Земля сформувалася приблизно 4,5 млрд років тому й на початку свого існування була розпеченою кулею з розплавлених порід, яку постійно бомбардували астероїди та комети. Згодом кора охолола, з’явилися перші водойми, а на дні океанів активізувалися гідротермальні джерела, що насичували воду мінералами. Тривалий час наука виходила з того, що саме в такому агресивному середовищі через ланцюг природних хімічних процесів і виникли перші живі структури. Однак нові розрахунки змушують переглянути цю, здавалося б, усталену картину

Фото: freepik.com
Скам’янілості натякають на стрімкий початок
Знахідки палеонтологів дедалі більше «старять» момент появи життя. У 2013 році в австралійському регіоні Пілбара виявили строматоліти віком близько 3,5 млрд років — це сліди діяльності давніх мікроорганізмів. У 2017-му канадські дослідники повідомили про ще давніші мікроскам’янілості — приблизно 3,77 млрд років — знайдені в зоні прадавніх гідротермальних систем. Аналіз ізотопів вуглецю в цирконах узагалі допускає існування життя вже 4,1 млрд років тому.
Усе це свідчить: щойно планета стала відносно придатною для існування, мікробні форми з’явилися майже миттєво за геологічними мірками. Провідна концепція — абіогенез — пояснює це поступовим ускладненням хімічних сполук, які зрештою сформували клітину. Та виникає сумнів: чи вистачило для такого сценарію часу в умовах ранньої Землі?
Математика проти класичної моделі
У роботі «Нерозумна ймовірність існування», оприлюдненій на arXiv, дослідник Ендрес використав математичне моделювання, щоб перевірити правдоподібність традиційного сценарію. Його висновок — ключові молекули, необхідні для зародження життя, надто нестійкі й швидко руйнуються під впливом довкілля.
Цікаве по темі: Дивний сигнал з космосу надсилається на Землю кожні 22 хвилини — науковці
Якщо такі сполуки розпадаються швидше, ніж встигають об’єднатися в складніші структури, то вікно можливостей для формування живої системи стає критично вузьким. За розрахунками автора, випадковий шлях через численні «спроби й помилки» виглядає статистично малоймовірним з огляду на часові рамки, які демонструє палеонтологічний літопис.
Панспермія як альтернативний сценарій
Через ці суперечності Ендрес звертається до ідеї, яку в 1970-х роках висунули Френсіс Крік та Леслі Оргель. Йдеться про спрямовану панспермію — припущення, що життя на Землю могло бути свідомо занесене розвиненою позаземною цивілізацією. Такий крок міг бути частиною стратегії виживання або масштабного наукового експерименту.
Як зазначає автор, навіть якщо така версія суперечить принципу Оккама й здається надто сміливою, вона залишається логічно можливою альтернативою в межах наукової дискусії.
Сьогодні тераформування вже не виглядає суто фантастичною ідеєю — науковці серйозно обговорюють зміну кліматичних умов на Марсі чи Венері. Якщо припустити існування технологічно розвинених цивілізацій у Всесвіті, подібне втручання не можна повністю виключати.
Ендрес не заперечує абіогенез, але вказує, що ця теорія може не охоплювати всієї картини. Можливо, майбутні системи штучного інтелекту допоможуть точніше змоделювати процеси ранньої хімічної еволюції. Поки ж викопні дані говорять лише про одне: життя виникло майже одразу після стабілізації планети. А от чи зародилося воно тут самостійно, чи було принесене з космосу — питання залишається відкритим.
Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:
Антарктида швидко втрачає лід: чим це загрожує людству
Глобальне потепління гальмує «двигун» природи — учені
Магнітне поле Землі поводилось аномально: вчені занепокоєні
Джерело: Т4.