close-btn

У Раду внесли законопроєкт про регулювання Telegram

Автори законопроєкту впевнені, що соціальна платформа Telegram, яку понад 70% українців використовують як джерело інформації, має регулюватися державою

У Раду внесли законопроєкт про регулювання Telegram

У Раду внесли законопроєкт про регулювання Telegram Фото: unsplash.com

Сьогодні, 25 березня 2024 року, у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №11115, яким пропонується врегулювати роботу Telegram.

У пояснювальній записці зазначається, що певні платформи спільного доступу до інформації (далі ПСДІ) мають багатомільйонну аудиторію в нашій країні. Як показало дослідження, проведене у 2023 році, аудиторія Telegram перевищувала YouTube в 4,5 рази — 72% проти 16% відповідно.

«Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням. Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що, наприклад, платформа Telegram може бути пов’язана з державою-агресором», — зазначається у документі.

Законопроєктом передбачено, щоб провайдери ПСДІ виокремлювались як окремі суб’єкти у сфері медіа.

«В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці. Даний законопроект покликаний надати державним органам відповідний інструментарій», — пояснюють автори документу.

Цікаве по темі: В Україні хочуть оподатковувати Telegram-канали — Верховна Рада

Які зміни передбачено новим законопроєктом:

  • встановлення вимог до провайдерів ПСДІ відповідно до статті 23 закону про медіа (при цьому, вони не будуть зобов’язані пройти реєстрацію, однак з’явиться необхідність забезпечити присутність в Україні свого представника для комунікації). Ця вимога не поширюватиметься на платформи, що мають реєстрацію або представництва в ЄС;
  • встановлення зобов’язання для провайдерів платформ, через які поширюється масова інформація, на вимогу Національної ради, розкривати структуру власності та джерела фінансування;
  • встановлення законодавчої презумпції, що дозволить визнавати структури власності провайдерів непрозорими у випадку, якщо не буде можливості здійснити перевірку (через відсутність комунікації);
  • заборона для органів державної влади, місцевого самоврядування, для їх посадових осіб, а також надавачів фінпослуг використовувати ПСДІ з непрозорою структурою власності;
  • Кабмін зможе регулювати порядок використання посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів ПСДІ з непрозорою структурою власності.

Нагадаємо, що спершу документ повинен пройти два читання в сесійній залі, а після отримати підпис президента. До нього можуть бути внесені правки.

«Проблема Telegram — це не зовсім проблема медіа. Проблема його в тому, що це російська мережа, яка, з усім тим, активно просувається українською владою як основне джерело інформації для українців. І виходить зовсім дивна ситуація: з одного боку Генштаб ЗСУ прямо каже що треба припинити використовувати російські мережі типу Telegram, а СБУ, МВС, РНБО та інші органи роблять спільну заяву про використання Telegram російськими спецслужбами. Але з іншого – ці самі органи використовують цей самий Telegram як офіційне джерело інформації для українців», — зазначає народний депутат від партії «Європейська солідарність» Микола Княжицький.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

В одній з країн ЄС заборонили роботу Telegram

Telegram продав облігацій на $330 млн: скільки отримають інвестори

У скільки оцінили Telegram перед можливим IPO — FT

За матеріалами unian.ua, glavcom.ua.

google news