У Міністерстві цифрової трансформації оприлюднили Білу книгу з регулювання ШІ в Україні, у якій розглядається теперішній стан галузі та бачення її майбутнього правового регулювання. У цій статті ми розглянемо головні моменти з цього звіту
Використання ШІ в Україні: стан галузі та плани щодо регулювання від Мінцифри Фото: chatgpt.com
«Від початку створення Мінцифри і до сьогодні наша ціль залишається незмінною — побудувати найзручнішу цифрову державу у світі. Ми віримо, що майбутнє України — у розвитку цифрової економіки та інновацій. Штучний інтелект — важлива частина цього шляху. Сьогодні ШІ в Україні вже використовують у різних напрямах — від військових технологій до govtech. Бачимо важливий фокус у розвитку технологій ШІ також у сферах освіти, охорони здоров’я, економіки, урбаністичного планування та багатьох інших», — зазначив Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України.
За його словами, це дасть змогу нашій державі не просто адаптуватися до світових тенденцій, а й стати лідером у цій галузі
«Як ще один крок на цьому шляху — презентуємо Білу книгу, яка детально описує підхід України до регулювання ШІ. Документ відкритий до широкого обговорення. Для його розробки ми залучали експертів з різних галузей — громадського сектору, бізнесу, представників державних органів, наукової спільноти. Це дало змогу вмістити пропозиції й потреби фахівців із різних сфер», — додав Михайло Федоров.
У пресслужбі Мінцифри підкреслили, що Білу книгу підготовано завдяки підтримці, наданій Агентством США з міжнародного розвитку в рамках Проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України» та Проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev.
Використання ШІ в Україні
Неймовірний потенціал штучного інтелекту призвів до сплеску нових проєктів з його використанням, активного впровадження в приватному секторі, а також використання систем і застосунків ШІ в особистих та професійних цілях серед користувачів у всьому світі, і Україна — не виняток.
Згідно із січневим опитуванням Kantar Ukraine, 78,7% опитаних громадян знають, що таке штучний інтелект. При цьому лише 7,6% сказали, що не знайомі з цим поняттям. Ще 13,7% не змогли надати однозначну відповідь. Також значна частка українців вже мала досвід використання технологій ШІ, починаючи від взаємодії із чатботами і закінчуючи використанням побутових приладів, що працюють на технології штучного інтелекту.
За результатами останнього опитування у січні 2024 року, 29,1% респондентів зазначили, що використовують AI в тій чи іншій сфері, 16,6% не змогли дати однозначну відповідь і 54,3% сказали, що не використовують ШІ.
Аналітики підкреслюють, що українці частіше почали помічати застосування ШІ, особливо це стосується охоронних систем, креативної індустрії, банківських послуг та обслуговування клієнтів. У цей час близько половини опитаних позитивно ставляться до штучного інтелекту, а 73% людей згодні з твердженням, що ця технологія здатна покращити життя людства.
Читайте популярне: Як розвивається ШІ-екосистема в Україні — дослідження AI HOUSE
Попри здебільшого позитивне ставлення українців до AI, вони відчувають і ризики, які пов’язані з ним, зокрема, етичні, соціально-економічні та екзистенційні.
Відповідаючи на запитання про спроможність розпізнати текст, згенерований ChatGPT чи іншою нейромережею, лише 19,6% респондентів повідомили, що здатні розпізнати такий текст, і 42,2% — не спроможні. 34,1% людей додали, що довіряють даним, написаним ботом, 25,4% не довіряють.
«Такі дані свідчать про наявність значних ризиків щодо маніпулювання поведінкою людей за допомогою ШІ, які мають бути адресовані, — йдеться у звіті Мінцифри. — Дискусія щодо ризиків, повʼязаних зі стрімким розвитком та використанням ШІ, так само стала однією з ключових поряд із загальними обговореннями щодо переваг та потенціалу технологій штучного інтелекту. Це, у свою чергу, неминуче призвело до виникнення питання щодо необхідності правового регулювання ШІ. При цьому частка прихильників ухвалення закону серед опитаних з матеріальним становищем вище середнього та вищою освітою становить 53 і 51 відсоток відповідно».
У Мінцифри пояснили, що дискусія щодо правового регулювання ШІ в Україні вийшла на широкий загал фактично лише минулого року, але процеси обговорення правового регулювання стартували значно раніше, ще у 2020 році. Зокрема, йдеться про участь у роботі Спеціального Комітету Ради Європи зі Штучного інтелекту. Тоді перед учасниками стояло завдання оцінити необхідність правового регулювання на загальноєвропейському рівні.
Як результат — створено Комітет Ради Європи зі ШІ. Його завданням стала розробка Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект і права людини, демократію та верховенство права, участь у розробці якої брала й делегація України. Аналогічні процеси протягом останніх років відбувалися і на рівні інших міжнародних та супернаціональних організацій, зокрема Європейського Союзу, та інших країн.
Цілі впровадження регулювання ШІ в Україні
Для чіткішого розуміння планів щодо регулювання штучного інтелекту, у Мінцифри окреслили головні цілі цього процесу:
- Ціль 1: Підтримка конкурентоспроможності бізнесу та забезпечення доступу до глобальних ринків.
Підхід Мінцифри щодо регулювання передбачає також створення й надання бізнесу інструментів для підготовки інтеграції технології. Розробка і впровадження таких засобів дозволить бізнесу не тільки підготуватися до майбутнього національного законодавства, але й до вимог Регламенту ЄС зі штучного інтелекту та виходу на європейський ринок.
- Ціль 2: Захист прав людини
Ця проблематика неодноразово обговорювалася широким загалом та різними інституціями. Серед основних дискусій — проблема того, що у процесі навчання технології ШІ можуть відображати інституційну дискримінацію, наявні упередження щодо представників різних національностей, кольору шкіри та інших ознак.
Особливо ця небезпека може проявлятися, коли AI використовується в процесі підбору кандидатів на роботу, видачі державної допомоги або кредитів. Також наразі вже відомі випадки використання ШІ для створення глибинних фейків та маніпулювання думкою суспільства.
З метою убезпечення громадян від таких ризиків та захисту прав людини під час взаємодії з ШІ постає потреба у впровадженні юридично обовʼязкового та всеохоплюючого регулювання.
- Ціль 3: Євроінтеграція.
Подальша інтеграція, безумовно, передбачає й адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС, зокрема, і в цифровій сфері.
«Ми переконані, що імплементація Регламенту ЄС про ШІ важлива не тільки для безпроблемної інтеграції України до ЄС, але й має під собою вагомі ринкові та економічні передумови», — зазначають у Мінцифри.
Цікаве по темі: Переваги децентралізованого ШІ: Як він змінить світ
Artificial intelligence Фото: freepik.com
Перші кроки на шляху до регулювання ШІ в Україні
«Беручи до уваги аргументи і пропозиції державних органів влади, представників профільного бізнесу, організацій громадянського суспільства, представників наукового та технічного середовища, Міністерство цифрової трансформації України пропонує скористатися шляхом поступового впровадження регулювання у сфері ШІ. Під поступовим впровадженням регулювання сфери ШІ ми маємо на увазі рух від позазаконодавчих інструментів та ініціатив протягом найближчих кількох років до прийняття спеціального закону зі штучного інтелекту на фінальному етапі. Таким чином, суть підходу полягає в розділенні шляху до впровадження обовʼязкового регулювання на два етапи: підготовчий етап та етап впровадження закону-аналога Регламенту ЄС зі штучного інтелекту», — йдеться у звіті.
Перший етап (підготовчий), як пояснили у Мінцифри, передбачає створення та впровадження позазаконодавчих інструментів для допомоги профільному бізнесу та іншим стейкхолдерам у підготовці до майбутнього обовʼязкового регулювання.
Сьогодні передбачається робота над розробкою, адаптацією та впровадженням таких інструментів, як:
- регуляторна пісочниця;
- методологія оцінки впливу ШІ на права людини;
- інструменти з маркування ШІ;
- інструменти «мʼякого» права (добровільних кодексів поведінки та загальних і секторальних рекомендацій).
Важливий елемент першого етапу та підходу в цілому — створення вебпорталу відповідального ШІ, де будуть зібрані та інтегровані такі інструменти.
«Ще одним важливим елементом має стати і фінальна версія Білої книги, що буде доопрацьована та фіналізована за результатами консультацій в рамках поточної публікації. Передбачається, що фінальна версія Білої книги зі штучного інтелекту стане узгодженим загально орієнтиром як для держави, так і для бізнесу і забезпечить прогнозованість правил гри у сфері штучного інтелекту на майбутні роки», — додали експерти Мінцифри.
Другий етап — імплементація Регламенту ЄС про штучний інтелект.
Виклики у сфері регулювання ШІ
Перший виклик — наявні ресурси та спроможності держави впроваджувати й здійснювати регулювання ШІ відповідно до обраного підходу. Під спроможністю необхідно розуміти сукупні фінансові, людські та організаційні ресурси, які держава може використати для цілей як запровадження, так і здійснення регулювання.
«Це призводить до ситуації, коли ефективне регулювання стає неможливим без створення відповідного регуляторного органу, який наділений повноваженням усувати ті чи інші порушення законодавства в режимі реального часу. Якщо, наприклад, певна практика використання ШІ порушує право людини на недискримінацію, то без своєчасного припису про усунення порушення ми отримуємо проблему повторюваності такого порушення», — пояснюють у Мінцифри.
Наявність лише заборони та можливість відстояти власне право через суд — не є ефективним механізмом у цифровій сфері. Яскравий прилад у вже врегульованій сфері суспільних відносин — проблема швидкого видалення незаконного контенту в мережі інтернет.
«Так, наприклад, у разі несвоєчасного видалення дитячої порнографії з мережі Інтернет дитина стає жертвою щоразу, коли хтось переглядає відповідний контент. Саме тому в цій сфері старий підхід із видаленням незаконного контенту на основі рішення суду вважається неефективним та таким, який підлягає перегляду», — зазначається у звіті.
Аналогічні міркування мають розглядатися і під час обирання підходу до регулювання в сфері ШІ.
Для створення регуляторного органу Україні потрібні достатня кількість людських та фінансових ресурсів, що в умовах війни, незважаючи на всю значущість сфери штучного інтелекту, вочевидь — вкрай малоймовірно.
Наприклад, уряд Великобританії планує виділити £10 млн тільки на посилення спроможностей вже наявних регуляторних органів для регулювання сфери AI. Виходячи з поточних пріоритетів України, виділення зіставних або навіть пропорційних українським реаліям коштів — неможливе.
Також створення подібного органу вимагає значних часових затрат для проходження всіх необхідних процедур, зокрема, розробки окремого закону щодо порядку створення, повноважень і функцій такого органу.
Читайте також: Вчені розробили інноваційний ШІ-чип: в чому його перевага
Ще одна важлива проблема — наявність належного рівня експертизи і професійного людського ресурсу, що може бути залучений до роботи регуляторного органу.
«Саме тому ми акцентуємо увагу на формуванні спроможностей у межах нашого підходу, де під формуванням спроможностей розуміється не тільки спроможність бізнесу відповідати майбутнім вимогам, але й спроможність держави здійснювати регулювання. І саме тому, наприклад, підхід зі швидким впровадженням обовʼязкового регулювання зі створенням регуляторного органу (імплементація Регламенту ЄС одразу після його прийняття) є фактично неможливим», — пояснили у Мінцифри.
Пропозиція співпраці для великих ШІ-платформ
За відсутності обов’язкового регулювання протягом 1 етапу фахівці Мінцифри прагнуть використати всі доступні можливості, зокрема і партнерські відносини. У цьому контексті вони покладають великі надії на відповідальний бізнес і насамперед на великі AI-платформи.
Структура світового ринку генеративного ШІ у частині моделей і платформ має тенденцію до кристалізації п’яти великих гравців, які, згідно з дослідженням IOT Analytics 2023, сукупно займають 84% усього ринку AI-платформ. Можливість покриття ≈ 84% ймовірних порушень прав людини шляхом підписання чотирьох партнерських угод: Open AI, Microsoft, AWS, Google.
«Ми пропонуємо застосувати концепцію Trusted Flagger (що використовується в межах іншого знакового регулювання у цифровій сфері — Регламенту ЄС про цифрові послуги). Суть концепції полягає в тому, щоб залучити провідні українські громадські організації до виконання функції Trusted Flagger — довіреного спостерігача, який бере на себе функцію фільтрації скарг на порушення користувацьких умов кожної з платформ у частині порушення прав людини у звʼязку із використанням ШІ», — пояснюють фахівці Міністерства цифрової трансформації.
За їх словами, після отримання скарги такий довірений спостерігач розглядає її на предмет можливого порушення та у разі доходження до висновку про його наявність передає скаргу безпосередньо до платформи, яка розглядається у пріоритетному порядку.
«Переконані, що такий механізм буде взаємовигідним для всіх сторін: користувач — швидкий розгляд скарги у разі наявності порушення; платформи — зменшення обсягу скарг для опрацювання (фільтрація третьою стороною); держава — ще один інструмент захисту прав людини тут і зараз», — зазначається у звіті.
Мінцифри наразі вже досягло попередніх домовленостей з деякими компаніями, що мають великий досвід роботи у сфері цифрових прав, та закликає до співпраці інші компанії.
«Ми також відкриті до обговорення можливих пропозицій щодо перегляду пропонованої схеми співпраці, а також до розгляду альтернативних механізмів для захисту прав користувачів», — кажуть представники Міністерства.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
ТОП-5 популярних генеративних ШІ, що створюють зображення, тексти та музику
Нова епоха кібершахрайства: Як ChatGPT може допомогти шахраям у крадіжках, шантажі та пропаганді
Що таке ШІ-галюцинація та як її виявити звичайному користувачеві
Telegram
Viber