Серед планет нашої Сонячної системи Юпітер — найстаріша і найбільша планета, яку часто можна побачити на нічному небі (друга за яскравістю після Венери). Вчені давно спостерігають за цим смугастим газовим гігантом, відколи почали конструювати прості телескопи. Тож що цікавого нам наразі відомо про цю планету? Якими відкриттями можуть вразити нас вчені?
Сім найдивовижніших відкриттів, які ми зробили, досліджуючи Юпітер Фото: chatgpt.com, wikipedia.org
Надзвичайна вага Юпітера — його найхарактерніша риса. Завдяки своїй гравітаційній силі Юпітер відіграє роль «старшого брата» в Сонячній системі — він доклав руку до багатьох історичних подій. Чотири мільярди років тому цей гігант «змовився» з Сатурном, щоб об’єднати свою гравітаційну міць і розкидати комети та астероїди по всій Сонячній системі.
Така подія, можливо, навіть призвела до катаклізму, відомого як «Пізнє важке бомбардування» — коли планетезимали (небесне тіло на орбіті навколо зорі, що утворюється в результаті поступового осідання на ньому менших об’єктів та частинок протопланетного диску) засипали внутрішню частину Сонячної системи і, можливо, утворили багато кратерів на поверхні Місяця.
За останні 50 років космічні місії та розробка потужніших телескопів дозволили вченим зазирнути за хмари Юпітера і препарувати планету з безпрецедентною чіткістю. Вчені виявили, що середовище Юпітера надзвичайно вороже. Довготривалі шторми проносяться навколо планети і розфарбовують поверхню в різнокольорові смуги. Смертельний рівень радіації загрожує підсмажити будь-якого непроханого гостя. Як і їхня материнська планета, супутники Галілея також далеко не спокійні світи.
Своєю розкішною закрученою «шубою» і природою крайнощів Юпітер давно захопив громадську уяву і продовжує надихати науковців на дослідження. Нещодавні відкриття лише посилили містичність планети, спокушаючи вчених досліджувати цю далеку сферу. Ось деякі з найбільш захопливих відкриттів, зроблених вченими про Юпітер та його супутники за останні п’ять десятиліть:
- Юпітер має дивне ядро.
Як газовий гігант, Юпітер не є terra firma (тверда земля) — аж до свого розмитого ядра. У його центрі знаходиться розріджена суміш важких твердих речовин і газів, сильно спресованих силою тяжіння. Юпітер має пухнастий зовнішній шар, який переходить у щільне ядро.
- Потужна магнітосфера створює енергетичні потоки.
Магнітне поле Землі виникає через завихрення розплавленого заліза в її ядрі. На Юпітері магнітне поле живить цікава форма матерії, відома як металічний водень.
Цікаве по темі: Учені розкрили таємницю походження життя на Землі
- Юпітер гарячий.
Він не закінчив остигати з часів свого зародження. Через мільярди років після утворення планета все ще випромінює тепло. Вчені вважають, що це тепло сприяє інтенсивним штормам, які переповнюють атмосферу гіганта.
- Юпітер може похвалитися особливими супутниками.
Планета не лише допомагає переміщувати хімічні речовини між своїми супутниками, а також може нагрівати їх на відстані за допомогою гравітаційного поля.
Це далеке нагрівання помітне на чотирьох галілеєвих супутниках. Гравітаційний вплив Юпітера перетворив їх на привабливі світи, якими вони є сьогодні.
«Це не просто статичні камені, які літають у космосі і поступово піддаються бомбардуванню», — каже Майкл Х. Вонг, планетолог з Каліфорнійського університету в Берклі, який також бере участь у місії «Юнона».
Супутники Галілея залишаються геологічно активними завдяки механізму, відомому як приливне нагрівання. Коли супутники рухаються вздовж своїх еліптичних орбіт, гравітаційне перетягування канату між ними та Юпітером створює достатньо сильне тертя, щоб «зварити» супутники. Це майже так, ніби їх витягує і четвертує.
- Хмари та атмосфера Юпітера зовсім не схожі на земні.
Хоча атмосфера планети на 90% складається з водню, повітря багате на інші сполуки, які надають їй знакових біло-помаранчевих відтінків. На поверхні молекули ацетилену, сірководню та фосфіну закручують планету в різноманітні вихори, що оперізують її.
- Екзотичні погодні умови рясніють.
Юпітер створює вражаючі шторми. Однією з найвідоміших є Велика Червона Буря — вихор, що розвиває швидкість 400 миль на годину і простягається на глибину до 300 миль. Хоча Велика Червона Буря триває вже понад два століття, вона зменшується — колись її око було завбільшки з три Землі, з’єднані разом, а тепер у ньому ледве поміщається одна, хоча цей розмір все одно робить її найбільшим живим штормом у Сонячній системі.
- Так, Юпітер має кільце.
«Багато людей навіть не підозрюють, що воно у нього є, — каже Хейді Беккер, планетолог НАСА і одна з керівників дослідження в рамках проєкту «Юнона». — Занадто крихітний, щоб його можна було спостерігати за допомогою телескопа на задньому дворі, пиловий вінок Юпітера довгий час залишався непоміченим. Відкрите лише в 1979 році під час прольоту «Вояджера-1», кільце відтоді спостерігали за допомогою потужніших наземних телескопів та інших космічних апаратів, що відвідували Юпітер».
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Учені відкрили придатну для життя планету недалеко від Землі
Яким буде вибух ядерної бомби в космосі — вчені
Вчені створили «штучне Сонце» з нескінченною термоядерною енергією
За матеріалами smithsonianmag.com.
