Читайте інтерв’ю PaySpace Magazine з Анною Дерезою, начальницею Департаменту бізнесу електронної комерції та платіжних карток у ConcordBank.
Анна, ви також були на Money20/20. Які фокуси собі визначили за підсумками?
Одразу кілька. По-перше, біометрія. Платіжна індустрія стає дедалі ближче до переходу (а то й повної відмови) від паролів до біометрії: відбитки пальців, розпізнавання обличчя, голосу тощо. Те, що здавалося неможливим ще недавно, зараз виглядає цілком реальним і звичним. Наприклад, зараз чи не кожен може підтвердити покупку зі смартфона за допомогою розпізнавання обличчя. Паролі поступаються біометричній ідентифікації не лише з погляду зручності, але й їх сек’юрність під великим питанням.
Друге – токенізація, яка застосовується практично у всіх сферах. Це безумовний фокус та ще один світовий тренд. Цифрова економіка вимагає зберігання даних платіжних інструментів для зручності та спрощення процесу.
Щодо платежів, цей тренд та вектор задали міжнародні платіжні системи. І якщо все починалося з гаманця у смартфоні технологія Apple Pay, Google Pay, то зараз будь-який магазин стає гаманцем. Все йде до того, що оплати незабаром будуть виключно токенами.
Третє – цифрові валюти. У фінансову сферу криптовалюти впроваджуються все швидше і швидше. Безперечно, крипта буде одним із засобів платежу вже в найближчому майбутньому.
Четверте – відкритий API та принципи відкритого доступу до даних. З усього вищезгаданого випливає, що ключовий фокус у фінансовому секторі – це перехід та впровадження тих технологій, які покращать клієнтський досвід, а також роблять його безпечним та максимально простим. І доступ до даних клієнта робить цей перехід ще ефективнішим.
Як ви вважаєте, чи актуальні ці тренди для України?
Звісно! Україна є однією з лідерів з обігу криптовалюти у світі. Верховна Рада нещодавно проголосувала за законопроект, який має легалізувати віртуальні активи та дозволити використовувати криптовалюту для здійснення операцій. Так, сам закон не було підписано та відправлено на доопрацювання, але вектор на легалізацію криптоактивів очевидний. А Закон про платіжні послуги створює умови для впровадження в Україні концепції відкритого банкінгу. Можна говорити про те, що українське законодавство оновлюється, будується на сучасних вимогах та враховує норми європейських регуляторних актів.
У чому переваги фінтех-екосистем для кінцевого споживача?
Для створення інноваційних продуктів, які відповідатимуть вимогам кінцевого споживача, потрібне об’єднання компетенцій та ресурсів різних компаній. І безумовно всередині однієї екосистеми розуміння та бачення всіх учасників буде єдиним. Простіше кажучи, всі будуть на “одній хвилі”, що в результаті призведе до створення кращих товарів та сервісів для споживача.
Чи може у нас з’явитися свій суперапп?
Так, я думаю таке можливе. Особливо цьому сприятиме закон про платіжні послуги.
У світі цифрові банки вже посіли своє місце у фінансовій екосистемі. А як щодо України?
В Україні вже є успішні реалізації цифрових банків. Зокрема ConcordBank також запустив проект цифрового банку NEOBANK для всіх, і вже готується вихід цифрового банку NEOBANK для бізнесу.
Як ви вважаєте, чи дасть новий закон про платіжні послуги поштовх до розвитку таких напрямків, як вбудовані фінанси та BaaS?
Так, саме це станеться завдяки відкритим даним. Розробники сторонніх компаній впроваджуватимуть вбудовані фінансові інструменти у свої нефінансові продукти та додатки. Від цього виграють усі: і банки, фінтех-компанії. Для банків – це додатковий приплив клієнтів та реклама, для фінтеху – можливість створювати нові продукти.
Чи є майбутнє CBDC? (Central Bank Digital Currency, CBDC)
Так, звичайно, майбутнє є. Готівка все менше відповідає сучасним запитам бізнесу. У всьому світі центральні банки вивчають питання цифрової валюти. Україна – зокрема.
Національна криптовалюта розширить доступ до різних фінансових послуг, що, безумовно, плюс. Також CBDC підвищить безпеку транзакцій, оскільки цифрову валюту важко підробити.
Однак необхідно забезпечити інфраструктуру, яка повинна відповідати таким вимогам, як швидкість, безперебійність. Відповідати високим вимогам безпеки. А все це потребує великих інвестицій. У той же час, за наявності CBDC, є можливість об’єднатися з технологією блокчейн, а це вже суттєво спростить і здешевить управління DC.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про регулювання, кейс Сальвадора та тренди у криптоіндустрії: інтерв’ю з Павлом Матвєєвим, CEO Wirex
Telegram
Viber