Анна Тігіпко
засновниця та СЕО izibank
До початку повномасштабної війни, IT-індустрія була важливою ланкою в розвитку економіки країни. Україна залишається привабливим хабом, проте, кількість ІТ-фахівців, на душу населення, у 2-4 рази менша, ніж у сусідніх європейських країнах. За даними fintech country ratings 2021 році Україна займала 48-ме місце у світі та 27-ме в Європі, а Київ 68-ме поміж міст, тож нам є над чим працювати.
Серед топ міст за кількістю юнікорнів, за 2021 є звичні для всіх гравці, як Сан-Франциско, Пекін, Лондон, Бенгалуру, Париж, Берлін, Сінгапур, Тель-Авів та Сан-Паулу. Але є й цікава тенденції, де географія змінюється. Наприклад, Тель-Авів зміг достатньо сильно покращити свої позиції. Тоді, як у 2011 році 20-ть з 27-ми єдинорогів знаходились в Америці, зараз ця географія значно ширша. Це впливає й на венчурні інвестицій. Зараз доля компаній, що отримують інвестиції в Америці зменшилась за 20-ть років із 84% до менше 50%. Одні хаби, більш зрілі, концентруються на «важких» технологіях, на кшталт, штучного інтелекту, та дивляться на глобальний ринок. Інші тільки починають свій шлях та працюють локально. Взагалі, пандемія значно пришвидшила адаптацію діджитальних сервісів. То ж чому діджиталізація не призвела до юнікорнів у інших країнах? Які фактори потрібні для успіху?
Кластеризація
Чим більше компаній та ідей, тим більші шанси на створення техно-хаба. Коли присутня конкуренція, класні університети, можливість робітникам переходити з однієї компанію в іншу, присутність різних гравців притягує магнітом компанії та створює ці кластери
Інтеграція
Саме через культурну ізоляцію та недостатні знання з англійської, Токіо не стало технологічним хабом. Коли країна постійно поповнюється за рахунок міграції, додаються нові ідеї та розширюється бачення світу.
Внутрішній потенціал для інвестицій
Для розвитку індустрії потрібні внутрішні гравці/інвестори, аби стимулювати нові компаній. Знову ж, коли присутня конкуренція, зароджуються нові потенційно великі гравці та є розвиток. У 2019 році, незважаючи на те, що міжнародні інвестиції зростали, ізраїльські фаундери, таки тримали три чверті інвестицій на своєму ринку.
Чи зможе Україна стати хабом?
Війна, на жаль, вплинула на тенденції міграції розробників. Й до цього, ми конкурували за людський капітал. Адже, українці відкриті до інших культур. Навіть не досконале знання англійською не стає на заваді. Вони добре інтегруються та розуміються на європейському чи американському культурному просторі.
Україна достатньо велика розвитку свого внутрішнього ринку. Тому у нас достатньо розповсюджені роздрібні сервіси, а на експорт, більше ІТ-аутсорсінг ніж бізнес рішення. Україна адаптує світовий досвід під свої реалії бізнесу, концентрується на роздрібному клієнті, із зростанням платоспроможності та діджіталізації населення, розширює кількість бізнесу.
Для того, аби бути конкурентоспроможними на світовому ринку, й заробляти більшу маржу (тому що ми всі розуміємо, що аутсорсінг скоро закінчиться), треба переходити на складний та інтелектуальний продукт. Нам потрібно втримати інженерів високої якості, а це без реформ судової та правоохоронної системи, на жаль, неможливо. Важко виграти конкуренцію, коли базова вимога «справедливість» не вирішена.
Заохочення світових R&D центрів, розробки допоможуть підняти рівень країни та допомогти з класторизацією. Але й тут потрібні реформи та податкові переваги. Адже бізнесу потрібен дружній клімат та зрозумілі й єдині правила гри для всіх. А державі необхідно реально оцінити свою конкурентоспроможність у різних галузях. Перестати про деякі мріяти, а сконцентруватись на більш реалістичних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як розвиваються вбудовані платежі та яке майбутнє їм прогнозують
Telegram
Viber