30 червня ВРУ підтримала в другому читанні законопроєкт про платіжні послуги
Фото: pixabay.com
Донедавна відносини у сфері платіжних послуг регулювалися законом “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Він був прийнятий ще у 2001 році, тож не враховував багатьох інноваційних змін, які відтоді відбулися на ринку. До того ж документ мав суттєву ваду – стосувався лише одного виду платіжних послуг – переказу коштів. Аби оновити законодавство і привести його у відповідність з європейськими практиками, нардепи підтримали законопроєкт про платіжні послуги.
Які основні зміни передбачає ініціатива?
Відповідно до документу, в Україні буде запроваджено дев’ять видів платіжних послуг, серед яких сім фінансових:
- послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки;
- зняття готівки;
- платіжні операції з власними коштами користувача з рахунку/на рахунок, у тому числі кредитовий та дебетовий перекази;
- операції з/на рахунок, при цьому кошти користувач отримує від надавача платіжних послуг на умовах кредиту;
- послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;
- переказ коштів без відкриття рахунку;
- випуск та виконання платіжних операцій з електронними грошима, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців
та дві нефінансові: - послуги з ініціювання платіжної операції;
- надання відомостей з рахунків.
Крім того, відтепер на ринку платіжних послуг працюватимуть дев’ять категорій надавачів платіжних послуг:
- банки;
- платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
- філії іноземних платіжних установ;
- установи електронних грошей;
- фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
- оператори поштового зв’язку;
- надавачі нефінансових платіжних послуг;
- Національний банк України;
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування.
Документ також прописує вимоги до порядку видачі ліцензії на надання платіжних послуг та включення до Реєстру платіжної інфраструктури. Крім того, встановлює вимоги до корпоративного управління та управління ризиками, капіталу юрособи, яка має намір надавати такі послуги, а також умови щодо захисту інформації під час виконання операцій.
Фото: pixabay.com
Разом з тим законопроєкт визначає загальні засади випуску та використання електронних грошей та цифрових грошей НБУ, а також дає «зелене світло» регуляторній платформі для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях (регуляторна «пісочниця»).
Що це змінить?
Одне з основних нововведень полягає в тому, що відтепер відкривати платіжні рахунки, випускати картки та електронні гроші зможуть не лише банки, а й небанківські надавачі платіжних послуг. При цьому від останніх не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу.
«На відміну від минулого періоду, з’явилися 9 типів надавачів платіжних послуг і більшість з них не пов’язані з банками. Таким чином, різноманітні установи, фінансові і нефінансові, які захочуть надавати платіжні послуги, зможуть це робити», – зауважив директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.
Він також зазначив, що регулятор полегшив вимоги до гравців на ринку.
«НБУ дуже ретельно визначив свої повноваження в розмежуванні спорідненості послуг і їх віднесення до платіжних або супутніх, – пояснює експерт. – Тому окремо передбачив різні рівні активностей учасника ринку і відповідно різні ступені вимог до нього. Мається на увазі, що може бути мала платіжна установа, до якої знижені вимоги, може бути постачальник обмежених платіжних послуг, до якого також менші вимоги. Таким чином, Національний банк почув більшість побажань учасників, усі ті схеми, які тим чи іншим шляхом були впроваджені в Україні, продовжать функціонувати у відповідності до власних переконань, бажань і нових вимог закону. Це значне полегшення вимог до участі в платіжному ринку».
Разом з тим, додав Карпов, «багато норм закону передбачає тотальний контроль НБУ за будь-яким «чихом» учасника ринку», і за будь-яке невиконання закону компанії будуть позбавлятися ліцензій.
Фото: pixabay.com
Тим часом створення регуляторної «пісочниці» «наближає нас до передових юрисдикцій з розвитку платіжних інновацій», каже голова Української асоціації фінтех та інноваційних компаній Ростивлав Дюк.
Крім того, як підкреслюють автори ініціативи, прийняття документу «дозволить модернізувати платіжний ринок та створити підґрунтя для його розвитку, зокрема шляхом запровадження Open banking».
«Надавачі платіжних послуг (зокрема банки) повинні будуть відкрити свої API (application programming interface – опис способів взаємодії програм між собою, – авт.) для інших надавачів платіжних послуг та дати можливість підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися з ними даними кожному учаснику ринку, який надає платіжні послуги і має на це дозвіл регулятора», – йдеться у повідомленні НБУ.
Там також зазначають, що спільно з бізнесом працюють над виробленням єдиних стандартів відкритих API. Безкоштовні АРІ дозволять бізнесу вдосконалювати й будувати нові платіжні послуги. Це позитивно позначиться і на споживачах: вони отримають можливість в одному застосунку мати всі свої рахунки в будь-яких установах в Україні та за кордоном.
«Закон кардинально вплине на ринок. Насамперед через різноманіття нових типів гравців та бізнес-моделей збільшиться конкуренція <…> А найголовніше те, що від впровадження цього закону виграє споживач. Адже зросте пропозиція різних продуктів, а також знизяться ціни на сервіси. Крім того, підвищиться рівень безпеки у платіжній сфері», – резюмував Ростислав Дюк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не тільки доставка листів: які фінансові послуги надають поштові відділення світу
