Нещодавно НБУ оголосив про введення жорстких вимог до фінустанов відносно обміну іноземних валют — їх зобов’язали приймати пошкоджені та старі банкноти. Що викликало необхідність такого кроку, які були передумови та чи допоможе Постанова №75, розглянемо далі
НБУ, гроші Фото: pixabay.com, bank.gov.ua
Навколо обміну готівкової валюти останнім часом багато суперечок та скандалів: багато банків та обмінників зловживали нормами, які дозволяють їм на власний розсуд оцінювати рівень пошкодження банкнот, та брати додаткову комісію за їх обмін. Ба більше, на фоні масових спекуляцій фінустанови перестали брати і старі купюри.
НБУ навіть випустив роз’яснення: «Що робити зі зношеними і старими доларами».
Але згодом регулятор затвердив зміни до нормативної бази, які скасовують перелік ознак незначного зношування банкнот. Натомість було представлено вичерпний перелік ознак значного зносу. З такими банкнотами банки мають провести інкасо.
Це означає, що операції з обміну валюти повинні здійснюватися з усіма без винятку банкнотами іноземної валюти, крім значно зношених чи пошкоджених. НБУ також заборонив банкам та небанківським установам встановлювати обмеження на номінал та рік випуску банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом у відповідній іноземній державі.
НБУ посилюватиме контроль над цими питаннями. У разі порушення фінустановою передбачених норм, вживатимуться заходи впливу: від штрафу до заборони проведення окремих видів валютних операцій.
Чому виникла ця проблема? Розглянемо спочатку коротку ретроспективу від Олександра Хмелевського, кандидата економічних наук, незалежного експерта.
Нагромадження зношених купюр
«До війни українські банки завозили в Україну готівкову іноземну валюту. В основному — це були емісійні купюри, тобто щойно надруковані, які не були в обігу та знаходилися в ідеальному стані. Крім того, українські банки вивозили з України готівкову валюту, яка мала певні пошкодження. Ввезення та вивезення іноземної валюти здійснювалося літаками. З початком війни авіаперевезення були припинені, порушилася логістика ввезення та вивезення з України готівкової валюти», — розповідає Олександр Хмелевський.
Повномасштабне вторгнення окупантів спровокувало величезний попит на іноземну валюту, це спричинило суттєву девальвацію гривні. В той час банки та обмінні пункти не перебирали і приймали будь-які іноземні купюри.
Цікаве по темі: Банкноти, що підробляють найчастіше: як розпізнати фальшивку
Money Фото: pixabay.com
З метою зниження ажіотажу, Нацбанк власноруч завіз декілька партій доларів і євро та продав їх комерційним банкам. Це забезпечило стабілізацію готівкового валютного курсу. Проте, вивезення зношених купюр організовано не було. «Тому в Україні відбулося певне нагромадження зношених купюр», — пояснює експерт.
«До війни люди купували іноземну валюту не лише для накопичення коштів, але й для поїздок за кордон. Оскільки за кордоном приймають будь-які купюри, які не втратили платоспроможність, то поїздки за кордон також були каналом вивезення з України зношених купюр. Проте, з початком війни і цей канал значно зменшився. Таким чином в Україні поступово накопичувалася зношена валюта», — підкреслив пан Хмелевський.
Проблеми з продажем пошкоджених валют
З часом попит на готівкову валюту суттєво скоротився, люди почали купувати її лише для накопичення і в обмежених обсягах, в пріоритеті стали нові банкноти в ідеальному стані, зокрема, «сині» долари, тоді, як від старих зразків, чи пошкоджених купюр люди відмовлялися.
Гривня поступово зміцнювалась, населення почало потроху продавати валюту, зокрема, щоб було за що жити (багато хто втратив роботу). Часто ці банкноти були зі старих запасів, придбані ще до війни, багато купюр були пошкоджені.
Так банки та обмінні пункти і опинилися в ситуації, коли в їх касах зібралися значні обсяги зношеної валюти, яку вони не могли продати. Вже наприкінці 2022 р. склалася ситуація, коли фінустанови відмовлялися приймати цілком нормальні купюри з незначними дефектами.
«Деякі банки та обмінні пункти скористалися ситуацією для збільшення своїх прибутків. Вони стали купувати купюри з дефектами за заниженим курсом, або приймали такі купюри на інкасо зі значною комісією. Іноді вона досягала 30%», — каже Олександр Хмелевський.
Не пропустіть важливе: Нові штрафи та анулювання ліцензій від НБУ: деталі
Money Фото: unsplash.com, stockvault.net
Як НБУ намагався вирішити проблему
Перед тим, як запроваджувати жорстку регуляційну політику, Нацбанк провів декілька змістовних зустрічей з представниками різних фінустанов. По-перше, представники НБУ намагались зрозуміти всі сторони проблеми, по-друге, регулятор вимагав провести роз’яснювальну роботу серед клієнтів, пояснивши їм різницю між зношеними та старими купюрами. Тоді потрібно було уникнути штучної паніки.
Нагадаємо, що ПриватБанк тоді тимчасово обмежив прийом іноземної валюти в мережі своїх терміналів, не пояснивши причин. Це стало тригером для Нацбанку провести ці зібрання.
Рішучі дії Національного банку України
За словами Олександра Хмелевського, люди багато скаржилися Нацбанку на зловживання обмінників та банків. Тож він 20 червня ухвалив Постанову №75 «Про внесення змін до Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України».
Згідно до Постанови, банки та обмінні пункти мають здійснювати валютно-обмінні операції з усіма банкнотами, крім значно зношених чи пошкоджених. Всі банкноти, справжність яких підтверджена з використанням лічильників та детекторів мають прийматися до обміну.
«Лише значно зношені купюри мають прийматися на інкасо зі сплатою, встановленої фінустановами комісії. Також обмінним пунктам заборонено встановлювати обмеження щодо року емісії банкнот, якщо такі банкноти є законним платіжним засобом на території держави-емітента», — додає експерт.
В разі відмови від обміну валют до банків може бути застосований штраф розміром до 400 тис. грн., а до небанківських установ у розмірі 5% від капіталу.
Такі заходи значно скоротять кількість відмов банків та обмінних пунктів від обміну. Принаймні купюри з незначними пошкодженнями будуть приймати без проблем. Що стосується купюр з більш значними пошкодженнями, то в більшості випадків банки будуть приймати їх на інкасо. Будуть виникати спірні моменти, тому що оцінка ступеня пошкодження купюри є багато в чому суб’єктивною.
«Якщо на вашу думку, пошкодження купюри незначні, а її відмовляються обмінювати, то в таких випадках слід подавати скаргу до Нацбанку. Значно вдалося б покращити ситуацію, якби Нацбанк викуповував би у комерційних банків зношену іноземну валюту», — каже пан Хмелевський.
Популярне по темі: Відомий сервіс мікрокредитування залишився без ліцензій: кого НБУ виключив з реєстрів
НБУ Фото: bank.gov.ua
Як відреагували фінустанови на нову політику НБУ
Одним із перших про підтримку ініціативи Нацбанку оголосив ПриватБанк.
«Всі банкноти іноземної валюти, справжність яких підтверджена з використанням лічильників та детекторів, приймаються до обміну, — пояснили пресслужбі Привату. — Також ПриватБанк поновив операції з готівковою іноземною валютою через мережу терміналів самообслуговування, включаючи послугу поповнення карток, депозитних рахунків та купівлі валют».
Також оперативно відзвітував Райффайзен Банк, розкривши інформацію про кількість імпортованої валюти та комісії, яку він стягує за зношені банкноти.
З початку повномасштабного вторгнення він у чотири рази збільшив імпорт валюти в Україну і раз на місяць вивозить банкноти зі значним зносом.
«Для фізичних осіб доступна послуга обміну цих банкнот у наших відділеннях із комісією 10% від суми в гривні за курсом НБУ», — сказав Віктор Гаркуша, директор з касового обслуговування, інкасації та транспортування валютних цінностей Райффайзен Банку.
Він додав, що наразі ажіотажного попиту на іноземну валюту немає, але визнав, що минулого тижня збільшилася кількість звернень клієнтів щодо обміну старих банкнот.
Не забарилися й у Concord Fintech Solutions.
«Протягом тижня спостерігала деякий ажіотаж і спекуляції навколо обміну так званих «старих зелених» доларів. Нацбанк офіційно заборонив усім установам відмовляти в обміні пошкоджених чи старих банкнот. Правильне рішення, підтримую. Та бачу, що й після цього «цікаві» дописи в соцмережах все ж таки трапляються», — зазначила Олена Сосєдка, співзасновниця фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions.
Тож, щоб уникнути подальших спекуляцій пані Олена зазначила, що в банку «КОНКОРД» всі долари «робочі» та приймаються без комісій відповідно до чинних вимог регулятора.
За її словами, сьогодні не варто підігравати ворогу інформаційно та розповсюджувати всілякі фейки. З банківською системою України й усіма звичними процесами все добре. «Ми маємо навчитися зважено сприймати інформацію, розбиратися в ситуації та сприяти її конструктивному вирішенню», — пояснила співзасновниця Concord Fintech Solutions.
Враховуючи офіційні коментарі провідних гравців на українському фінансовому ринку можна сказати, що ситуацію Нацбанку, скоріш за все, вдасться врегулювати, і фінустанови цьому сприятимуть. Ба більше, пані Олена підкреслила, що підтверджених випадків відмови чи комісій не так багато, попри потужний резонанс.
Ознайомтесь з іншими популярними матеріалами:
Зниження облікової ставки: прогноз НБУ
НБУ змінив регулювання діяльності факторингових компаній
НБУ пом’якшує валютні обмеження: деталі
Telegram
Viber