close-btn

Визначено головні наукові прориви 2023 року

Журнал Science склав список наукових проривів 2023 року і віддав перше місце ліки проти ожиріння на базі пептиду GLP-1

Наукові прориви

Фото: freepik.com

На думку укладачів, найперспективнішим проривом виявились дослідження препаратів від ожиріння на базі глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1), Його відкрили ще в 1980-х і згодом застосовували в лікуванні діабету.

Ожиріння (індекс маси тіла від 30 і вище) залишається однією з найбільш значущих проблем громадської охорони здоров’я. У США приблизно 70% дорослих мають надлишкову вагу, в Європі — понад 50%.

Довгий час ефективного і безпечного медикаментозного методу лікування ожиріння не існувало. До того ж ця сфера йшла рука об руку з поширеним упередженням про те, що зайва вага — лише наслідок нестачі сили волі.

В Science пояснюють, що новий клас препаратів ламає стереотипи. Воно може допомогти значно зменшити число пацієнтів з ожирінням і взаємопов’язаними хронічними захворюваннями.

В чому суть відкриття

Річ у тім, що ці ліки імітують синтезований у кишківнику гормон під назвою глюкагоноподібний пептид-1 (GLP-1). Агоністи рецепторів GLP-1, спочатку розроблені для лікування діабету, призводять до значної втрати ваги з переважно керованими побічними ефектами. І це стало впливати на медицину, поп-культуру і навіть глобальні фондові ринки.

У 2023 році під час клінічних випробувань з’ясувалось, що вони при цьому послаблюють симптоми серцевої недостатності та ризик серцевих нападів та інсультів.

Вам може бути цікаво: Вчені відкрили супертвердий матеріал, що не поступається алмазу

Водночас укладачі списку відзначили, що досі незрозуміло, наскільки кардинально це може змінити сферу лікування ожиріння. І можливий розвиток подій викликає навіть тривогу. Це відкриття по суті визнає, що надмірна вага пов’язана з медичними та соціальними складнощами. Однак на практиці є багато й тих, кого можна назвати повним, але вони за фактом здорові та не зобов’язані худнути.

В Science зазначають, що серед зірок зараз дуже популярні такі ін’єкційні ліки як «Оземпік» (Ozempic), «Вегові» (Wegovy) і «Ребелсас» (Rybelsus). В них є діюча речовина на базі GLP-1, яка називається семаглутид, агоніст рецептора глюкагоноподібного пептиду-1.

Однак, вчені попереджають що, не зважаючи на ефективність, «Оземпік» та його аналоги можуть підвищувати ризик серйозних шлунково-кишкових проблем, наприклад паралічу шлунка, панкреатиту і порушень функції кишківника. Плюс існують побоювання (і підтверджують це дослідження), що після припинення прийому семаглутида зайва вага повертається.

Попри неоднозначність, сфера застосування препаратів на основі GLP-1 розширюється. Зокрема, ці ліки планують застосовувати в лікуванні хвороб Альцгеймера і Паркінсона, наркоманії, алкогольної та нікотинової залежності. Вчені вже проводять випробування, в тому числі за участю людей.

Читайте також: Вчені створили пристрій, що перетворює думки людини на текст

Інші прориви

Призерами, яким трохи не вистачило до першого місця, є такі відкриття:

  • Уповільнення «вуглецевого насоса» на Антарктиді може значно посилити кліматичні зміни.
  • Пошуки запасів геологічного водню – екологічно чистого палива.
  • Використання штучного інтелекту в прогнозах погоди.
  • Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала нову вакцину R21 / Matrix-M для профілактики малярії у дітей.
  • Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило перший препарат для лікування хвороби Альцгеймера – леканемаб. Воно уповільнює зниження когнітивних функцій у людей з ранньою стадією захворювання.
  • З’явились нові дані про те, що люди жили в Америці під час льодовикового періоду.
  • Астрономи вперше зафіксували довгі гравітаційні хвилі надмасивних чорних дір.
  • Поліпшення умов праці початківцям вченим.
  • Початок ери екзафлопсної науки. Цього року кілька команд вчених змогли використати у своїх дослідженнях суперкомп’ютер Frontier на базі AMD Oak Ridge National Laboratory – перший офіційно визнаний суперкомп’ютер exaflops у світі.

Нагадаємо, дослідники підключили так званий «органоїд мозку» або «мінімозок» до системи штучного інтелекту, використовуючи нервову тканину для виконання обчислювальних завдань. Цей експеримент може стати кроком на шляху до гібридних біокомп’ютерів.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

Вчені створили незвичайного робота для дослідження океану

Вчені знайшли спосіб збільшити термін служби акумуляторів у 10 разів

Створено бездротову зарядку, яку можна імплантувати в тіло

google news
credit link image