Як реверсивний факторинг допоможе українським компаніям: інтерв'ю з Уве Поом, SupplierPlus Group
close-btn
PaySpace Magazine Global toggle EN
Ми в соцмережах:
PaySpace Magazine Global toggle EN

Як реверсивний факторинг допоможе українським компаніям: інтерв’ю з Уве Поомом, SupplierPlus Group

Редакція PaySpace Magazine поспілкувалась з операційним директором SupplierPlus Group і дізналась більше про реверсивний факторинг

На ринку добре відома проблема відтермінування платежів, коли великі компанії-замовники (в ритейлі, агро і багатьох інших галузях) готові сплачувати рахунки через 30, 60 чи більше днів, що стримує їхніх постачальників у розвитку через брак оборотного капіталу. При цьому банківське кредитування для постачальників може бути дорогим або навіть недоступним. Естонська компанія SupplierPlus, за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», представила в Україні першу цифрову платформу реверсивного факторингу, яка допомагає вирішити цю проблему.

Редакція PaySpace Magazine поспілкувалась з операційним директором SupplierPlus Group Уве Поомом (Uve Poom) та дізналась більше про цей інноваційний інструмент фінансування оборотного капіталу. А також обговорили перспективи розвитку фінтеху в Україні та світі.

Уве, вітаємо з офіційним запуском платформи реверсивного факторингу SupplierPlus в Україні! В яких ще країнах представлена ​​ваша компанія, і чому ви вирішили вийти на український ринок?

Дякую за вітання! SupplierPlus Group відкрила свій перший офіс у себе на батьківщині в Естонії, а також працює у Фінляндії, Польщі й Україні. З-поміж нових географічних напрямів ми обрали Україну не випадково, адже тут –  потенційно великий ринок.

Однак на відміну, приміром, від Польщі, де обсяг факторингових операцій складає 11% відносно ВВП, український ринок факторингу ще молодий (0,2% відносно ВВП). Представникам малого та середнього бізнесу важко отримати доступ до банківського фінансування, щоб збільшити свій оборотний капітал. Тільки уявіть: розрив на ринку фінансування  дебіторської заборгованості (або простіше – дефіцит  коштів) в Україні складає €1,5-3,4 млрд. Але в проблемі можна знайти і можливості.

Тому ми вирішили взятися за справу й допомогти відкрити ці можливості для підприємців.
Ми зареєстрували компанію ще минулого року, однак перші пів року працювали в пілотному режимі. Із відкриттям лімітів реверсивного факторингу для українських компаній в обсязі понад 100 млн грн разом з банками-партнерами і з залученням власних коштів, ми готові офіційно оголосити про запуск платформи в Україні. Очікуємо, що до кінця 2021 р. доступний обсяг фінансування на платформі SupplierPlus досягне щонайменше 500 млн грн, а можливо, навіть 1 млрд грн.

Розкажіть, будь ласка, про реверсивний факторинг. Які його переваги у порівнянні з традиційним кредитуванням?

Для традиційних позик банки зазвичай просять щось цінне у заставу, приміром, нерухомість. На розвинених ринках компанії часто мають подібні засоби, щоб забезпечити заставу. Однак в Україні поняттю приватної власності ледве виповнилося 30 років, і компанії зазвичай не володіють суттєвими активами.

Факторинг – це елегантне рішення в такій ситуації, оскільки неоплачений рахунок є гарантією чи заставою, яку велика компанія може продати банку, щоб її постачальник отримав оплату раніше. Реверсивний факторинг якнайбільше потрібний на ринках, що розвиваються, зокрема, в Україні.

Традиційний або класичний факторинг – це інструмент з регресом на постачальника: він залежить від ініціативи постачальника, котрий сам перепродає рахунок, який має оплатити замовник, банку. Попри те, що цей інструмент має свої переваги, він також досить легко піддається шахрайству. Приміром, деякі недобросовісні компанії можуть продавати один і той самий рахунок двічі різним банкам або навіть створювати фіктивні рахунки.

Реверсивний факторинг починається з ініціативи покупця та знімає ризики з постачальника на противагу класичному факторингу. Компанія-покупець має, по-перше, документально підтвердити банку співпрацю з тим чи іншим постачальником, по-друге, затверджувати кожен рахунок-фактуру з додатковою гарантією оплати. В такий спосіб постачальник може отримувати оплату від банку дуже швидко і тоді, коли йому це потрібно, а покупець сплачує банку вартість рахунку у встановлені терміни.

Реверсивний факторинг дає змогу банкам знизити ризики, адже вони мають справу з великими стабільними корпораціями, а не з МСБ. А покупець і постачальник можуть отримати вигоду від  звільненого робочого капіталу для фінансування своєї поточної діяльності.

Хто є вашими основними клієнтами? На скільки зросла їх кількість з часу запуску платформи в 2015 році?

Нашими основними клієнтами в країнах Балтії є роздрібні мережі, виробники харчових продуктів і напоїв, великі будівельні компанії, а також державні установи і місцеві муніципалітети. Це зрозуміло, адже великі компанії у цих сегментах і державні інститути мають багато підрядників, до того ж розповсюджена практика відтермінування платежів.
Загалом, якщо подивитися на всі країни, де ми присутні, ми працюємо з понад 200 клієнтами, з-поміж яких – найбільші супермаркети  та будівельні компанії.

Хто ваші партнери в Україні? Чи є компанії, які вже долучилися до платформи?

У нас наразі вісім клієнтів в Україні, а саме три банки – Агропросперіс банк, OTP банк та МТБ Банк, і такі компанії як зернотрейдер «Рамбурс», «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») та інші.

Ядро – представники молочної промисловості. Молокозаводи зазнають фінансового тиску, оскільки вони водночас є і постачальником, і покупцем. Їхні постачальники очікують оплати за молочну сировину вже через тиждень, але роздрібні мережі зазвичай платять за поставлену готову продукцію через 30-60 днів. Саме тут ми можемо допомогти подолати часовий розрив і дати змогу постачальникам отримати гроші за товар значно швидше, ніж це обумовлено у договорах.

Естонія відома своїм високим рівнем розвитку фінтеху. Як вам вдалося цього досягти?

Цифрова революція в Естонії розпочалася ще у 1980-х роках, коли в кібернетичному інституті готували сильних криптографів. Із проголошенням незалежності в країні ці фахівці зайнялися розробкою національних телекомунікаційних систем та опікувалися забезпеченням  шкіл комп’ютерами й інтернетом. Усі ці зусилля докладалися з палким бажанням модернізувати країну та підвищити її ефективність у розвитку сучасних технологій.

Скандинавські банки й телекомунікаційні компанії також відіграли важливу роль у впровадженні сучасних технологічних рішень у сфері фінансів у країнах Балтії. По суті естонські підрозділи шведських банків незабаром створили кращі рішення, ніж їхні материнські компанії, які досі застрягли на своїх застарілих рішеннях.

На додачу до ринкових факторів важливо врахувати залучення держсектора. В Естонії дуже розвинена співпраця між державним та приватним сектором. Один з прикладів – інфраструктура для електронних підписів. Тож технологічний поступ став можливими і завдяки молодому поколінню політиків і держслужбовців, які прийшли до влади після 1991 року.

І останнє, але не менш важливе: диджиталізацію в Естонії підтримали іноземні донори. Скандинавські країни, Європейський Союз і США фінансували різні проекти – від кабельної системи для високошвидкісного інтернету по всій країні до навчання пенсіонерів користуватися мережею. Подібні ініціативи актуальні також в Україні, де ми як компанія співпрацюємо з Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору», що опікується запровадженням сучасних фінансово-технологічних рішень в Україні.

Що, на вашу думку, потрібно трансформувати, змінити, вдосконалити в Україні, щоб підвищити рівень розвитку сектору фінансів і технологій?

Україна рухається у правильному напрямку – передусім завдяки розвитку нормативно-правового поля для відкритого банкінгу (open banking) і впровадженню таких трастових послуг як-от електронний цифровий підпис. Водночас я вважаю, що також має бути спосіб підписання документів за допомогою кваліфікованих електронних підписів (ECP/KEP) на мобільних пристроях, а не лише за допомогою ключів підпису.

Інший аспект – дерегуляція фінансових послуг. Багато законів були розроблені для «паперового світу», а тепер вони заважають впровадженню інновацій. Закони мають описувати, що можна або не можна робити, а не в який спосіб.

Які переваги має Україна, що позитивно впливають на розвиток фінтеху?

Україна дійсно має ряд переваг, що створюють потужний потенціал для розвитку фінтеху. Однак необхідно докласти зусилля, щоб більшою мірою розкрити і використати цей потенціал, розвивати економіку і впроваджувати сучасні високотехнологічні інструменти.

По-перше, одна з сильних переваг – ІТ-галузь світового класу. На жаль, більшість українських ІТ-фахівців працюють на іноземних клієнтів. Вони багато чого навчилися в успішних компаніях за кордоном, але цей отриманий досвід потрібно належним чином застосувати й в Україні.

По-друге – це великий ринок із близько 40 млн населення. Естонія не отримує вигоди від багатьох фінтех-інновацій через те, що ринок занадто малий. В Україні більшість надійних бізнес-ідей можуть перетворитися на успішні компанії.

По-третє, в Україні потужна спільнота ентузіастів блокчейну та криптовалют. Якщо блокчейн насправді є третьою інтернет-хвилею після появи мережі (web) та мобільних пристроїв, це ноу-хау необхідно використовувати для наступного покоління компаній.

Які тенденції розвитку фінтеху у світі ви можете назвати?

Якщо дивитися в загальному масштабі, важливо звернути увагу на блокчейн. «Хайпова» стадія блокчейну потроху завершується, і починають з’являтися суто практичні кейси. Йдеться не тільки про використання технології для криптовалют, але й також для додатків DeFi (децентралізованих фінансів, decentralized finance). Сервіси DeFi належать до нового покоління відкритих онлайн-додатків, тож замість того, щоб покладатися на фінансові установи, такі, як банки, користувачі можуть користуватися прозорим програмним забезпеченням, і таким чином довіра зсувається на користь фінансових установ з прозорими технологіями. Будь-хто із достатнім рівнем технічних навичок може перевірити й допрацювати додатки DeFi, тож банки й інші традиційні фінансові посередники стикаються із серйозною загрозою.

У більш традиційних галузях ключовими тенденціями є відкритий банкінг та автоматизація кредитного скорингу. Відкритий банкінг створює незліченні нові можливості для фінтеху. За допомогою автоматичного скорингу кредитори можуть спиратися на інформацію з банківських рахунків інших фінансових установ, бухгалтерських систем, платформ електронної комерції, соціальних мереж і даних з багатьох інших альтернативних джерел для автоматичного розрахунку рівня ризику. Автоматичний скоринг дає змогу не тільки банкам, а також страховим компаніям і торговим партнерам швидше і з меншими витратами оцінювати рівень ризиків стосовно своїх клієнтів. Це стосується як фізичних, так і юридичних осіб, але для кредитування бізнесу це означає, що банки тепер можуть надавати позики на менші суми й діяти гнучкіше, що особливо корисно для клієнтів МСБ. Ця тенденція вже поширюється в Україні і добре працює в поєднанні з факторинговими продуктами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безготівкове майбутнє, підтримка бізнесу і лібералізація ринку: інтерв’ю з представниками Visa, ПриватБанку та Ощадбанку

Хочу отримувати:

ТОП новини, квитки на заходи, безкоштовно!