Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна впевнена, що законопроект ще потрібно суттєво доопрацювати та підготовити згідно з українськими реаліями
Фото: adsider.com
Член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна на своїй сторінці в Facebook розповіла, чому законопроект про «податок на Google» призведе до зростання цін на інтернет-послуги, і чому він потребує доопрацювання.
Незабаром Верховна Рада України розглядатиме у другому читанні законопроект №4184 щодо оподаткування наданих нерезидентами електронних послуг фізичним особам. Йдеться про послуги, які постачаються через інтернет такі, як оцифровані книжки та журнали, аудіовізуальні твори, ігри, програмне забезпечення, надання доступу до різноманітних електронних ресурсів, тощо.
Автори цієї законодавчої ініціативи запевняють, що такі транснаціональні гіганти, як Google, Netflix, Amazon, Youtube, Facebook, які також надають послуги на території України повинні сплачувати ПДВ на рівні з будь-якими національними підприємствами. Таким чином кінцева вартість їхніх сервісів може зрости на 20%.
Голова профільного комітету парламенту Данило Гетманцев заявив, що закон не вимагатиме, щоб податок обов’язково нараховувався зверху на ціну. Однак, швидше за все, зросте ціна не тільки сервісів, а й послуг їх операторів. Наприклад, реклама на Youtube та у Facebook подорожчає також на 20%, що, безсумнівно, відобразиться на вартості української продукції в наших маркетах. Адже ця продукція просувається не в останню чергу завдяки рекламі в соцмережах.
Оподаткування цифрових гігантів вже запроваджено у 60 країнах. У Франції «податок на Google» справляється з компаній за ставкою 3% від доходу, у Великій Британії — за ставкою 2%. У США це digital tax, розмір якого залежно від штату варіюється від 1 до 7%, у Канаді залежно від провінції — від 6 до 9%.
Згідно законопроекту №4184 для відслідковування придбання електронних послуг, буде запроваджено механізм ідентифікації клієнта. Процедура буде включати збір персональних даних відносно: коду країни на SIM-картці клієнта; місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги; місцезнаходження пристрою, яке визначається за його IP-адресою; місцезнаходження фінансової установи, у який користувач має відкритий рахунок, та ін.
Наразі орієнтована цифра скільки саме грошей цей закон зможе долучити до держбюджету ніде не фігурує. Однак, раніше Данило Гетманцев повідомляв, що через несплату цифровими компаніями податку держава недоотримує близько 3 млрд грн. В ході розгляду норми №4184 вона буде ще неодноразово доопрацьовуватися Мінфіном та профільною комісією.
ДОВІДКА PAYSPACE MAGAZINE
Нове дослідження компанії Worldpay показує, що у 2020 році кількість безконтактних платежів у магазинах по всьому світу, що здійснювалися за допомогою мобільного додатку, вперше перевищила обсяг платежів, здійснених за допомогою готівки. Використання готівкових коштів за вказаний період значно знизилося та становить 20% від кількості всіх платежів, повідомляється у звіті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великий український банк спростив касове обслуговування за допомогою «Дія»
Telegram
Viber