У Києві відбувся 22-й щорічний форум фінансових директорів України (Ukrainian CFO Forum). Це провідна платформа для CEO, CFO, CIO, керівників реального та фінансового секторів, успішних бізнесменів та інноваторів, де визначаються ключові фінансові тренди та формуються стратегії на майбутнє
Цьогорічною темою форуму було «Фінансування та інвестування у відбудову економіки України». Понад 40 запрошених спікерів поділились експертними прогнозами та допомагали знайти відповіді на актуальні питання.
Спікерами у перший день форуму стали представники провідних українських та міжнародних компаній — ПУМБ, Carlsberg, Фармак, DataGroup Volia Lifecell, Rozetka-EVO, Епіцентр К, Група компаній NOVA, ОККО, Innoware, Група МЕТІНВЕСТ, AB InBev Efes Ukraine, ФК «Дарниця», Boyden Ukraine, Louis Dreyfus Company, British American Tobacco Ukraine. Вони поділились цінними інсайтами та розповіли про побудову ефективної фінансової стратегії. На Ukrainian CFO Forum 2024 побували й журналісти PaySpace Magazine.
Стратегії фінансування українського бізнесу
Не секрет, що в умовах кризи та волатильності ринку, доступ до фінансів досить обмежений. Під час кейс-панелі учасники обговорили, які стратегії фінансування бізнесу в Україні наразі найбільш актуальні.
Заступник голови правління з корпоративного бізнесу ПУМБ Сергій Магдич поділився, що на сьогодні банк підтримує не лише великі компанії, але переважну частину українського підприємництва загалом. ПУМБ концентрується на фінансування проєктів від обігового капіталу до інвестиційних проєктів по різних напрямках. Водночас банк не надає кредити стартапам, оскільки «не має апетиту до ризику». Серед основних напрямків фінансування, які стрімко розвиваються, Магдич виділив енергетику та defense-tech.
Водночас асоційований директор, старший банкір EBRD (Європейський банк реконструкції та розвитку) Анна Лебединець розповіла, що ЄБРР співпрацює з українським бізнесом за трьома основними напрямами: непряме фінансування, програма розподілу ризику з банками і партнерами (в середньому кредит на $5-10 млн) та портфельні програми розподілу ризику (до $5 млн). Акцент фінустанова так само наразі робить на енергопроєкти, враховуючи актуальну ситуацію в Україні.
Читайте також: Цифрова трансформація України та залучення інвестицій: бліцінтерв’ю з учасниками Ukrainian CFO Forum
«Як правило розглядається фінансування на основі того, що ми дивимось на наявний бізнес компанії, на її плани розвитку. Project finance (проєктне фінансування – ред.), те що всіх звичайно цікавить, він дуже обмежений, тому що це ризиковано, там важко прогнозувати результати», — пояснила Лебединець.
Group CFO Нова пошта Петро Фоков поділився, що інвестиції групи NOVA цього року складатимуть 8,5 млрд грн, що удвічі більше за показники 2021 року. Водночас зовнішнє фінансування Нової пошти складається з трьох основних складників: міжнародні фінансові організації (зокрема новий кредит від EBRD на $3 млрд у гривні), банківське кредитування (співпраця з 10 українськими банками), а також гривневі облігації компанії (NovaPay).
Також під час обговорення заступник голови групи «Епіцентр К» Сергій Усіченко звернув увагу на проблему кредитування бізнесу в контексті енергозабезпечення.
«У нас є також проблема, коли ми не можемо вже взяти у банків більше (кредитів на енергоефективність – ред.), ніж їм дозволяє відповідний норматив. Ми звернулись до НБУ, щоб пом’якшити ці нормативи. На жаль, відповідь була негативною. Для фінансування енергоефективності банки підписали меморандум, але насправді ми не побачили там якихось додаткових стимулів від держави, від уряду щодо зниження відсоткової ставки, збільшення терміну кредитування та інших умов. Тобто якщо ми хочемо інвестувати в нашу енергонезалежність, то фінансовий ресурс для цього повинен бути максимально лояльним до компаній, котрі все ще інвестують в країну та йдуть на ризики», — пояснює Сергій Усіченко.
Традиційні та альтернативні інструменти фінансування
На CFO Forum 2024 були розглянуті різні інструменти фінансування бізнесу, які найчастіше використовуються в Україні. Доповідачами були Regional Treasurer Louis Dreyfus Company Тетяна Ковальчук, CEO Промприлад Юрій Філюк та засновник і CEO інвестиційної REIT-компанії Inzhur Андрій Журжій.
Тетяна Ковальчук розповіла, що в Україні наразі існує багато грантових програм для підприємців у різних сферах, серед іншого популярності набувають спеціальні програми для жінок. Що стосується міжнародного проєктного фіксування, в країні серед найбільших інститутів IFC та EBRD, які мають програми в тому числі направлені на малий та середній бізнес, а також американський DFC.
Юрій Філюк підняв тему імпакт-інвестування, що є доволі молодим ринком. Це метод фінансування, спрямований не лише на отримання прибутку, але й на вирішення соціальних та екологічних проблем. Прикладом цього є Промприлад, який поєднує в собі комерційні функції та соціальні функції, об’єднавши понад 60 компаній. Промприлад будується відповідно до міжнародних стандартів сталого будівництва LEED (Leadership in Energy And Environmental Design).
Вас може зацікавити: Українці можуть отримати до 12,7 млн грн на розвиток бізнесу — деталі програми
«70% наших площ ми здаємо в комерційну оренду, але відбираємо тих гравців, які розуміють, про що цей проєкт, яким цікаво взаємодіяти з іншими функціями і разом розвиватись. А 30% ідуть в субсидійовану оренду, це якраз освітні, мистецькі, наукові проєкти. Таким чином, вони теж мають доступ до цієї екосистеми, і насправді це вигідно всім, оскільки відбувається взаємозбагачення шляхом такого сусідства», — ділиться Юрій Філюк.
Андрій Журжій розповів про ринок спільного інвестування, який є доволі новим для України, але вже звичним для Заходу. Зокрема це REIT (Real Estate Investment Trust — інвестиційний фонд нерухомості). За його словами, внутрішній інвестор є непомітним, однак потенційно найсильнішим. Ще однією перевагою такого методу він назвав «причетність до чогось великого», коли інвестори вкладаються в об’єкти нерухомості, пов’язані з великими, часто міжнародними, компаніями.
Підвищення ефективності бізнес-процесів
Підприємець, консультант, інвестор та фаундер ABM Cloud Борис Старинський підкреслив необхідність диджиталізації бізнесу в теперішніх умовах. За його словами, диджиталізація функцій капіталізує компанію, а її відсутність капіталізує вузького спеціаліста, який відповідає за цю функцію. Він також навів приклади кейсів кількох українських компаній, яким диджиталізація допомогла знизити витрати, підвищити рівень сервісу, наростити прибуток та знизити потребу в персоналі, що особливо актуально в умовах складної ситуації на ринку праці в Україні.
Однак фінансовий директор British American Tobacco Ukraine Владислав Лещій заперечив, що система диджиталізації не зможе оптимізувати все в компанії. За його словами, для цього потрібно використовувати методологію аналізу втрат в інтегрованих робочих системах. Також він наголосив на важливості запровадження культури servant leadership, яка передбачає, що керівники працюють на своїх працівників, а не навпаки.
Тим часом Product Owner SMART Demand Forecast Smart business Артем Степанов виділив штучний інтелект (ШІ) як інструмент для нових можливостей для бізнесу. Серед таких: поліпшення взаємодії з клієнтами, збільшення операційної ефективності, прийняття обґрунтованих управлінських рішень, підвищення рівня безпеки, а також інноваційні продукти та послуги.
Підвищення прибутковості та фінансової стійкості
Представники групи ТАС розповіли на Ukrainian CFO Forum 2024 про інструменти, які допоможуть покращити процеси фінансових операцій в компанії.
Зокрема CFO групи ТАС Сергій Дацун підкреслив таку бізнес-модель як самокартування, яка популярна в Японії та особливо актуальна для виробничих підприємств. Вона передбачає розбір конкретних процесів на низку підпроцесів та їхню оптимізацію для підвищення прибутковості, зниження собівартості продукції та покращення її якості.
За його словами, це допомагає отримати дешевшу модель виробничого процесу, спростити та здешевити перехід між новими моделями, забезпечити легкий вихід з бізнесу та знизити ризик банкрутства компанії.
Тим часом виконавчий директор Асоціація компаній ТАС Андрій Меліневський розповів про конкретні кейси в компанії, де було використано спосіб самокартування. Серед таких: залишки та виписки підтвердження залишків на рахунках компаній групи для аудиторів, підпис запитів в сервісі ВЧАСНО за допомогою ЕЦП та погодження схем. В усіх цих випадках відбулась диджиталізація, яка спростила систему обміну інформацією та скоротила терміни виконання процесів.
Також заступник виконавчого директора по консолідації Віталій Намарчук зазначив, що було реалізовано проєкт Медок (у партнерстві з сервісом M.E.Doc), який допоміг оптимізувати подачу звітів та контроль ТЦУ (трансфертного ціноутворення).
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Репортаж із IT Arena 2024: Підсумки стартап-змагань та перспективи українських інновацій