close-btn

Науковці розповіли, яким буде китайське «штучне сонце»

Китай завершив випробування найбільшого у світі надпровідного магніту для термоядерного реактора. Конструкція вагою 582 тонни має утримувати плазму, нагріту до температур, що в кілька разів перевищують температуру в ядрі Сонця

Науковці розповіли, яким буде китайське «штучне сонце»

Фото: chatgpt.com

Магніт тороїдального поля створили фахівці Інституту фізики плазми Китайської академії наук у місті Хефей. Його довжина становить 21 метр, ширина — 12 метрів, а висота — 3,3 метра. За даними розробників, це найбільша конструкція такого типу, створена для керованого термоядерного синтезу.

Магніт стане одним із ключових елементів китайського проєкту «штучного сонця». У реакторі він має формувати потужне магнітне поле, яке утримуватиме надгарячу плазму та не дозволятиме їй торкатися стінок вакуумної камери. Температура плазми може перевищувати 100–150 млн °C, тому звичайні матеріали не здатні безпосередньо контактувати з нею.

Система розрахована на струм 98 кілоамперів і запасання 120 гігаджоулів енергії. Комплект із 16 таких магнітів повинен створювати поле силою 6,5 тесла в центрі плазми, тоді як максимальне поле всередині самого магніту сягатиме 14,5 тесла.

Примітка редакції: щоб уявити масштаб, струм у 98 кілоамперів приблизно утричі перевищує середній піковий струм розряду блискавки. Запасені 120 гігаджоулів відповідають близько 33 МВт·год енергії — стільки 100 електрочайників потужністю 2 кВт витратили б майже за тиждень безперервної роботи. Поле у 6,5 тесла більш ніж удвічі потужніше за поле сучасного клінічного МРТ-апарата на 3 тесла, а 14,5 тесла — майже вп’ятеро. Порівняно з природним магнітним полем Землі це сильніше приблизно у 100–500 тисяч разів.

Читайте також: Рекорди Сонячної системи: скільки триває доба на різних планетах

Інженерам також довелося врахувати наднизькі температури, сильне випромінювання, великі механічні навантаження та високі струми. Очікується, що обладнання зможе стабільно працювати до 60 років. За об’ємом новий магніт у 1,3 раза перевищує аналогічний компонент міжнародного реактора ITER, а за запасом енергії — утричі.

Китай планує використати ці напрацювання у реакторі BEST, який має перейти від лабораторних експериментів до демонстрації реального виробництва електроенергії. Розробники сподіваються показати чистий енергетичний виграш і генерацію струму приблизно до 2030 року.

Редакція PSM звертає увагу: йдеться не про готову електростанцію, а про один із найскладніших її компонентів. Для України такі дослідження також мають значення: Інститут фізики плазми Харківського фізико-технічного інституту входить до EUROfusion і бере участь у європейських роботах із керованого термоядерного синтезу. У перспективі ця технологія може стати частиною глобального переходу до низьковуглецевої енергетики.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

На Марсі виявили «земний» механізм утворення полярних сяйв

Всередині Землі знайшли прихований океан

Чому людство досі не знайшло інопланетян: відповідь учених

Джерела: wionews.com; noaa.gov; english.cas.cn.

google news
credit link image
x

Введіть запрос вище та натисніть Enter щоб шукати.