close-btn
PaySpace Magazine Global toggle EN
Ми в соцмережах:
PaySpace Magazine Global toggle EN

В Україні хочуть провести податкову амністію: які шанси детінізувати економіку

В кінці лютого президент Володимир Зеленський вніс у Раду пакет законопроєктів про податкову амністію. Подібні кампанії проводило багато країн, однак виправдати сподівання вдавалося не завжди

Фото: pixabay.com

Близько 3 млн українців не декларують доходи. Допомогти їм легалізувати активи за пільговими ставками без притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності й покликана податкова амністія. У профільному комітеті націлені у такий спосіб вивести з тіні $20 млрд.

З 1 липня 2021 по 1 липня 2022 року фізособи матимуть право задекларувати активи, набуті за доходи, з яких не були сплачені податки та збори. У декларації можна відобразити валютні цінності (крім готівки), цінні папери, рухоме й нерухоме майно, паї. При цьому вказувати джерела походження коштів не обов’язково. Навіть більше – подати декларацію можна конфіденційно, через нотаріуса.

Законопроєкти передбачають, що вартість об’єктів, які знаходяться за межами країни, потрібно буде підтвердити документально.

При цьому передбачені такі ставки збору:

  • 5% – для валютних цінностей, розміщених у банках в Україні і прав грошової вимоги до резидентів України, а також інших активів, що зареєстровані в Україні;
  • 9 % – для валютних цінностей, розміщених у фінустановах за кордоном і прав грошової вимоги до нерезидентів України, а також інших активів (зокрема рухомого і нерухомого майна, майнових і корпоративних прав, фінансових інструментів), зареєстрованих за кордоном;
  • 2,5% – для номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання добровільної декларації.

Фото: pixabay.com

Кошти пропонується направити до загального фонду держбюджету або розподілити порівну між Пенсійним фондом та спецфондом держбюджету з наступним спрямуванням їх на природоохоронні заходи.

Навіть якщо особа не подасть декларацію і не сплатить податок, автоматично будуть легалізовані квартири площею до 120 кв. м, житлові будинки до 240 кв. м, нежитлові приміщення до 60 кв. м, земельні ділянки, автомобілі, що відповідають прописаним критеріям, а також валюта, дорогоцінні метали, антикваріат, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис грн.

За задумом законотворця, не зможуть амністувати статки депутати, чиновники, тобто ті, хто відповідно до антикорупційного законодавства має декларувати статки, а також їх близькі.

Податкову амністію у різний час проводило багато країн, які мають низьку податкову культуру. В одних випадках, все пройшло вдало, в інших – ні.

Міжнародний досвід: перемоги й провали

Найбільш успішний кейс проведення податкової амністії має Індонезія. Хоча товстосуми там становлять лише 1% населення, однак вони володіють половиною багатства країни. За підрахунками тамтешнього уряду, індонезійці тримають понад $303 млрд у Сінгапурі, Гонконгу та Британських Віргінських островах, в той час як країна страждає від постійного бюджетного дефіциту. Тож уряд запровадив дев’ятимісячну програму податкової амністії, яка закінчилася 31 березня 2017 р.

Програма пропонувала лояльні податкові ставки для репатрійованих активів: 2% на внутрішні активи та 4% на офшорні протягом перших трьох місяців, 3% та 6% протягом наступних трьох місяців, а також 5% та 10% за останні три місяці. Учасники програми не зобов’язані були заявляти про походження своїх коштів. Крім того, мали імунітет від переслідування.

Як наслідок – до програми долучилося більше 600 тис платників податків, що принесло в бюджет близько 80% очікуваних доходів, хоча із-за кордону вдалося повернути лише 15% коштів.

Фото: pixabay.com

Південна Африка також впроваджувала подібну ініціативу у різний час. Програма 2003-го акумулювала 2,9 млрд південноафриканських рандів ($190 млн). Друга амністія була більш вдалою. Завдяки їй було отримано близько 3,3 млрд рандів ($220 млн) або 73% від очікуваного.

Індія проводила податкову амністію понад 10 разів. Програма у 1997 році була орієнтована не тільки на фізосіб, а й на корпоративних учасників. Однак серед останніх вона мала меншу популярність. Ініціатива залучила понад 350 тис приватних осіб та всього декілька компаній. Попри чималий ажіотаж щодо програми, стосовно неї до Верховного суду надійшло чимало скарг. Зокрема, її критикували за несправедливість відносно сумлінних платників податків. Зрештою суд заборонив податкові амністії після 1997 року. Однак з часом уряд відновив подібні кампанії. Завдяки одній з таких, у 2016 році вдалося залучити 64 275 декларацій, результатом яких є 294 млрд рупії ($4,1 млрд).

Філіппіни також неодноразово проводили податкову амністію. Перша, датована 1972 роком, охоплювала неоподатковуваний дохід, автотранспорт, товари та прострочені рахунки. Вона вважалася успішною, а от решта податкових амністій, проведені за часів режиму Фердинанда Маркоса, були провальними.

Мабуть, найбільш невдалий досвід проведення кампанії добровільного декларування знає Нігерія. Тотальне ухилення від сплати податків дуже дошкуляло тамтешньому уряду. Так, загальна кількість платників податків у країні становить близько 14 млн. Це приблизно 20% економічно активного населення.

Загальнонаціональне опитування аналітичного центру NESG підтвердило низький рівень податкової моралі серед населення. Приміром, лише 17% нігерійських платників податків (і 31% малого бізнесу) вважають, що ухилення від сплати податків є неправильним і повинно бути покарано. У той самий час 54% фізосіб і 50% МСБ вважали ухилення від сплати податків неправильним, але зрозумілим.

Фото: pixabay.com

У 2016 році у відповідь на необхідність збільшення податкових надходжень та зменшення фіскального дефіциту Федеральна служба внутрішніх доходів Нігерії розпочала 45-денну програму амністії податків для корпоративних організацій. Програма залучила близько 94 млрд нігерійських найр ($220 млн), охопивши 2700 платників податків. Натхненний успіхом цієї програми, в липні уряд вирішив її повторити. Спочатку її запустили на дев’ять місяців, потім продовжили до кінця року. Однак амністія не виправдала сподівання, залучивши лише 10% від цільової суми. Програма згенерувала близько 30 млрд нігерійських найр ($72 млн) і збільшила кількість платників податків з 14 до 19 мільйонів.

Чи спрацює податкова амністія в Україні

Податкова амністія у Нігерії була менш успішною з ряду причин. Зокрема, через низький податковий моральний дух – населення і бізнес не бажають платити ні добровільно, ні якимось іншим чином. Крім того, деякі платники податків вважають: якщо вони долучаться до програми та заявлять повну та точну інформацію, стануть мішенню посиленого контролю з боку фіскалів у майбутньому. В Україні теж спостерігається скепсис щодо ефективного використання бюджетних коштів урядом.

Утім, недовіра до влади з боку населення не береться нізвідки. Наприклад, у розпорядженні в.о. президента Нігерії було зазначено, що відсотки та пеня не застосовуватимуться до будь-яких податкових зобов’язань щодо самооцінки, за умови, що вони точні. Однак нігерійські податкові органи на різних форумах заявляли, що відсотки та пеня не застосовуватимуться лише до декларацій, поданих до 31 грудня 2017 року, тоді як декларації, зроблені після цієї дати, підлягатимуть сплаті відсотків. Таке ігнорування положень регулюючого законодавства могло негативно вплинути на тих, хто хотів скористатися програмою для упорядкування своїх податкових справ.

Українські експерти також вказують на ризики з боку податкових органів. Наприклад, під час декларування закордонного майна у фіскалів можуть бути свої підходи щодо оцінки вартості майна. У такому разі на різницю буде нараховано 18% ПДФО.

Фото: pixabay.com

Критики податкових амністій вказують на те, що подібні акції деморалізують сумлінних платників податків, дозволяючи порушникам законодавства платити менші суми. Загалом, найбільш успішні амністії – ті, які проводили після зміни влади, на хвилі високих очікувань і довіри до нових обличь. З цієї точки зору команда діючого президента дещо забарилася.

Крім того, подібні компанії варто проводити перед запровадженням у країні жорсткішого контролю щодо сплати податків. Таким рубіконом для України можна вважати 2022-й рік, коли має вступити в силу автоматичний обмін податковою інформацією за стандартом CRS. Він зокрема зобов’яже банки, кредитні союзи, МФО, брокерів надавати інформацію про рахунки фіз.- та юросіб своїм податковим органам. Останні будуть зобов’язані ділитися нею з країною податкового резидентства власників рахунків. Таким чином, ДФС дізнається про закордонні капітали українців. Відтак громадянам доведеться пояснювати джерела коштів та суми сплачених з них податків. З цієї точки зору добровільне декларування має сенс.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що не так з податком на Facebook, Netflix і інші сервіси: думка

Хочу отримувати:

ТОП новини, квитки на заходи, безкоштовно!

Матеріали по темі