На засіданні 9 листопада Верховна Рада ухвалила державний бюджет країни на наступний рік. Розповідаємо, якими будуть основні показники
Фото: unsplash.com
За проєкт головного кошторису країни в цілому проголосували 276 народних депутатів.
Зазначимо, що в парламенті точились дебати щодо документа і після першого читання були внесені значні зміни, особливо по частині видатків.
Міністр фінансів Сергій Марченко під час представлення Бюджету до другого читання висловив упевненість, що адміністрація Джо Байдена знайде вихід щодо фінансування України.
«Вона для нас важлива, бо це грантова підтримка. Ні про яке емісійне фінансування мова не йде, ми знайдемо можливість профінансувати потреби шляхом зовнішньої допомоги», — пояснив міністр.
Читайте також: Перевірки бізнесу розпочнуться знову: Рада підтримала скасування мораторію
Головні показники
В першу чергу доходи держбюджету збільшили на 22 млрд грн — до 1,77 трлн грн. Витрати залишаться майже незмінними — близько 3,35 трлн грн.
Дефіцит бюджету встановлено у розмірі 1,57 трлн грн (було зменшено на 22 млрд грн).
Прогноз щодо реального ВВП закладено на рівні 4,6% (в першому читанні показник був 5%).
Середньорічний курс гривні до долара очікується 40,7 грн (у попередньому прогнозі було 41,4 грн).
Парламент прогнозує інфляцію в наступному році на рівні 9,7% (в першому читанні було 10,8%).
Зовнішні запозичення скоротили на 103,5 млрд грн для відповідності угоді з Міжнародним валютним фондом (МВФ) – з $42,9 млрд до $41 млрд. Це компенсується шляхом збільшення внутрішніх запозичень на 81,4 млрд грн.
Основну статтю видатків майбутнього бюджету становить оборона — 22,1% бюджету або 1,69 трлн грн спрямують на потреби армії.
Передбачені також видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу (ОПК): 43 млрд грн — на виробництво БПЛА, ще 43 млрд грн — на виробництво боєприпасів та зброї в Україні.
Цікаве по темі: У Раді зареєстрували законопроєкт про податки на віртуальні активи
Соціальні стандарти
Мінімальна зарплата з 1 січня 2024-го повинна збільшитись до 7,1 тис. грн, а з 1 квітня — до 8 тис. грн. Зазначимо, що мінімальна зарплата в Україні не змінювалися з 1 жовтня 2022 року та зараз становить 6700 гривень.
Крім того, бюджетні зміни передбачають, що посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки зросте з 1 квітня до 3195 грн, з 1 липня 2024 року – 3600 грн (наразі цей показник складає 2893 грн).
У 2024 році номінальна зарплата становитиме 21 809 грн, а скорегована на інфляцію зросте на 8,5% (раніше очікувалося зростання на 6,0%).
З початку наступного року також планується підвищити прожитковий мінімум — до 2 920 грн, а мінімальну пенсію до 2361 грн (зараз вона становить 2093 грн).
Видатки на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу становитимуть 49,9 млрд гривень. Це більше ніж у поточному році на 12 млрд грн або на 32%. Прогнозується, що їх будуть отримувати 3,2 млн домогосподарств.
Таким чином, хоч в кошторисі й заплановано підвищення основних соціальних показників, але говорити про значний зріст не варто. Пріоритетом влади на наступний рік залишається саме оборона.
Вам також може сподобатись: Від чого залежить зростання зарплат українців — дослідження OLX
Бюджети установ
Фінансування збільшили для таких відомств:
- Мінфін — 574,619 млрд грн (+6,9 млрд грн).
- ВРУ — 2,954 млрд грн (+140 млн грн).
- СКМУ — 11,408 млрд грн (+61,8 млн грн).
- Державна судова адміністрація — 20,601 млрд грн (+59,5 млн грн).
- МОН — 171,159 млрд грн (+285,4 млн грн).
- МОЗ — 201,731 млрд грн (+ 1537,7 млн грн).
- Мінсоцполітики — 471 млрд грн (+ 588 млн грн).
- Мін захисту довкілля — 8,915 млрд грн (+205,6 млн грн).
- Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — 35,134 млрд грн (+44,4 млн грн).
- Мінʼюст — 18,671 млрд грн (+51 млн грн).
- Антимонопольний комітет — 578, 3 млрд грн (+241,7 млн грн).
- НАЗК — 1,305 млрд грн (+13,3 млн грн).
- Державне космічне агентство — 1,524 млрд грн (+357,4 млн грн).
А зменшили бюджети для:
- Мінстратег — 51,205 млрд, (-4815 млн грн).
- Мінкульт — 10,7 млрд (-427 млн грн), шляхом списання коштів «Музею Голодомору».
- Офіс Генерального прокурора — 14,588 млрд, (-59,2 млн).
- БЕБ — 1,348 млрд грн (-409,4 млн).
- Держспецзвʼязку — 50,625 млрд грн (-4815,4 млн).
Раніше ми повідомляли, що Верховна Рада підтримала законопроєкт, який перенаправляє на розвиток оборони країни військовий податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)
Цими змінами пропонується тимчасово передати ПДФО з військових до державного бюджету з місцевих. Гроші підуть на розвиток оборонно-промислового комплексу (ОПК) України та на закупівлю дронів.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
У ВРУ пропонують скасувати деякі податки на час війни: кого стосується
В яких країнах українці зараз починають бізнес — ДПС
З 1 грудня поновлюються податкові перевірки бізнесу: як відбуватимуться
