Майже 90% постів фінансових інфлюенсерів у соцмережах мають низьку якість. Про це йдеться у дослідженні Лондонського університету королеви Марії
Фото: freepik.com
Останніми роками фінансові інфлюенсери, або finfluencers, набули великої популярності у світі. Вони діляться зі своєю аудиторією порадами щодо грошей та інвестицій, а також часто просувають конкретні продукти й послуги у високоризикових сферах, зокрема у криптоіндустрії.
Це явище привернуло увагу регуляторів. Зокрема, британське Управління з фінансового регулювання та нагляду (FCA) уже вживало різних заходів проти недобросовісних гравців, включно з кримінальними обвинуваченнями.
Хоча більшість фінансових інфлюенсерів не порушують закон, дослідження, профінансоване Aberdeen Group Charitable Trust, показало: переважна частина їхнього контенту містить загалом неякісні фінансові рекомендації.
Дослідники проаналізували пости майже 2 500 фінансових інфлюенсерів в Instagram, TikTok та YouTube. Контент оцінювали за шістьма критеріями: експертиза автора; наявність дисклеймерів і попереджень; фінансова та економічна обґрунтованість ідей; якість пояснень; згадування ризиків або альтернатив; прозорість джерел та розрахунків.
Майже 9 із 10 проаналізованих постів містили більше негативних, ніж позитивних ознак якості фінансових порад. Лише 8–9% публікацій вказували на релевантну експертизу автора, тоді як дисклеймери або попередження були лише у 12–13% випадків.
Читайте також: Revolut планує запустити підрозділ private banking у Європі
Дослідники також виявили, що якість фінансових порад суттєво залежить від платформи. Контент на YouTube стабільно демонструє більше позитивних ознак якості, ніж публікації в Instagram або TikTok. Майже кожен п’ятий пост на YouTube містив інформацію про експертизу автора, тоді як в Instagram таких було лише 2,2%, а в TikTok — 3,9%.
Попри це, супутнє опитування серед 4 200 британців показало, що фінансові інфлюенсери справді мають значний вплив. Приблизно кожен третій респондент заявив, що протягом останнього року користувався порадами із соцмереж — наприклад, застосовував фінансові лайфхаки або ухвалював рішення на їхній основі.
Серед тих, хто діяв за порадами із соцмереж, 70% повідомили переважно про позитивні результати, 27% — про змішані, а лише 3% — переважно про негативний досвід.
Майже всі учасники опитування заявили, що перевіряють інформацію, яку бачать у соцмережах. Водночас багато хто покладається на слабкі методи перевірки — наприклад, читає коментарі. Крім того, понад половина респондентів не знають про юридичну різницю між «фінансовими рекомендаціями» та регульованими «фінансовими консультаціями», а 40% були здивовані тим, що більшість фінансових порад у соцмережах взагалі не підпадають під чинне регулювання.
Голова Aberdeen Group Charitable Trust Крістіна Черч заявила, що хоча регулятори, такі як FCA та Advertising Standards Agency, відіграють важливу роль, «відповідальність не може лежати лише на регуляторах. Це дослідження показує, що платформи також мають ключову роль у тому, щоб фінансовий контент в інтернеті відповідав базовим стандартам та щоб обмежувати поширення оманливого контенту».
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
НБУ випустив дві нові пам’ятні монети
ШІ допоміг повернути доступ до криптогаманця, заблокованого 10 років
15 найслабших валют світу: на якому місці гривня
Джерело: Finextra.
Telegram 
Viber 
