Ми виділили головні тези секції конференції, присвяченої платежам
Фото: facebook.com/Татьяна Гудзенко
Асоціація ЄМА провела ХХI Payments & Security EMA Conference на якій зібрала представників НБУ, відомств та учасників фінансового ринку. У рамках секції, присвяченої платежам, спікери обговорили вплив пандемії, можливу зміну ставки інтерчейндж, впровадження регуляторної пісочниці НБУ і багато іншого. PaySpace Magazine виділив головні тези.
Зростання грошових переказів офіційними каналами – частина нової платіжної реальності
Пандемія призвела до збільшення грошових переказів в Україну офіційними каналами. Про це під час заходу розповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддерьогін. Крім того, з початку минулого року зросла кількість небанківських установ, які надають платіжні послуги. Загалом, за його словами, торішній локдаун вплинув на зниження платежів, проте до літа показники повернулися на докарантинний рівень. А друга хвиля коронавірусу й локдаун не здійснили суттєвого впливу на наш платіжний ринок.
Платежі в інтернеті можна зробити безпечнішими
Інтернет-платежі потрібно зробити такими ж зрозумілими для всіх учасників, як і фізичне середовище. Про те, як в цьому може допомогти Visa Token Service, розповіла Анжела Кашперук, директор з розвитку цифрових технологій у країнах СНД і Південно-Східної Європи Visa Int.
“Інфраструктура повинна бути стандартизована, щоб і клієнт розумів, що з цим робити, і щоб мерчент (торговець) розумів, як прийняти цей платіж, і емітенти мали достатньо інформації, де ці карти зберігаються, на яких платформах, в яких країнах, в яких мерчентах, сегментах – це все поки що недоступне. Саме Visa Token Servise робить цю інфраструктуру більш зрозумілою”, – зазначила вона.
За її словами, Visa Token Servise забезпечує основні умови ефективних платежів в інтернеті, в тому числі безпеку.
“Безпека тут визначається наступним чином. Є контроль на домені того, в якому каналі і для якого каналу випущений цей токен. Токен випущений для F2F-розрахунків. Людина приходить в інтернет, токен не працює. Таким чином саме доменний контроль допомагає контролювати емітенту, куди він хоче направити ту чи іншу карту. Для кожного мерчента випускається окремий токен. Якщо шахраї скомпрометують базу, нічого з нею не зроблять, оскільки окрім як в цьому мерченті вони не зможуть її використовувати”, – пояснила Кашперук.
Емітенти та еквайри готові підвищувати комісії в разі запровадження регулювання ставки інтерчейндж
Асоціація ЄМА опитала банки, як вони будуть реагувати на підтримку парламентом зниження ставки інтерчейндж. Згідно з ним, переважна кількість банків почнуть стягувати плату за широкий спектр послуг, в тому числі за ті, що раніше були безкоштовними. Зокрема, плата за видачу готівки може зрости до 3%.
Банки хочуть поліпшити взаємодію з відомствами для підвищення якості сервісів
Фото: facebook.com/Татьяна Гудзенко
Банкіри в цілому не мають претензій до регуляторної політики НБУ. Однак подекуди їм не вистачає взаємодії з іншими відомствами, наприклад, з Мінцифри.
“У частині платежів не можу сказати, що нам заважає якась нормативна політика, – зазначив керівник дирекції МСБ ПриватБанку Євген Заіграєв. – Однак є бар’єри. Ми – великий банк, у нас багато можливостей зробити хороший сервіс для клієнтів, ми стукаємо в Мінцифри: дайте нам доступ до реєстрів і т.д., дайте нам API. Нам не дають, або щось дають, а воно не працює. Дайте когось, хто пояснить – немає. При цьому 13 млн приватних клієнтів, 1 млн юросіб і ФОПів могли б уже отримувати сервіси, які “Дія” розробляє. Я не кажу про конкуренцію. Це була б можливість для 50% активного населення України отримати ці сервіси завтра – паралельно з “Дією”, до неї, після неї. Нас не чують, хоча ми держбанк”.
Надавати послуги ідентифікації – вигідно
Система BankID НБУ, тобто система віддаленої ідентифікації створює безліч переваг банкам. Про це розповіла Ольга Васильєва, заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.
“Для банків-ідентифікаторів це фактично надання додаткового сервісу своїм клієнтам, підвищення його лояльності до цього банку. Оскільки чим більше до нас підключається абонентів-надавачів послуг, тим вище бажання клієнта вимагати від свого банку подібного сервісу “, – зазначила вона.
Крім того, мотиваційна модель, впроваджена НБУ близько року тому, надає можливість банкам-ідентифікаторам монетизувати сервіс.
“Частина комерційних абонентів, які працюють у системі, сплачують банкам-ідентифікаторам за послугу передачі даних fee – 20 грн. Таким чином, банки-ідентифікатори, які працюють в системі, за 9 місяців отримали 46 млн грн доходу “, – додала Васильєва.
Наявність кредитної історії – важлива складова надання позики
Відсутність кредитної історії знижує шанси на отримання позики, зазначив Денис Саприкін, co-founder Спортбанку. Він поділився апробованим підходом до кредитування, який по суті допомагає її отримати.
“Клієнтам пропонуємо мікрокредит, завдання якого дати тим клієнтам, які не проходять по нашим процедурам, можливість отримати більш дорогий кредит, обслужити його протягом 60 днів, успішно закрити. Після цього ми можемо дати такому клієнтові кредитну карту. Основне завдання цього продукту – “підтягнути” клієнта до кредитної карти”, – розповів він.
Заступник голови правління ТАСкомбанк Артур Муравицький також звернув увагу на зміни, що відбулися в структурі кредитування.
“Якщо років десять тому це було в кеші, то зараз вся історія – кредитна карта. Якщо з кешем ти можеш рефінансувати кредити інших банків, просто їх закрити своїм кредитом, то з кредитною карткою це не виходить зробити “, – зауважив банкір.
Регуляторна пісочниця повинна бути максимально вільна від регуляції
Фото: facebook.com/Alla Savyuk
НБУ працює над створенням регуляторної пісочниці, яка сприятиме розвитку інновацій, поліпшенню клієнтського досвіду, стимулюватиме фінінклюзію. За словами Кейт Щеглової, старшої проєктної менеджерки НБУ з розробки фінтех-стратегії, новостворена пісочниця буде більше слугувати тестуванню продукту, а не зміні політик.
“Ми не Сінгапур і швидко змінювати законодавство не можемо. До того ж країни, схожі на нас, переважно практикують у пісочниці продуктовий тестінг. Але ми також передбачимо під час тестування можливість відправки запиту відповідному департаменту НБУ або десь ширше”, – сказала вона.
Згідно із задумом, пісочниця надаватиме:
- консультації;
- авторизацію тим, хто її ще не має на ринку;
- лояльний правовий режим;
- комунікацію з ринком.
“Швидше за все для ФОПів, яких багато серед гравців фінтех, право участі буде обмежено. Наприклад, [будуть допущені] ті, хто розробляє інструменти, технології, але не платіжні сервіси. Або вони будуть заходити у зв’язці зі зрозумілим гравцем – юрособою, авторизованою”, – зазначила Щеглова.
Учасники панелі також звернули увагу на те, що пісочниця не повинна бути занадто зарегульованою.
“Важливо, щоб в пісочниці не сиділа Податкова, з бажанням оцінити ризики, щоб там не було Фінмона з перевіркою, чи тут немає відмивання, тероризму; АМКУ, НКЦПФР… Інакше проєкти не злетять”, – зазначив Андрій Перетяжко, голова правління AXA.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Банк майбутнього – яким він буде?
