close-btn
Ми в соцмережах:

Блокування карток за «сумнівні операції»: Які обмеження впровадили українські банки на час воєнного стану

Інструменти контролю за фінансами українців існують уже понад два роки. Фінансовий моніторинг у банках створений для перевірки джерела і легальності походження коштів при великих покупках, де фігурують суми від 300 тис грн

Ліміти на переказ коштів

Українцям можуть заблокувати картки за низку порушень Фото: https://baybaynakitakademi.bkm.com.tr/

Ще у січні, коли війна в Україні для когось була лише відчуттям, а для когось – похмурим песимістичним прогнозом, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зробив не надто втішну заяву. Він анонсував запровадження непрямих методів податкового контролю, які унеможливлять українцям великі покупки за «тіньові» незадекларовані гроші. 

Крім того, минулого року було запущено Бюро економічної безпеки, яке мало боротися з тіньовою економікою, проводячи інтенсивний фінмоніторинг. А тим часом Нацбанк дозволив банкам блокувати картки українців, котрі за один раз отримують або переводять суми, більші за 5 тисяч гривень. Усе це сколихнуло суспільство, але не встигло вийти на стійкий рівень невдоволення, адже почалася повномасштабна війна.

Зараз, коли завершується уже сьомий місяць війни з РФ, українці як ніколи активно та часто роблять перекази з картки на картку. Йдеться і про донати ЗСУ та благодійним фондам, і про фінансову допомогу родичам та знайомим, і про перекази з-за кордону та отримання соціальної допомоги від держави, і про онлайн-покупки та оплату комунальних послуг, і про виплату та отримання зарплатні. Звісно, в умовах війни грошові перекази на картку є рятівним колом від багатьох незручностей і ризиків. Проте держава все ж має статистику таких надходжень, а органи фінансового моніторингу, починаючи з переказу певної суми, можуть поцікавитися джерелом цих непізнаних доходів. Далі розповідаємо про дві сторони фінансового контролю в Україні – про блокування карток українців через підозрілі перекази та про обмеження операцій з коштами.

Довоєнні плани влади щодо контролю за грішми українців

Довгий шлях до перевірки джерел доходів українців почався ще у 2020 році. Тоді 28 квітня набув чинності закон про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму. Відповідно до нього, людина, котра вносить, переказує чи отримує на картку понад 5000 гривень, мала довести їх законність. Банківська система почала контролювати всі фінансові операції з готівкою, в рамках чого банки мали ідентифікувати і верифікувати особу платника і отримувача коштів. Щоправда, ці вимоги не поширювалися на оплату житлово-комунальних послуг, податків, штрафів; сплату кредитів на суму до 30 тис грн; оплату товарів і послуг платіжною карткою; готівкові перекази по Україні до 5000 грн; зняття коштів з власного рахунку.

Через рік після впровадження закону – у червні 2021 року – парламент проголосував за президентський законопроєкт №5153 про податкову амністію. Документ запроваджував легалізацію статків українців шляхом одноразового декларування їхніх активів. Відповідно до закону, громадяни, які раніше ухилялися від сплати податків, могли відкрити свої реальні доходи і задекларувати їх без штрафів за прострочку. Такі заходи були пов’язані з початком роботи Бюро економічної безпеки, яке мало вести фінансову звітність всієї країни, караючи недобросовісних депутатів та підприємців за несплату податків. 

У липні 2021 року закон було підписано президентом, а вже за місяць голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев стривожив українців повідомленням про те, що уряд хоче змусити громадян доплачувати податки за доходи, походження яких вони не можуть пояснити. 

Ліміти на переказ коштів

Низка методів податкового контролю була впроваджена понад рік тому Фото: https://itech.co.ua/

Зрештою у серпні 2021 року Міністерство фінансів України та Державна податкова служба почали створення проєкту закону про непрямі методи податкового контролю, тобто право Податкової запитувати у особи про походження грошей на придбання цінних речей і послуг. 

Передбачалося, що Податкова моніторитиме великі витрати українців. Якщо особа витратила більше, ніж має офіційних доходів і не показує декларацію про податкову амністію, має доплатити податок. Приміром, якщо людина, маючи офіційний річний дохід до 100 тисяч гривень, купить дачу або коштовності на сотні тисяч, податківці матимуть привід перевірити походження коштів, витрачених на цю покупку. Якщо особа не пояснить, звідки гроші, то має заплатити 18% податку з різниці між сумою покупки і сумою доходів, з яких було сплачено податки. 

У разі несплати додаткових податків законопроєкт Мінфіну передбачав штраф, пеню, внесення до реєстру боржників і передачу справи у виконавчу службу, яка мала б заборонити виїзд за кордон і арештувати або навіть конфіскувати майно.

Від цього закону держава очікувала зростання надходжень у бюджет від податку на доходи фізосіб та військового збору. Спершу і політики, і прості українці вважали це такою собі податковою страшилкою для бізнесменів, які не звітують перед податковою про свої фінансові потоки або інструментом з боку держави, який змусив би українців амністувати свої кошти, сплативши по 5% – все ж неабияке надходження до бюджету.

Фактично держава могла б впровадити цю ініціативу, адже мала облік всіх податків, сплачених з 1997 року (після впровадження ІПН), та дані по транзакціях на суму понад 150 тисяч гривень. Проте почалася війна, і відповідний закон не було прийнято, а подальше реформування фінансової царини відклали. Натомість у березні-квітні саме банківська система мала стати (і стала) платформою, завдяки якій з кризи виринали рітейлери, малий і середній бізнес і прості українці, котрі переказували гроші одне одному та ЗСУ. Тож з початком війни перекази з картки на картку стали максимально простими і доступними кожному. Проте і тут не все так легко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Нацбанку пояснили, навіщо дозволили фінустановам купувати готівкову валюту за вільним курсом

Ліміти на грошові перекази під час війни

Відповідно до закону «Про запобігання та протидію відмиванню доходів», кожен український банк має контролювати усі готівкові операції клієнтів. Враховуючи те, що без підтвердження особистості відправника можна переводити до 5000 гривень на один рахунок (поповнення рахунків через термінали самообслуговування чи банківські каси), серія переказів на однакову суму викличе у банку підозру, а картка, найімовірніше, буде заблокована. При цьому українці, які мають банківські картки будь-кого типу: чи то зарплатні, чи то пенсійні, чи то кредитні, можуть перевищувати суму у 5000 гривень через термінали без ідентифікації, адже банки уже давно мають про них інформацію.

У перший місяць повномасштабної війни українські банки ще заплющували очі на грошові перекази, їх суму та частоту, то влітку і зараз фінустанови працюють за особливими правилами. Йдеться про більш скрупульозну процедуру верифікації клієнтів та про ліміти на перекази і зняття готівки.

Справа у тому, що з усіх виданих українськими банками 103 мільйонів карток певна частка опинилася у тимчасово окупованих регіонах. Тож, щоб уникнути невідповідностей та фінансових втрат, Нацбанк на час воєнного стану зобов’язав банки перевіряти клієнтів за особливими правилами. 

Ліміти на зняття готівки

Банки мають убезпечити фінансову систему від зламів Фото: https://ru.depositphotos.com/

Тож ПриватБанк почав масово запитувати у клієнтів, насамперед, внутрішніх переселенців з Донбасу та мешканців тимчасово окупованих територій, додаткові документи. Клієнт мав оновити у додатку чи на сайті інформацію про місце свого проживання і додати документ, що підтверджує його. Також додатково могли попросити прибути до відділення або надати копію довідки про взяття на облік ВПО. У випадку ненадання документів банк попередив клієнтів, що їхні картки можуть бути заблоковані. 

Це, очевидно, спричинило незручності у клієнтів та спровокувало скандал, що дійшов до віцепрем’єрки Ірини Верещук. Вона заявила, що блокування карток мешканців тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей неприпустимо. 

У ПриватБанку тоді зазначили, що проводять перевірку клієнтів шляхом актуалізації персональних даних, а карти зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях, не блокують. У фінустанові також підкреслили, що не можуть дозволити, аби окупанти використовували інфраструктуру банку для відмивання грошей або крадіжки коштів українців, тому верифікація необхідна, щоб переконатися, що в умовах окупації рахунком скористався власник, а не крадій картки.

До того ж у квітні цього року Національний банк України доручив банкам ввести обмеження на перекази та зняття готівки, щоб уникнути витоку капіталу з країни. Регулятор впровадив обов’язкове документальне підтвердження походження готівкових коштів при зарахуванні на рахунки фізичних осіб. Йдеться ось про що.

8 квітня НБУ оприлюднив постанову № 69 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 23 березня 2022 року № 60», якою визначив порядок дій банків у разі зарахування готівки на рахунки фізосіб на суму понад 400 тисяч гривень та ненадання документів про джерела походження на запит банку.

Тепер у касі банку можна отримати не більше 100 тисяч гривень на день, у банкоматах від 10 до 20 тисяч гривень, у касах супермаркетів – до 6 тисяч. У закордонних банкоматах дозволено отримувати до 12 тисяч гривень на тиждень, а за кордон переказувати до 100 тисяч.

Також у банках діють обмеження за кількістю переказів, які можна здійснити впродовж дня та місяця. ПриватБанк дозволяє фізособам-власникам карток Visa/Mastercard робити 100 переказів на місяць по Україні і 25 на місяць – за кордон. А в Ощадбанку для однієї картки дозволено робити не більше п’яти переказів за день і не більше 50-ти на місяць.

Ліміти на переказ коштів

Діють ліміти на грошові перекази Фото: https://rus.azattyq-ruhy.kz

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кабмін затвердив план остаточного переходу торговців на безготівкові платежі

Як держава контролює фінансові перекази під час війни

Зараз, в умовах війни, в українських банках діє низка правил стосовно фінансового моніторингу. Банк може заблокувати рахунок і картку через підозру у шахрайстві, нетипові операції, надходження великої суми невідомого походження, підозру у відмиванні коштів, компрометацію реквізитів карти. Блокуючи рахунки через те, що переказ або серія переказів здалися банку підозрілими, установа протидіє відмиванню коштів і перешкоджає викраденню особистих даних клієнта сторонніми особами, особливо в умовах тимчасової окупації. 

Якщо картку заблокували, власнику потрібно звернутися до відділення і надати менеджеру свої документи, пояснивши мету фінансової операції, через яку рахунок було заблоковано. Після цього фінустанова розблокує картку. Якщо ж клієнт не надасть банку підтверджуючих документів, операції з його рахунку будуть обмежені. Тоді він зможе переказувати кошти лише на благодійну допомогу на рахунки ЗСУ і Міністерства соціальної політики та на купівлю військових облігацій.

*************

Якими б не були правила, що їх впровадив Нацбанк на час воєнного стану, вони убезпечать банківську систему. Варто пам’ятати, що у цьому випадку посилений контроль є не інструментом бюрократії, а способом захистити банківську систему від зазіхань російських окупантів. Завдяки додатковій верифікації та певним обмеженням банки і надалі забезпечуватимуть фінансову стабільність країни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В Укрпошті розповіли, скільки безготівкових операцій компанія обробила у серпні

Monobank збільшив комісію за зняття готівки: яка ситуація у ПриватБанку та Ощадбанку

Найбільший держбанк перестав видавати готівку: причини

Хочу отримувати:

ТОП новини, квитки на заходи, безкоштовно!