподарське обладнання); хімічної, деревообробної і легкої промисловості надходили до окремої установи/рахунку/організації. Далі кошти варто було б розподілити на забезпечення соціального захисту українців та на відбудову знищеної і/або пошкодженої росіянами промислової і житлової інфраструктури по всій країні.
Україна має прекрасну можливість забезпечувати себе так само, як і Норвегія. Фото: https://landlord.ua/
Не варто забувати, що відповідно до статті 13 Конституції України, «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу». Як ще, крім накопиченням «народних» грошей для народних потреб можна реалізувати виконання цієї статті?
Впровадження норвезького «пенсійного» сценарію в Україні було б ілюстрацію того, що держава дійсно піклується про громадян. Приклад Норвегії у збагаченні країни і кожного громадянина може допомогти і Україні, задавши вектор розвитку економіки післявоєнного часу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У Мінекономіки розповіли, скільки безробітних уже залучили до суспільно корисних робіт
Несподіване джерело економії: відмова від яких повсякденних витрат допоможе розбагатіти
У Мінекономіки озвучили сценарій падіння ВВП в разі подальших блекаутів
