З нового року влада розширила перелік підприємців, які зобов’язані використовувати касові апарати. Тим часом бізнес продовжує мітингувати проти цього нововведення. Розповідаємо, які найбільші міфи побутують довкола питання фіскалізації.
Фото: pexels.com
Сьогодні підприємці вчерговий раз влаштували акцію протесту проти обов’язкового застосування касових апаратів ФОПами з 1 січня 2022-го. Мітингарі закликають депутатів прийняти законопроєкт, який знову відстрочить введення РРО (реєстраторів розрахункових операцій). Між тим голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наполягає: підприємці з різних регіонів вже відчули переваги фіскалізації, зокрема завдяки тому, що можуть контролювати своїх продавців. Як бачимо, питання дискусійне. Як дослідив PaySpace Magazine, аргументи як тих, хто за РРО, так і тих, хто проти, мають свої контраргументи. Ось найпоширеніші міфи щодо касових апаратів.
Міф 1. Фіскалізація допоможе підвищити захист споживачів.
Як наголошують експерти, права покупців допомагає захистити не лише товарний чек, а й будь-який інший документ, що підтверджує покупку. Тож примус до РРО – не єдиний спосіб це зробити.
Міф 2. Потрібно встановити рівні правила гри для бізнесу в Україні.
Таке твердження йде всупереч логіці спрощеної системи оподаткування, яка задумана, щоб допомогти розвивати малий та середній бізнес, який має нижчі, порівняно з великим, обороти.
Міф 3. Фіскалізація допоможе створити цивілізовані умови торгівлі.
Як зазначають експерти, в Європі відсутнє тотальне застосування РРО. Тобто це так само спірне питання для багатьох розвинених країн.
Фото: pexels.com
Міф 4. РРО підвищить шанси побороти контрабанду.
Реалізація контрабандних товарів в Україні відбувається не тільки через ФОПів. Крім того, боротися з цим явищем простіше на митниці – пункти пропуску органам влади значно легше контролювати, ніж роздрібні точки.
Міф 5. ФОПами прикривається великий бізнес, щоб мінімізувати податки, а РРО допоможе припинити цю практику.
Проблема справді існує. За деякими даними, близько третини ФОПів приховує обороти, аби залишатися на спрощеній системі оподаткування. Однак більшість все ж працює у межах закону.
“Дві третини справді не перевищують навіть мізерний за нинішніми мірками поріг у 1 млн. грн., після якого закон вимагає використати РРО <…> Після індексації ліміту до 5 млн порушників залишилося всього нічого, просто тому, що самі параметри мікробізнесу не дозволяють стільки заробити. Хіба що псевдо-ФОП… Ось на них і треба орієнтувати всі критерії, зокрема фіскалізації. Саме таку, точкову, фіскалізацію ризикових категорій платників (не товарних груп!) рекомендують і експерти МВФ”, – зауважив Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна.
Міф 6. РРО – це дорого.
Підприємці не обмежені у виборі типу РРО. Вартість касових апаратів варіюється від шести до восьми тисяч гривень. Плюс сервісне обслуговування – до 300 грн на місяць. Також є можливість застосувати безкоштовне програмне РРО (ПРРО) від уряду.
Підприємець Назар Дудар погоджується: вартість РРО – не головна причина спротиву бізнесу.
“РРО є різні по цінам, думаю, купити його для багатьох не проблема (хоча зараз ніби є дефіцит і виробники підняли ціни (проблема браку апаратів підтверджується їх відсутністю на відомому маркетплейсі – Ред.))… Підприємці просто не дуже люблять нововведення, оскільки вважають їх додатковою можливістю для контролюючих органів”, – зауважив підприємець.
Скрін: rozetka.com.ua
Міф 7. Реєстрація РРО у податковій – довготривали і складний процес.
Процес реєстрації РРО загалом займає до дев’яти днів, ПРРО – до двох. У першому випадку необхідно створити всього близько п’яти документів. Однак підприємцю треба пильнувати, щоб не пропустити отримання довідки та акта від Центру сервісного обслуговування про опломбування та введення в експлуатацію РРО. Разом з тим процес реєстрації ПРРО потребує створення двох документів, при цьому не передбачене фізичне відвідування установ.
Міф 8. Вихід з ладу касового апарату – колапс бізнес-процесів
На період виходу з ладу РРО або відключення електроенергії ФОП дозволено використовувати книги обліку розрахункових операцій та розрахункову книжку або зареєстрований резервний РРО. У разі перебоїв з інтернетом та відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером, підприємець може так само використовувати зареєстрований резервний РРО або перейти в режим офлайн (щоправда, не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тотальна фіскалізація: які ризики для ФОП несе обов’язкове застосування РРО
