Податкові перевірки та штрафи за порушення податкового законодавства повністю повертаються з 1 жовтня як і штрафи за відсутність РРО. Але встановлювати реєстратори потрібно не всім. Тож пояснюємо ситуацію детально
Відповідальність за відсутність РРО. Кого з жовтня штрафуватимуть податківці. Фото: pexels.com
Закон №3219-IX набрав сили починаючи з 1 серпня. А вже з 1 жовтня, підприємці, які зобов’язані користуватися касовими апаратами, але не роблять цього, отримуватимуть штрафи. Стягнення будуть діяти щодо всіх компаній і фахівців у галузі торгівлі, громадського харчування та надання послуг.
Прийняття закону №3219-IX супроводжувалось чималими проблемами, як процедурними — на розгляді у Верховній Раді було понад 1900 правок, так і суспільними — глибоким несприйняттям таких змін з боку бізнесу. Проте, фіскалізація операцій та скасування «воєнних пільг» — це одна з вимог МВФ для подальшої співпраці та надання коштів українській економіці.
Зазначимо, що новий документ не лише повернув штрафи за невикористання РРО, але й скасував пільгову ставку єдиного податку 2%, частково скасував мораторій на перевірки та повернув штрафи за порушення податкових правил — загалом прибрав ті податкові пільги, що були запроваджені для підтримки бізнесу ще на початку великої війни.
Іншими словами, податкова політика та регулювання має окреслений вектор повернення до довоєнного стану. Нагадує адвокат, доктор юридичних наук Яків Воронін.
«Щодо повернення штрафів — цей момент зокрема стосується й тих, хто зобов’язаний користуватися РРО, але не робить цього. При цьому вимога про використання РРО почала працювати ще 01.01.2022 і нікуди не зникла – з початком повномасштабного вторгнення росії були запроваджені податкові пільги, які лише скасовували відповідальність за невиконання вимог законодавства», — акцентує адвокат.
Податкові норми для малого та мікробізнесу часто схожі на заплутаний лабіринт. Щобільше, новий закон вносить свої корективи до штрафних санкцій, і вони стосуються не всіх. Розглянемо деталі послідовно.
Продають товари або надають послуги, у тому числі у сфері громадського харчування.Фото: pexels.com
Хто повинен встановлювати РРО
Згідно з законодавством проводити фінансові операції за допомогою реєстратора розрахункових операцій мають ті, хто:
- Здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі (з використанням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо);
- Продають товари або надають послуги, у тому числі у сфері громадського харчування;
- Приймають готівку для подальших платіжних операцій.
Читайте також: Які податки має платити бізнес за працівників
Кому загрожують штрафи?
Наразі можливі штрафи лише для тих, кого й раніше могли штрафувати до прийняття нового закону, а саме для тих, хто займається підакцизною торгівлею: алкоголем, паливом тощо.
З 1 серпня податкова може штрафувати підприємства, які:
- Здійснюють операції купівлі/продажу іноземної валюти;
- Займаються організацією та проведенням азартних ігор.
Для більшості ж норми, що стосуються штрафів, наберуть чинності з 1 жовтня. Тому, якщо це кав’ярня, інтернет-магазин або інший бізнес, у них є час налагодити процеси та осмислити всі зміни, каже податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська.
«Водночас важливо відзначити, що в період з 1 січня 2022 року по 1 жовтня 2023 року всі платники податків, за винятком підакцизних, будуть звільнені від відповідальності за порушення правил РРО. Це важливо, адже ці умови не є жорсткими. Вони дають час для адаптації: до жовтня підприємцям можна встановити РРО та придбати необхідне програмне забезпечення», — наголошує Томашевська.
Але звільнення від відповідальності протягом зазначеного періоду не поширюється на суб’єктів господарювання (окрім тих, які перебувають на окупованих територіях та в зоні бойових дій), які:
- Торгують підакцизними товарами (алкогольною, тютюновою продукцією, паливом);
- Займаються обміном валют;
- Ведуть діяльність у сфері азартних ігор.
До кінця липня 2025 року діятиме знижка на штрафи за відсутність РРО. Фото: pexels.com
Крім того, новий закон передбачає, що до кінця липня 2025 року діятиме знижка на штрафи за відсутність РРО: замість раніше 100% від суми за перше порушення та 150% за кожне наступне, протягом найближчого року вони становитимуть 25% за перше порушення та 50% за кожне наступне в межах року підприємницької діяльності.
«Проте, «занижена відповідальність» не стосуватиметься того бізнесу, який реалізує підакцизні товари, технічно складні побутові товари, медичні засоби чи ювелірні вироби. Також працюватиме механізм адміністративної відповідальності, який застосовуватиметься як щодо касирів, так і щодо безпосередньо ФОП та керівників бізнес-субʼєктів», — звертає увагу адвокат Воронін.
Порівняно з попередніми нормами, така відповідальність є досить пом’якшеною, вважають фахівці.
«Якщо підприємець допустив помилку, не вибивши один чи декілька чеків, але при цьому не маючи наміру саботувати виконання закону, то таке порушення не вважається критичним, зокрема, якщо чек не був вибитий на значну суму. Однак, якщо чек не було вибито на, скажімо, мільйон гривень, то ситуація вже виглядає серйозною. Хоча санкції застосовуються за фактом порушення, розмір штрафу буде залежати від суми чека, особливо якщо йдеться про малий або мікробізнес», — пояснює податкова консультантка.
Небагатьох підприємців звільнено від обов’язку встановлення РРО. Фото: pexels.com
Цікаве по темі: Податкова попередила бізнес: нові перевірки
Хто може не встановлювати РРО
На цей момент небагатьох підприємців звільнено від обов’язку встановлення РРО. Це, зокрема, підприємці 1-ї групи ФОП, які здійснюють торгівлю на ринках або надають дрібні побутові послуги. Для них передбачений річний ліміт доходів у розмірі до мільйона гривень.
Це може бути, зокрема, коли:
- Під час продажу продукції власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння);
- Під час проведення банківських операцій, крім операцій із торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються поза касами банків;
- Під час продажу проїзних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
- Під час продажу квитків державних лотерей через електронну систему прийняття ставок;
- Під час продажу товарів за готівку на ринках (тільки для фізосіб);
- При наданні фізособами побутових послуг у селах та селищах (обслуговування та встановлення техніки/електроніки, ремонт квартир, приготування їжі тощо).
Також, якщо ж мова йде про послуги, що надаються чи споживаються онлайн, наприклад, консультації у психолога через сайт чи завантаження електронної книги, то РРО не потрібно. Такі послуги, які оплачуються онлайн, не підлягають фіскалізації.
«Це залежить від способу розрахунків. Якщо я отримую виторг виключно через банківський рахунок, то мені РРО не потрібен. Тобто я користуюсь виключно IBAN для розрахунків. Але якщо я використовую інтернет-еквайринг, наприклад, платіжні платформи Fondy, Wayforpay чи LiqPay, які самі по собі не є банками, тоді необхідно звертати увагу на характер моєї діяльності. Проте, якщо у мене є інтернет-магазин і я використовую систему еквайрингу, то я генерую фіскальний касовий чек. Цей чек створюється онлайн завдяки інтеграції між двома програмами» — наводить Олександра Томашевська.
Деякі програми навіть пропонують своє безплатне РРО, отже, фіскалізація онлайн-розрахунків в інтернет-магазинах технічно вирішена. Якщо ж розрахунки обробляє виключно банківська система, то РРО не потрібен, адже банківські операції не підлягають фіскалізації.
Іншими словами, щоб не застосовувати РРО, оплачувати треба виключно по IBAN – у всіх інші типах розрахунків застосування РРО є обовʼязковим.
«Також вимога щодо реєстратора розрахункових операцій не застосовується, якщо товар доставляє поштова служба, яка самостійно приймає оплату — чек повинна видати вона», — каже Воронін.
Фактичну перевірку здійснюють безпосередньо посадовці з органу контролю. Фото: pexels.com
Як податкова буде перевіряти підприємців?
Причини для перевірки ФОП:
- Як контрагента, якщо за результатами інших перевірок є підозра що ви порушили законодавство. У такому випадку чекайте на контролерів;
- Про порушення податків повідомити органи влади. Іноді складаються такі списки підозрюваних і ви можете в них потрапити;
- Покупець звернувся зі скаргою, яка і буде підставою для ініціювання перевірки. Невчасно подали звітність до податкової.
- Продаєте алкогольні напої тютюнові вироби та порушили порядок роботи з підакцизними товарами;
- Під час попередньої перевірки були виявлені порушення ДПС. ФОП працює без реєстрації й не оформлені відповідно до чинного законодавства працівники.
Фактичну перевірку здійснюють безпосередньо посадовці з органу контролю. Є планові та позапланові виїзні перевірки згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку і проводяться лише у робочі дні.
Але, планові перевірки під час воєнного стану поширюються переважно на виробників та реалізаторів підакцизних товарів чи організаторів азартних ігор.
Для інших категорій бізнесу, які обов’язково мають користуватися РРО, планові інспекції не є загрозою. Однак податкова служба може взяти під свій контроль за допомогою неочікуваних фактичних та документарних перевірок. Або інспектори податкової можуть з’являтись без попередження і їх відвідування може бути спровоковане наведеними вище причинами. Наприклад, анонімна заява клієнта чи невиданий чек.
Вас також може зацікавити:
«Податкова без податківців». Як блокчейн допоможе цифровізувати державу
Чому українці платять величезні штрафи, володіючи бізнесом за кордоном — пояснення податкової
Коли податки можна буде сплатити електронними грошима: набрав чинності закон
Telegram
Viber