Технічні основи ШІ закладалися десятиліттями, але широке визнання він отримав лише нещодавно, з появою чат-ботів і популяризацією генеративного ШІ
Фото: youtube.com, freepik.com
Нобелівську премію з фізики отримали двоє вчених, Джеффрі Хінтон і Джон Хопфілд, за їхню роботу в галузі машинного навчання. Про це оголосила Королівська шведська академія наук на пресконференції в Стокгольмі, Швеція.
Американський професор Джон Хопфілд, 91 рік, є професором Принстонського університету в США, а професор Хінтон, 76 років, є професором Університету Торонто в Канаді. Хінтона іноді називають «хрещеним батьком ШІ». Він звільнився з Google у 2023 році частково для того, щоб висловити своє занепокоєння щодо технології, яку він допоміг створити:
«Це можна порівняти з промисловою революцією. Замість того, щоб перевершити людей у фізичній силі, вона перевершить людей в інтелектуальних здібностях. У нас немає досвіду того, як це — мати речі розумніші за нас. Це означатиме величезне підвищення продуктивності праці. Але ми також повинні турбуватися про низку можливих поганих наслідків, зокрема, про загрозу виходу цих речей з-під контролю».
Новаторські дослідження професора Хінтона в галузі нейронних мереж проклали шлях до сучасних систем штучного інтелекту, таких як ChatGPT. У штучному інтелекті нейронні мережі — це системи, які схожі на людський мозок у тому, як вони навчаються та обробляють інформацію. Вони дозволяють ШІ вчитися на власному досвіді, як це робить людина. Це називається глибоким навчанням.
Машинне навчання є ключовим для штучного інтелекту, оскільки воно розробляє методи, за допомогою яких комп’ютер може навчити себе генерувати інформацію. Воно лежить в основі широкого спектра технологій, які ми використовуємо сьогодні — від пошуку в інтернеті до редагування фотографій на телефоні.
Академія перерахувала деякі з найважливіших застосувань роботи двох вчених, включаючи поліпшення кліматичного моделювання, розробку сонячних батарей і аналіз медичних зображень.
Джеффрі Хінтон і Джон Хопфілд отримали Нобелівську премію з фізики за свою роботу в галузі штучного інтелекту в кінці 1970-х – 1980-х роках. Нобелівську премію часто присуджують за дослідження, проведені десятиліття тому, після того, як їхній вплив можна чітко оцінити як такий, що має «найбільшу користь для людства».
Можливо колись її отримає і Віталік Бутерін, адже двоє відомих економістів, Тайлер Коуен і Алекс Табаррок, вже запропонували присудити творцеві Ethereum Нобелівську премію з економіки за 2024 рік.
Вам може бути це цікаво:
- Спортивних суддів замінять на ШІ уже в 2025 році
- Хто з мільярдерів став ще багатшим завдяки ШІ — огляд
- ШІ може стати розумнішим за людину раніше, ніж очікувалося — Сем Альтман
За матеріалами bbc.com
