Криптопроєкти України цьогоріч показали високий клас, як і фінтех-бізнес, банки та стартапи
Протягом грудня ми продовжимо знайомити читачів з учасниками Премії PaySpace Magazine Awards 2022, голосування в рамках якої триватиме до кінця року. Кожен охочий може проголосувати за кращі проєкти, компанії, стартапи та експертів у галузях кредитування, фінансових технологій та blockchain можна на сайті Премії. Попередньо потрібно авторизуватися по e-mail або свою сторінку у Facebook.
Ми уже опублікували чотири великі матеріали про те, як українські банки, TechFin-компанії, фінтех-стартапи та мікрофінансові установи працюють під час повномасштабної війни, роблячи великі успіхи у розробці та впровадженні нових продуктів для своїх клієнтів.
Цього разу PaySpace Magazine поговорив з командами кількох українських проєктів, деякі з яких також представлені у Премії PSM 2022 у номінації «Найкращий криптопроєкт». Ми поспілкувався із співзасновником криптовалютної біржі Richamster Сергієм Турченком, із засновником криптобіржі Kuna Михайлом Чобаняном, співзасновником криптофінтех-стартапу Weld Money Олексієм Бобком та СМО Any.Cash Віктором Локотковим про те, як вони працювали протягом 2022 року у реаліях великої війни, які новинки розробили і реалізували, а що відтермінували.
Сергій Турченко, співзасновник криптовалютної біржі Richamster
– Як для компанії минув рік? Що з наміченого було реалізовано, а що поставили на паузу і чому? Що було складного у контексті повномасштабної війни?
– Рік був надзвичайно тяжким. Перші місяці після початку повномасштабного вторгнення існувала лише одна задача – вижити. Усі вільні ресурси були перенаправлені на допомогу спротиву окупантам. Поступово активність на платформу почала повертатися, але у нас виникли нові пріоритети та задачі. Усі великі оновлення були заморожені, натомість з’явився волонтерський напрямок #HelpUA. Завдяки йому вдалося акумулювати з криптоспільнот допомогу нашим військовим на суму понад мільйон гривень. Левову частку допомоги надала спільнота криптовалюти українського походження Кarbo (KRB).
– Чого компанія очікує у 2023 році, на що робить ставку (раунд інвестицій, розробка нового функціоналу продукту, рекламна кампанія, експансія за кордон, найм нових співробітників, відкриття нових офісів тощо)?
– У 2023 році ми очікуємо на закінчення війни в Україні і початок відбудови нашої держави та економіки. Ми розраховуємо знайти додаткових інвесторів, що дозволить розморозити поставлені на паузу оновлення та розширення функціоналу. Плани у нас дуже амбітні, адже ми не просто торговий майданчик, ми будуємо нову філософію фінансів та віртуальних активів.
У планах – розширити інфраструктуру проєкту, запустивши платіжну систему, метавсесвіт, освітню програму та галузевий стартап інкубатор. Основний акцент у поствоєнний період будемо робити на те, що країні потрібно швидко створити нову економіку. Географічно ми завжди робили основний акцент на Україну та українців, але через великий міграційний рух вже цьогоріч починаємо дивитися і у бік країн-партнерів України. Приміром, уже проводимо додаткову польську локалізацію проєкту Richamster.
– Як вважаєте, які зміни чекають на крипторинок у 2023 році?
– У 2022 році криптовалюта не змогла показати себе як тиха гавань для інвестицій під час кризи, але чудово проявила себе як платіжний інструмент з великою швидкістю руху та низьким рівнем бюрократії. Саме тому розраховуємо, що у 2023 році саме на це і буде зроблено основний акцент.
Ми можемо побачити велику кількість інтеграцій платіжних систем з використанням криптовалюти у реальний бізнес. Держави будуть зайняті розробкою та тестуванням своїх CBDC, але криптовалюти – це про децентралізацію, тож сподіваємося, що цей принцип не втратить своєї актуальності і важливості. Якщо регуляції будуть ставати жорсткішими, то на сцену вийдуть криптовалюти з трохи призабутим високим рівнем анонімності, що забезпечить вільне і безпечне використання криптовалют навіть у реаліях спроб їх тотального контролю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сильні і незламні: Українські TechFin-компанії та проєкти розповідають про роботу під час війни
Михайло Чобанян, засновник криптобіржі Kuna
– Чим відрізняється ситуація на крипторинку України зараз від ситуації, що була на початку повномасштабної війни?
– У перші дні війни стався обвал цінності готівкового долара. Криптодолар Tether продавали з націнкою 30-40% до готівкового долара. Тобто за 1 USDT давали 1,30 готівкового долара. А у березні, коли стало зрозуміло, що Україна не здалася, а бореться, що міста навколо Києва уже звільнені, відсоток націнки почав падати, і зараз варіюється від 1 до 2%.
У критичних ситуаціях долар і євро, як традиційні валюти, знецінюються миттєво, стаючи нікому не потрібними. На початку війни криптофонд Aid for Ukraine забезпечував гуманітарну допомогу окупованим тоді містам – Чернігову, Сумам, Маріуполю. Поставок продовольства туди не було, ціни злетіли колосально, підприємці переймалися за бізнес, а містяни мали потребу у транспорті, пальному, їжі, воді. Тож Kuna зробила точкові інтервенції – знайшла на місцях криптанів, відправила їм крипту, яку вони з націнкою 30% обмінювали бізнесу. Підприємці передавали людям продукти, оплачували автобуси для евакуації – так ми вивезли на безпечнішу територію дітей, людей похилого віку, людей з інвалідністю цілими будинками та лікарнями. І усе це стало можливим завдяки криптовалюті, а кеш нікому не був потрібен, бо його не вивезеш, адже дорогою обов’язково відберуть.
– Що змінилося у криптоспільноті України цього року у березні, коли українські банки блокували транзакції на криптобіржах, вважаючи їх переказами грошей за кордон?
– Це блокування пов’язане зі вказівкою від Нацбанку українським банкам щодо необхідності блокування peer-to-peer транзакцій, пов’язаних з криптовалютними біржами, нібито тому, що так валюта виводиться з України.
Разом з представниками СБУ та Мінцифри ми зв’язалися з регулятором і розібрали це питання докладно. Ми пояснили Нацбанку, що схема, яку використовує Kuna та більшість обмінників в Україні, – це peer-to-peer транзакції. Гривня обмінюється на криптовалюту, а валюта тут не фігурує, тому її виведення за кордон немає.
Ця проблема виникла через біржу Binance, яка мала за кордоном еквайринг, тому з української карти можна було поповнювати баланс біржі. Люди купували валюту з української гривневої карти і виводили її на західні рахунки біржі Binance. Саме до цього Нацбанк і мав претензії.
Я довів регулятору, що жодного виведення з нашого боку не було. Щоправда, НБУ так і не доручив банкам скасувати блокування peer-to-peer транзакцій, пов’язаних з криптовалютними біржами, зазначивши, що нібито не впливає на банки. Але ж свого часу заборонив це робити – це парадоксальна позиція. Наразі деякі обмеження зберігаються, крім того підвищився показник відмов при спробах поповнити рахунок гривневої картки на криптобіржі або у криптообміннику. Користувачеві потрібно зробити близько п’яти спроб, перш ніж вийде.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розширюють послуги для клієнтів і чекають на open banking: Як українські банки впроваджують новітні технології під час війни
– Як економіка та криптогалузь України розвиватиметься протягом наступних років?
– Неодмінно з’явиться цифрова економіка і протягом, скажімо, наступних десяти років вона стане більшою, ніж аналоговий світ. Держава лише виконуватиме функції бекенду, а умовним фронтендом держави буде Дія. Саме через Дію держава забезпечуватиме громадянам доступ до правоохоронної системи і судів. Щоб отримати державні послуги, нічого, окрім додатку Дія або відвідування офісів Дія Бізнес, не знадобиться. Відтак, продуктивність і ефективність держави зросте у рази, а ми отримуватимемо більше якісних послуг, ніж зараз.
Крім того, ми побачимо мікс державних (CBDC – central bank digital currency) і звичайних криптовалют та багато різних блокчейнів, поєднаних мостами. Активно розвиватиметься український метавсесвіт зі своїми послугами, а також Web 3.0, у якому буде і представництво України.
Зараз Україна – перша у світі країна, яка вимушена проводити діджиталізацію у вкрай важких умовах, але вона поширюватиме діджитал у всьому світі. У майбутньому Україна буде однією з чотирьох найуспішніших та найвпливовіших країн світу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кредитна підтримка бізнесу та громадян під час війни: Як українські банки та мікрофінансові установи проводять 2022 рік
Олексій Бобок, співзасновник криптофінтех-стартапу Weld Money
– Які труднощі постали перед проєктом 24 лютого цього року? Як ви їх долали?
– Війна вплинула на нас сильно. Криптопроєкт Weld Money на той час уже пройшов майже чотири повних інтеграції з різними банками, але два зупинилися посеред дороги з різних причин, з третім банком ми пройшли інтеграцію на 98%, перебували у стадії тестування і планували реліз на початок березня. Але, на жаль, через війну довелося зупинити роботу, і 13 квітня ми створили робочу групу для інтеграції з четвертим банком – Unex Bank. Наступні три місяці ми інтегрували Weld і наразі вийшли у продакшн. Це велике досягнення.
– Як вважаєте, як виглядатиме статистика користування криптокарткою weld за рік: кількість користувачів, обсяги операцій?
– Ми будемо намагатися заонбордити, завести та утримати максимальну кількість користувачів. Наразі ми припускаємо, базуючись на офіційній статистиці Нацбанку, що матимемо у середньому 22 операції в місяць на одну людину в Україні. По Європі, Азії та Африці ми будуємо фінансову модель на основі європейської статистики. Щодо запитання, де ми будемо через рік, то відповім так – я докладатиму максимальних зусиль, щоб ми були єдинорогом і мали величезну кількість клієнтів у різних регіонах. Також ми будемо розширювати покриття у світі. Приміром, у Європі криптокартка функціонуватиме уже до кінця цього року, а на 2023 рік у планах – азіатський ринок і початок роботи в Африці.
Віктор Локотков, СМО Any.Cash
– Як для компанії минув 2022 рік? Що було впроваджено, а що відтерміновано і чому?
– Хоча рік і був важким, але він відзначився для Any.Cash плідною працею та великою кількістю змін. Одним із фундаментальних поворотів був перехід бота та сайту на рідну мову. Тепер абсолютно вся інформація в AnyCashBot та на сайті Any.Cash доступна українською.
Окрім цього, команда не лише активно закликала користувачів підтримувати Україну, армію та волонтерів, а й самостійно донатила з початку повномасштабного вторгнення. Спільними зусиллями було зібрано та передано 3 650 000 гривень на бронежилети, дрони, ліки та продукти. До речі, Any.Cash потрапила до переліку перевірених фондів для підтримки України: Crystalblockchain та Ukrainesangels.
З технічних реалізацій Any.Cash відзначився такими нововведеннями:
- Інтеграцією Дії з Any.Cash. Користувачі зможуть верифікуватися через Дію, яка є однією із доступних опцій для підтвердження особистості у боті.
- Інтеграцією з WhiteBIT. Наразі Any.Cash приймає коди найбільшої європейської криптобіржі. Користувачі мають змогу і переводити кошти на біржу, і поповнювати баланс гаманця за допомогою коду WhiteBIT.
- Можливістю переказувати кошти на EUR IBAN рахунки країн SEPA зони. Користувачі можуть відправляти гроші на європейські рахунки, допомагаючи своїм близьким, котрі зараз вимушено знаходяться за межами країни.
- Додаванням криптовалюти TRX.
- Виходом на ринок Казахстану і проведенням платіжних операцій за допомогою локальних карток.
- Підвищенням курсу для обміну USD → UAH для вигідного розрахунку за кордоном.
– Чого компанія очікує наступного року, на що розраховує, що планує розвивати?
– Наступного року нашим основним завданням буде видалення грані між криптовалютою та фіатними валютами. Для вирішення цієї задачі плануємо запроваджувати маркетингові та технологічні рішення. Наша ціль – забезпечення простого і легкого входу в криптовалюту та такого ж простого виходу з криптовалюти не лише в Україні або Європі, а й в усьому світі.
Ми уважно стежимо за трендами у технологіях, криптовалюті і за потребами клієнтів, тому у 2023 році плануємо запустити власний додаток для Android та iOS. Крім того у користувачів Any.Cash буде можливість зробити банківську карту та прив’язати її до балансу гаманця.
– Які зміни, на вашу думку, чекають на крипторинок наступного року?
– Незважаючи на поточний курс криптовалюти, загальне проникнення крипти у суспільство по всьому світу відчутно зросло. Саме тому ми вважаємо, що зовсім скоро буде проведена більш глобальна інтеграція криптовалют у повсякденне життя. Цифрові валюти за короткий час зможуть поширитися в маси та будуть введені в експлуатацію для проведення щоденних платежів.
За підтримки Асоціації ЄМА та Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній.
Інформаційні партнери: журнал Фуете, 44.ua, Ukrainian Fintech Hub, banki.ua, Prostobiz.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
З 2023 року Італія почне стягувати 26% податку на прибуток від криптовалют
Шість найбільших криптобірж розкриють інформацію про клієнтів — рішення лондонського суду