Програмний інженер Енді Гаверлі запропонував незвичний спосіб боротьби зі зміною клімату — використати надпотужний ядерний вибух під дном океану, щоб подрібнити базальтові породи та прискорити поглинання вуглекислого газу
Фото: freepik.com
Свою концепцію він опублікував у вигляді препринту на arXiv ще у січні 2025 року. На той момент Гаверлі навчався комп’ютерної інженерії у Rochester Institute of Technology та працював програмним інженером у Microsoft. Формальної освіти у сфері кліматології або ядерної інженерії він не має.
Ідея базується на відомому науковому підході — прискореному вивітрюванні гірських порід. Базальт природним чином реагує з CO₂, розчиненим у морській воді, і допомагає зв’язувати вуглець у стабільні мінерали.
Проблема в тому, що для значного ефекту породу потрібно масштабно подрібнювати, а це потребує великих витрат енергії та ресурсів.
Гаверлі пропонує вирішити це одним надзвичайно потужним вибухом.
За його розрахунками, для поглинання обсягу викидів, еквівалентного приблизно 30 рокам глобальних емісій, знадобився б заряд потужністю близько 81 гігатонни у тротиловому еквіваленті.
Для порівняння, радянська «Цар-бомба» — найпотужніший ядерний пристрій, який коли-небудь випробовували, — мала потужність близько 50 мегатонн. Тобто запропонований вибух був би приблизно у тисячу разів сильнішим.
Також читайте: Супер-Ель-Ніньйо може сформуватися вже цієї осені: чим це загрожує
Автор пропонує розмістити заряд на великій глибині під плато Кергелен у Південному океані — районі, багатому на базальт. На його думку, товща породи та океану могла б частково стримати наслідки вибуху.
Сам Гаверлі оцінює потенційну вартість проєкту приблизно у $10 млрд і вважає, що це порівняно мало на тлі можливих економічних втрат від зміни клімату.
Втім, ці оцінки не проходили незалежної перевірки, а сама робота не була рецензована.
Експерти, які коментували концепцію, переважно ставляться до неї критично. Серед головних питань — ризики радіаційного забруднення, можливі наслідки для морських екосистем, відповідність міжнародному праву та реальна ефективність такого способу зв’язування CO₂.
Крім того, окремі дослідження вже ставили під сумнів те, чи може прискорене вивітрювання працювати настільки швидко й ефективно, як припускають оптимістичні моделі.
На думку редакції PSM, ця концепція цікава радше як приклад того, наскільки радикальними можуть бути геоінженерні ідеї, ніж як реальний сценарій кліматичної політики. Вона спирається на справжній науковий механізм, але масштаб вибуху, невизначені екологічні наслідки та відсутність незалежної перевірки роблять її наразі теоретичною пропозицією з надзвичайно високими ризиками.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Учені створили ядерну батарею, яка може працювати тисячі років
Світ скоро перевищить межу глобального потепління — ООН
Учені розробили нову цинк-йодну батарею
Джерело: Futura.
Telegram 
Viber 
